Деталі

Перегляди: 118

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.106
С. 106-113, Бібліогр. 39, укр.
УДК: 663.253+577.346:612.015.11:611(018.5+132)

ВПЛИВ ПОЛІФЕНОЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИНОГРАДНОГО ВИНА НА АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ЕНЗИМІВ У ЩУРІВ ЗА НИЗЬКИХ ДОЗ РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

 У. В. Дацюк ¹, М. В. Сабадашка ¹, Л. О. Дацюк ¹, А. Р. Гнатуш ¹,
Є. А. Сластья ², А. М. Зотов ², В. Г. Гержикова ², Н. О. Сибірна ¹

¹ Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
² Національний інститут винограду та вина «Магарач», Ялта, Україна

Показано, що споживання щурами з питною водою природного поліфенольного комплексу з виноградного вина в добовій дозі 12,5±1,1 мг поліфенолів/кг маси впродовж 10 діб до радіаційного впливу призводить до підвищення активності супероксиддисмутази та глутатіонредуктази в лізатах периферичної крові на 24-ту та 48-му год після загального рентгенівського опромінення в дозі 30 сГр. Активність каталази, глутатіонпероксидази та вміст ТБК-позитивних продуктів упродовж 72 год після опромінення зберігається на рівні контролю. Відзначено зниження активності супероксиддисмутази на 24-ту і каталази на 24-ту і 48-му год після дії іонізуючого опромінення та зростання вмісту продуктів ПОЛ у всі досліджувані терміни. У лізатах аорти встановлено зниження активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази на 48-му год після радіаційного впливу й підвищений вміст ТБК-позитивних продуктів протягом 3 діб. За опромінення і введення поліфенольного комплексу з виноградного вина в лізатах аорти не виявлено змін активності супероксиддисмутази та каталази, тоді як активність глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази була підвищеною через 72 год після радіаційного впливу. Споживання поліфенолів виноградного вина достовірно знижувало вміст ТБК-позитивних продуктів у лізатах аорти опромінених щурів порівняно з тваринами, які було опромінено без споживання поліфенолів.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання низької потужності, антиоксидантні ензими, природний поліфенольний комплекс із виноградного вина.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 121

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.092
С. 92-105, Бібліогр. 52, англ.
УДК: 616.379-008.64

ДЕЯКІ ЕФЕКТИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОРИСТАННЯМ БІОПРЕПАРАТУ З ЕКСТРАКТУ НАСІННЯ PICRALIMA NITIDA В ЯКОСТІ АНТИДІАБЕТИЧНОГО  АГЕНТА: БІОХІМІЧНІ І ГІСТОЛОГІЧНІ ДОКАЗИ

О. А. Акінлое¹ , Є. А. Балогун ² , Т. А. К. Омотанзе¹ , O. O. Аделейе¹

¹ Відділ біохімії, Федеральний університет сільського господарства, Abeokuta, Нігерія
² Відділ ветеринарної патології, Федеральний університет сільського господарства, Abeokuta, Нігерія

За допомогою біохімічних і гістологічних методів вивчено деякі несприятливі ефекти, які можуть бути пов’язані з використанням біопрепарату з насіння P. nitida як гіпо глікемічного засобу. Антирадикальну ак тивність біопрепарату визначали за допомогою стабільного радикала 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу.

Біохімічні дослідження включали визначення активності аланін- і аспартатаміно-, гаммаглутамілтрансферази, концентрації глюкози крові, електролітів (натрій, калій і бікарбонат), рівня пероксидного окиснення ліпідів.

Визначали також параметри крові (кількість сумарних клітин крові, еритроцитів і лімфоцитів), функцій печінки і нирок, а також ліпідний профіль. Гістопатологічні дослі дження печінки, нирок і підшлункової залози було виконано за допомогою стандартного методу фарбування гематоксилінозином.

За введення щурам Вістар максимальну антиоксидантну активність порівняно з контрольними розчинами (водний і водно-кокосовий екстракти) мав метанольний екстракт насіння (36,73%), що вказує на його високий ступінь нейтралізації вільних радикалів, далі — водний (19,36%) і водно-кокосовий екстракти (4,09%). У всіх оброблених щурів наприкінці експерименту спостерігали значне зниження (Р < 0,05) концентрації глюкози крові (в діапазоні від 55,59%до 41,66%) та істотне збільшення (Р < 0,05) маси тіла (в межах від 9,26% до 38,89%). Для всіх груп, які отримували екстракт насіння, характерним було збільшення гематологічних показників (Р < 0,05), а також достовірне (Р < 0,05) зниження параметрів ліпідних профілів і активності ензимів плазми. У всіх групах, які отримували екстракт, спостерігали іонорегуляторні порушення, зокрема гіперкаліє- і гіпернатріємію, однак вони були значно меншими (Р < 0,05) наприкінці обробки. У всіх дослідних групах були істотно нижчі концентрація сечовини і бікарбонату та рівень пероксидного окиснення ліпідів. Гістопатологічні дослідження показали, що екстракти не коригувати деякі спостережувані патологічні стани тканин, індуковані діабетом. Хоча, згідно з даними літератури, цукровий діабет супроводжується різними гістологічними змінами в різних органах, одержані в цій роботі результати морфологічного вивчення тканини підшлункової залози в групах тварин, які отримували і не отримували біо препарат, свідчать про наявність ушкоджень різного ступеня, однак їх тяжкість в осередках ураження була більш виражена за введення біопрепарату екстракту насіння. У зв’язку з цим одержані дані, які дали змогу визначити гіпоглікемічну і антиоксидантну активність біопрепарату з екстрактів насіння Picralima nitida як антидіабетичного засобу, дають підстави стверджувати, що використовувати його для лікування цього захворювання слід з обережністю.

