Деталі

Перегляди: 43

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.100
С. 100-106, Бібліогр. 60, англ.
УДК: 611-018.5.013.8:615.014.41

УТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ФОРМ КИСНЮ ЯДРОВМІСНИМИ КЛІТИНАМИ КОРДОВОЇ КРОВІ ЗА КРІОКОНСЕРВУВАННЯ

Рязанцев В. В., Бабійчук Л. А., Михайлова О. А., Зубов П. М.

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків

Вивчено утворення активних форм кисню в різних популяціях ядровмісних клітин кордової крові за кріоконсервування. Методом цитофлуориметрії за допомогою барвника 2′,7′-дихлородигідрофлуоресцеїндіацетату здійснено оцінювання інтегрального вмісту активних форм кисню в ядровмісних клітинах кордової крові різних популяцій (лімфоцити, моноцити, гранулоцити) залежно від способу виділення, оброблення кріопротектором і заморожування, а також активності антиоксидантних ензимів до і після кріоконсервування за умов навантаження клітин екзогенними активними формами кисню, джерелами яких був пероксид водню. На підставі одержаних даних було показано, що виділення і кріоконсервування різних популяцій ядровмісних клітин кордової крові (лімфоцити, моноцити, гранулоцити) із застосуванням запропонованого методу, зокрема після виділення клітин в поліглюкіні й заморожування з 5% ДМСО, не призводить до істотного збільшення кількості внутрішньоклітинних активних форм кисню, при цьому активність антиоксидантних ензимів унаслідок інактивації екзогенного пероксиду водню зберігається на рівні, близькому до активності в цільній кордової крові. Найменш стійкою до дії факторів кріоконсервування є популяція гранулоцитів.

Ключові слова: ядровмісні клітини, кордова кров, кріоконсервування, активні форми кисню.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 43

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.092
С. 92-99, Бібліогр. 40, укр.
УДК: 582.284:664.3

КУЛЬТИВУВАННЯ Pleurotus ostreatus (Jacq.) Kumm. НА РОСЛИННИХ ВІДХОДАХ

Круподьорова Т. А.¹, Барштейн В. Ю.¹, Пещук Л. В.², Гащук О. І.², Костенко Є. Є.²

¹Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України», Київ
²Національний університет харчових технологій, Київ, Україна

Метою роботи було вивчення впливу субстратів культивування (відходів агропромислового комплексу) на накопичення біомаси, амінокислотний склад, вміст полісахаридів та сорбційну здатність щодо важких металів біомаси їстівного гриба Pleurotus ostreatus.

Досліджено можливості поверхневого культивування P. ostreatus на субстратах на основі відходів агропромислового комплексу, характерних для України. Інтенсивність накопичення біомаси (18–24,1 г/л) та високий рівень конверсії субстратів (33,3–44,6%) показали перспективність для культивування нових субстратів — шротів зародків пшениці, амаранту (після СО₂-екстракції) та макухи рапсу. Знайдено оптимальні концентрації відібраних субстратів: 70 г на 1 л дистильованої води — для шротів зародків пшениці та амаранту, 60 г/л — макухи рапсу. У гідролізаті біомаси гриба виявлено 17 амінокислот, із них 9 незамінних. Встановлено значний вплив субстратів культивування на кількісний склад амінокислот. Загальним для всіх зразків біомаси було переважання серед замінних амінокислот глютамінової та аспарагінової кислот, аргініну, серед незамінних — лейцину, лізину та цистину. Вміст ендополісахаридів у біомасі гриба та екзополісахаридів у культуральній рідині дещо різнився залежно від обраних субстратів. Сорбція важких металів біомасою P. ostreatus збільшувалась у ряду Hg²⁺< Pb²⁺< Cd²⁺. Встановлено біологічну активність біомаси P. ostreatus як джерела важливих незамінних амінокислот та ендополісахаридів, а також сорбційну здатність щодо токсичних іонів Pb²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺, що є основою використання її як інгредієнта в складі функціональних продуктів харчування або продуктів спеціального призначення з метою підвищення їхньої поживної цінності та виведення з організму людини важких металів.

