Деталі

Перегляди: 53

c

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 6, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.06.092
С. 92-101, бібліогр. 59, рос.
УДК: 664.0–637.52

КОМПЛЕКСНІ МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ.  ЗАСТОСУВАННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПО-ДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

 С. С. Муродова, К. Д. Давранов

Національний університет Узбекистану імені Мірзо Улугбека, Ташкент

Проаналізовано дані літератури та власні дослідження авторів щодо створення комплексних мікробних препаратів та їх застосування в сільськогосподарській практиці Узбекистану. Біотехнології на основі місцевих високоефективних штамів мікроорганізмів дали змогу розробити альтернативну стратегію екологічно сталого землекористування, що  ґрунтується на частковій заміні хімікатів мікробними препаратами. Створення нових видів біопрепаратів — мікробних комплексів із місцевих бактеріальних штамів, здатних краще зберігати свої основні  властивості  за  екстремальних  умов, є перспективним порівняно із застосуванням імпортних  препаратів  і  становить  великий теоретичний і практичний інтерес.

Ключові слова: комплексні мікробні препарати, ризосферні бактерії, що стимулюють  ріст рослин.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 101

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 6, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.06.083
С. 83-91, бібліогр. 59, укр.
УДК: 615.272.6

ЗАСТОСУВАННЯ АМІНОКИСЛОТ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НАНОСТРУКТУР

І. С. Чекман¹, Н. О. Горчакова¹, Г. О. Сирова², О. О. Казакова³, Т. І. Нагорна¹, В. Ф., Шаторна⁴

¹Кафедра фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету  імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
²Кафедра медичної та біоорганічної хімії Харківського національного медичного університету, Україна
³Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка НАН України, Київ
⁴Кафедра біології Дніпропетровської медичної академії, Україна

Проведено аналіз використання амінокислот для створення наноструктур. Відповідні дослідження амінокислот є важливими для створення наноліків. Однак вивчення амінокислот як компонентів наноструктур є недостатнім. З розвитком нанотехнологій розпочали вивчати наночастинки як компоненти лікарських засобів. Амінокислоти в комплексах з наночастинками органічного та неорганічного походження відіграють важливу роль у доставленні лікарських засобів до мішеней патологічних  процесів. Вони знижують  токсичність наноматеріалів, використовуваних у наномедицині для  створення  біосенсорів,  лабораторій-на-чипі, і тому є перспективним  матеріалом  для  синтезу нових лікарських нанопрепаратів та засобів діагностики.

Ключові слова: амінокислоти, наномедицина.

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 107

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 6, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.06.075
С. 75-82, Бібліогр. 9, укр.
УДК: 577.21+633.16+663.421+544.475

ПОШИРЕНІСТЬ АЛЕЛІВ ГЕНА HvITR1, ЩО КОДУЄ ІНГІБІТОР ТРИПСИНУ CMe (BTI-CMe), ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ КОЛОЇДАЛЬНОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ ПИВА,  У ЗАРЕЄСТРОВАНИХ В УКРАЇНІ СОРТАХ ЯЧМЕНЮ

 А. І. Степаненко¹, Б. В. Моргун¹, О. В. Степаненко¹, С. С. Поліщук², О. І. Рибалка²

¹Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ
²Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН України, Одеса

Виконано  біотехнологічний  аналіз  сучасних  сортів  ячменю  вітчизняної  та  зарубіжної  селекції для виявлення цінних SE-ve генотипів. Ідентифікацію алельного стану гена проведено у 109 сортах ячменю за допомогою розроблених мультиплексних ПЛР для SNAP-системи молекулярних маркерів. Серед  досліджених  сортів  алель  SE+ve виявлено  у  75  сортів  ячменю,  алель  SE-ve —  у решти сортів. Гетерогенними (+/-) виявилися 6 зразків, у яких знайдено обидва алелі: SE+ve та SE-ve. Одержані результати порівняно з даними Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, показали, що 8 сортів, зазначених як фуражні, несуть алель SE+ve і жоден з них не несе алель SE-ve. Із 38 сортів, якість яких було визначено як придатну для  пивоваріння, 19 містять алель SE+ve, решта — алель SE-ve.

Результати проведеного аналізу колекції сортів ячменю за алельним складом гена HvITR1 мають важливе технологічне значення як за добору пар для селекції сортів пивоварного напряму, елітних рослин  у  селекційних  популяціях,  так  і  для  об’єктивної  оцінки  партій  зерна,  призначених  для виготовлення якісних та стабільних під час зберігання напоїв.

Ключові слова: біотехнологія ячменю, помутніння пива, СМе-протеїн.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 166

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 6, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.06.069
С. 69-74, Бібліогр. 16, англ.
УДК: 579.873.7:547.979.8:577.21

МОЛЕКУЛЯРНИЙ МЕХАНІЗМ АКТИВАЦІЇ БІОСИНТЕЗУ КАРОТИНОЇДІВ У ПРОДУЦЕНТА Streptomyces globisporus 1912

 Б. П. Мацелюх, Л. В. Поліщук, В. В. Лук’янчук, С. Л. Голембіовська, В. Я. Лавренчук

Інститут мікробіології і вірусології  ім. Д. К. Заболотного НАНУ,  Київ, Україна

Метою  роботи  був  порівняльний  аналіз послідовностей  кластерів  генів  біосинтезу каротиноїдів  вихідного  неактивного  штаму S. globisporus 1912-2  і  спонтанного мутанта, продуцента  каротиноїдів  1912-4Crt, а  також порівняння цих послідовностей з ідомими для генів crt інших представників стрептоміцетів. Порівняльний аналіз одержаних  послідовностей  ДНК  з  даними  GenBank  дав  змогу  локалізувати  7  генів  crt біосинтезу  каротиноїдів S.  globisporus 1912  в  одному  кластері.  Цей  кластер, подібно до інших генів crt різних видів  Streptomyces,  складається  з  двох  конвергентних оперонів із 4 і 3 генами crt. Встановлено високу гомологію (93 %) кластерів генів crt S. globisporus 1912 і S. griseus IFO 13350. Знайдено  два  непунктуальних  повтори  із  21  п.  о.  у послідовності гена crtY, який кодує лікопінциклазу. Показано, що делеція зі 117 п. о., яка включає послідовність між двома непунктуальними повторами із 96 п.о. і один непунктуальний повтор із 5’- кінця, активує кластергенів  crt, синтез бета-каротину (6,91 мг/л) і лікопіну  (3,24  мг/л)  штамом  1912-4Crt. Запропоновано гіпотезу про сайт-специфічну рекомбінацію між двома непунктуальними повторами як  причину  появи  делеції  в гені crtY штаму 1912-4Crt. Одержаний штам 1912-4Crt є важливим для наступної генетичної селекції більш  ефективних продуцентів каротиноїдів. Виявлено наявність делеції з 86 п. о. у регуляторному гені lndRR, яка призводить до втрати біосинтезу ландоміцину Е штамом 1912-4Crt. Послідовності ДНК генів crt і lnd S. globisporus 1912 представлено у базі даних NCBI номерами доступу  KM349312 і KJ645792, відповідно.

Ключові слова: Streptomyces globisporus, спонтанна делеція, лікопінциклаза, кластер генів crt.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014