Ключові слова: цукровий діабет, екстракт насіння Picralima nitida, біохімічні, гістологічні дослідження.

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 138

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta
Т. 7, № 2, 2014

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.086
С. 86-91, Бібліогр. 19, укр.
УДК: 582.998.1-119.2

ВЛАСТИВОСТІ СЕСКВІТЕРПЕНОВИХ ЛАКТОНІВ,
КУЛЬТИВОВАНИХ  in vitro Saussurea discolor (WILLD.) DC. ТА S. porcii DEGEN

М. М. Марченко, А. Є. Шелифіст, Л. М. Чебан

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна

За допомогою методів УФ- та ІЧ-спектроскопії в рослинній сировині Saussurea discolor (Willd.) DC. (сосюрея різноколірна) та S. porcii Degen (сосюрея Порціуса), рідкісних видів роду Saussurea DC., встановлено присутність сесквітерпенових лактонів. Аналогічні результати одержано й для рослин, культивованих in vitro. Вміст у них сесквітерпенових лактонів близький до вмісту в інтактних рослинах і вищий для S. discolor.

Розроблено умови вилучення (5-денною екстракцією хлороформом), очищення (адсорбційної хроматографією на колонці) та фракціонування (тонкошаровою хроматографією) смолки сесквітерпенових лактонів. За допомогою тонкошарової хроматографії виявлено якісні відмінності їхнього спектра для експлантів рослин, вирощених in vitro, та дикорослих рослин S. discolor і S. рorcіi. Рослинний матеріал обох досліджуваних видів відрізняється також за вмістом основних компонентів спектра сесквітерпенових лактонів. Виявлено його залежність від умов вирощування. Компоненти з Rf 0,36 та 0,95 містяться в усій досліджуваній сировині в максимальній кількості.

Із застосуванням методу дифузії в агар у сесквітерпенових лактонів виявлено антимікробну активність. Як тест-систему використовували Baсillus subtilis. Антимікробну активність встановлено для суми сесквітерпенових лактонів. Вона значною мірою зумовлена дією компонентів з Rf 0,36 та 0,95.

Одержані результати свідчать про здатність S. discolor та S. porcii синтезувати in vitro сесквітерпенові лактони, а також про можливість використання рослинної сировини культивованих рослин як їх джерел. Для сесквітерпенових лактонів досліджуваних видів доведено антимікробну активність.

Ключові слова: Saussurea discolor (Willd.) DC., S. porcii Degen, сесквітерпенові лактони, тонкошарова хроматографія, антимікробна активність.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014

Деталі

Перегляди: 117

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.079
С. 79-85, Бібліогр. 14, рос.
УДК: 547.953:615.012:665:372

ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ ІЗ СУХИХ ЛЕЦИТИНІВ СОЇ ТА СОНЯШНИКУ НА ЛІПІДНИЙ СКЛАД  СИРОВАТКИ КРОВІ

 Г. В. Дзяк ¹, С. М. Шульга ², М. Адаб ³, А. Л. Дроздов ³,  І. С. Глух ²

¹ ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпропетровськ
² ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ
³ НДІ медико-біологічних проблем ДУ «ДМА МОЗ України», Дніпропетровськ

Сухий лецитин, що є сумішшю  полярних фосфоліпідів, нейтральних ліпідів, вільних жирних кислот, гліколіпідів, вуглеводів і незначної кількості вологи, є перспективним об’єктом для створення біопрепаратів-гепатопротекторів. Одним із виявів його фармакологічної активності є вплив на склад ліпідів сироватки, зокрема на транспортні форми цих ліпідів.

Досліджено вплив сухих лецитинів сої та соняшнику на ступінь гіперліпопротеїнемії та інших порушень ліпідного обміну. Показано, що знежирений сухий лецитин сої виявляв гіпохолестеролемічну активність стосовно всіх вивчених форм холестеролу сироватки. Знежирений сухий лецитин соняшнику мав аналогічний, але дещо менший вплив. Однак зниження концентрації холестеролу  ліпопротеїдів високої щільності під дією лецитину соняшнику розвивалося раніше, ніж лецитину сої.

Показано, що обидва лецитини запобігали розвиткові дисліпопротеїдемії, спричиненої застосуванням тетрахлорметану.

Ключові слова: сухий лецитин, біопрепарати лецитину сої та соняшнику, ліпіди сироватки крові.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014