Ключові слова: Pleurotus ostreatus, рослинні відходи, сорбція важких металів.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 48

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.085
С. 85-91, Бібліогр. 15, англ.
УДК: 616-006-085:615.37

ЗАСТОСУВАННЯ ХІМІОІМУНОТЕРАПІЇ НА ОСНОВІ ДЕНДРИТНИХ КЛІТИН ТА ЦИСПЛАТИНУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Горбач О. І.^{1, 2}, Храновська Н. М.¹, Скачкова О. В.¹, Сидор Р. І.^{1, 2}, Позур В. К.²

¹Національний інститут раку, Київ, Україна
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Метою роботи було опрацювати схему комбінованої хіміоімунотерапії, а також дослідити протипухлинну та імуномодулювальну активність хіміоімунотерапевтичного режиму із застосуванням вакцини на основі дендритних клітин і низьких доз цисплатину у мишей лінії СВА із саркомою-37. Максимальний протипухлинний та імуномодулювальний ефекти спостерігаються після застосування вакцини на основі дендритних клітин у комбінації з дозами цисплатину в концентрації 2 мг/кг. Серед значних імуномодулювальних ефектів комбінованої терапії слід відзначити посилення функціональної активності природної ланки імунітету, зокрема підвищення цитотоксичної активності природних кілерних клітин, поглинальної активності та здатності до продукування активних форм кисню перитонеальних макрофагів, нейтрофілів і макрофагів селезінки. Результати дослідження свідчать про доцільність комбінування хіміо- та імунотерапевтичних методів при розробленні більш ефективних підходів для профілактики рецидивів і метастазів у хворих на злоякісні новоутворення після основного лікування.

Ключові слова: саркома-37, вакцина на основі дендритних клітин, цисплатин, хіміо імунотерапія.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 41

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.080
С. 80-84, Бібліогр. 12, рос.
УДК: 575.22: 58.084

МУЛЬТИПЛЕКСНА ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ ДЛЯ ГЕНОТИПУВАННЯ ЕКОТИПІВ Arabidopsis thaliana ЗА ДОПОМОГОЮ SSLP-МАРКЕРІВ

Зіміна О. В. 1, Ситник К. С. ², Парій М. Ф. ², Алхімова О. Г. ¹

¹Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
²Національний університет біоресурсів та природокористування НААН України, Київ

Метою роботи було, використовуючи базу даних The Arabidopsis Information Resource, підібрати 12 SSLP-маркерів, розподілених за хромосомами і плечами хромосом арабідопсису, оптимізувати умови ампліфікації кожного з фрагментів і одночасної ампліфікації декількох фрагментів. Для ідентифікації екотипів A. thaliana та їхнього гібрида як ДНК-маркери використовували послідовності SSLP, що є високополіморфними в арабідопсису і простими у застосуванні. За допомогою цієї бази даних було підібрано праймери для 12 SSLP-маркерів, розподілених за всіма хромосомами та їхніми плечами. Рослинним матеріалом слугували лінії A. thaliana екотипів Columbia і Landsberg erecta. В результаті проведених експериментів з оптимізації умов ПЛР було встановлено, що двостадійна ПЛР з використанням двох температур відпалу праймерів в кожному циклі дає змогу ефективно ампліфікувати всі розглянуті в роботі фрагменти. Визначено умови для проведення двох ПЛР-мультиплексів, кожен з яких уможливлює ампліфікацію двох фрагментів, та одного ПЛР-мультиплексу — для ампліфікації трьох маркерів. Розроблена система ДНК-маркерів може бути використана для дослідження поведінки й успадкування кожної хромосоми материнського і батьківського геномів гібридів арабідопсису, а також дає можливість швидко та ефективно проводити генетичний аналіз.

Ключові слова: екотипи Arabidopsis thaliana, SSLP-маркери, ПЛР-мультиплекс.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008