6_2010(ua)

Деталі: Перегляди: 293

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 3, № 6, 2010
С. 36-41, бібліогр. 9, укр.
УДК: 577.152.34

ГРИБНІ АМІЛОЛІТИЧНІ ЕНЗИМИ
ТА ЇХ ДІЯ НА НЕРОЗЧИННІ СУБСТРАТИ

Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець

Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ

У результаті проведеного скринінгу виявлено активні штами з глюкоамілазною активністю серед представників мікроміцетів родів Acremonium, Alternaria, Eupenicillium, Gliocladium, Myrothecium, Penicillium, Rhizopus, однак найактивніші біосинтетики належали до родів Aspergillus, Fusarium та Phoma. Дослідження деяких умов культивування 4 штамів Aspergillus sp. показало, що оптимальними джерелами вуглецю під час глибинного культивування цих штамів є 2%-й картопляний або кукурудзяний крохмаль, а також комбінація 2%-го картопляного крохмалю з 1%-ю мальтозою. Проведено порівняння препаратів глюкоамілаз та амілаз у процесах оцукрення нерозчинних крохмалевмісних субстратів.

Ключові слова: глюкоамілаза, амілаза, скринінг, джерела вуглецю, гідроліз нерозчинних субстратів.

Деталі: Перегляди: 326

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 3, № 6, 2010
С. 59-,67, бібліогр. 24, укр.
УДК: 579.8:611.08:611.121

ВПЛИВ ІНФРАЧЕРВОНОГО ЛАЗЕРА НА ФЕРМЕНТАЦІЮ ВУГЛЕВОДІВ
ДРІЖДЖАМИ Saccharomyces cerevisiae

В. М. Байрактар

Одеський нацiональний унiверситет iм. I. I. Мечникова

Комбінована обробка дріжджів з використанням інфрачервоного лазера дає можливість селекціонувати культури з новими властивостями для винної індустрії. Комбінація інфрачервоного лазерного опромінювання з довжиною хвилі 800–900 нм за основної вихідної потужності 10 Вт протягом 10 хв з індукцією магнітного поля в межах 10–40 мТ (мілітесл) приводить до ефективної біостимуляції дріжджових культур. Використовували енергетичну щільність інфрачервоного лазерного опромінювання 5 мВт/см². У культурах дріжджів визначали такі параметри: вміст протеїну (загального), вуглеводів (глюкози), тригліцеридів та ензиматичну активність. Аналіз цих параметрів показав, що ферментація виноградного сусла після інфрачервоного лазерного опромінювання проходить без пауз і затримок, з ефективним бродінням вуглеводів і максимальною кількістю утворюваного етилового спирту на рівні 8–14%. Були також визначені параметри культурального розчину: вміст протеїну (загального), глюкози, ергостеролу, тригліцеридів, сечовини, кальцію, фосфору, магнію, заліза, хлоридів. Установлена активність таких ензимів: глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, гаммаглутамилтрансферази, лужної фосфатази, альфаамілази, естерази. Під впливом опромінювання за наслідками біохімічного тестування було виявлено збільшення ензиматичної активності, вмісту тригліцеридів і концентрації сечовини. Протягом ферментації концентрація глюкози мала тенденцію до зниження.

Ключові слова: інфрачервоний лазер, культури дріжджів, ензими, вуглеводи, ферментація.

Деталі: Перегляди: 360

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 3, № 6, 2010
С. 75-79, бібліогр. 14, рос.
УДК: 57.085.23:616.361:616-78

ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЮВАННЯ НА АРТЕРІЇ СВИНІ
ПРИ СТВОРЕННІ ДЕВІТАЛІЗОВАНИХ СКАФОЛДІВ

Д. В. Бизов, О. П. Синчикова, І. П. Михайлова, Б. П. Сандомирський

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків

Актуальною проблемою тканинної інженерії є розробка адекватного методу девіталізації ксеногенних артерій з метою створення судинних протезів малого діаметра. Детергентно-ензимна обробка супроводжується значними побічними ефектами. Ми розробляємо новий підхід до девіталізації ксеноартерий з використанням ефекту ушкодження низькими температурами та іонізуючим опромінюванням. У роботі представлені експериментальні дані щодо дії опромінювання електронами на морфофункціональні характеристики артерій свині. Показано, що в досліджуваних дозах опромінювання спричинює деендотелізацію артерій, за вищої дози відзначається також інтерфазна загибель гладком’язових клітин; структурна цілісність сполучнотканинних волокон судинної стінки не порушується. Виявлено селективне підвищення міцності опромінених артерій в радіальному напрямі.

Ключові слова: скафолди, судинні протези, девіталізація, біоінженерія, ксеногенні артерії.

Деталі: Перегляди: 322

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 3, № 6, 2010
С. 80-84, бібліогр. 7, укр.
УДК: 621.59:597-114.78

ВІДТВОРЮВАНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАПЛІДНЕННЯ ООЦИТІВ ДЕКОНСЕРВОВАНИМИ СПЕРМІЯМИ КОРОПА (Cyprinus carpio L.)

Л. В. Горбунов, В. Ю. Філіпов, Л. П. Бучацький

Інститут тваринництва УААН, Харків;
Інститут рибного господарства, Київ

Для оцінювання вибраного способу кріоконсервування сперміїв коропа запропоновано спосіб підвищення відтворюваності результатів запліднення ооцитів. Це дало можливість більше ніж у два рази знизити вплив індивідуальних властивостей сперміїв і яйцеклітин коропа та умов проведення запліднення і культивування при оцінюванні способу кріоконсервування. За допомогою дисперсійного аналізу визначено, що різна якість сперміїв та ооцитів має силу впливу η²_А = 0,31 на здатність клітин до запліднення, тоді як етапи кріоконсервування, зокрема температурна адаптація сперміїв, урівноваження їх у кріоконсерванті, заморожування–відтаювання, запліднення яйцеклітин та культивування, η²_B = 0,61.

Ключові слова: кріоконсервування–деконсервування сперміїв, ікра, плідники, збереженість статевих клітин, відтворюваність.

Деталі: Перегляди: 346

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 3, № 6 2010
С. 22-35, бібліогр. 111, рос.
УДК: 582.661.15:577.21

ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ: ПРОБЛЕМИ ТА ДОСЯГНЕННЯ

О. М. Кіщенко

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ

В огляді узагальнено останні досягнення генетичної інженерії цукрового буряку та проаналізовано різні методики генетичної трансформації цієї важливої сільськогосподарської культури. Детально розглянуто можливості генетичної трансформації для покращення агрономічних ознак цукрового буряку та фундаментальних досліджень. Трансгенні рослини цукрового буряку, що експресують нові біологічно активні сполуки, є перспективними для використання як «зеленого біореактора». Окрім прикладних аспектів, застосування методів генетичної трансформації відкриває нові можливості для фундаментальних досліджень генетики, біології розвитку і фізіології цукрового буряку.

Ключові слова: цукровий буряк, Beta vulgaris L., var. saccharifera Alef., регенерація, генетична трансформація, Agrobacterium, маркерні гени, стійкість до гербіцидів, стійкість до комах, експресія трансгенів, абіотичний стрес.