- Деталі
- Перегляди: 102
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.114
С. 114-117, Бібліогр. 10, укр.
УДК: 636.086/087:664.022.3
ВИКОРИСТАННЯ ВТОРИННИХ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ РІПАКУ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
О. А. Ракша-Слюсарева1, В. О. Круль1, О. А. Слюсарев2
1Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Україна
2Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Україна
У процесі одержання олії й біодизеля з насіння ріпаку утворюються вторинні продукти переробки, які на цей час раціонально не використовуються. Роботу присвячено проблемам можливого застосування їх у харчовій промисловості. Під час виготовлення харчового продукту для спеціального дієтичного споживання було застосова но електрофізичний (обробка гідроелектроімпульсом) і фізичні (сушіння, подрібнення, обробка паром) методи оброблення сировини. Завдяки впровадженню технології перероблення ріпакової макухи одержують сировину, яка є придатною для використання в харчовій промисловості. На основі цієї сировини розроблено «Харчовий продукт для спеціального дієтичного харчування “Ріпаковий”». До його складу входить ріпакова макуха із насіння з низьким вмістом глюкозинолатів та ерукової кислоти, що була оброблена гідроелектроімпульсом, піддана сушінню в сухо жаровій шафі або конвективній сушарці, подрібненню та знеззараженню з використанням розробленої щадної технології для збереження біологічно активних речовин. Виробництво цього продукту сприятиме вирішенню проблеми раціональної утилізації ріпакової макухи і розширення асортименту харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання.
Ключові слова: технологія перероблення ріпакової макухи.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Перегляди: 118
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.106
С. 106-113, Бібліогр. 39, укр.
УДК: 663.253+577.346:612.015.11:611(018.5+132)
1 Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
2 Національний інститут винограду та вина «Магарач», Ялта, Україна
Показано, що споживання щурами з питною водою природного поліфенольного комплексу з виноградного вина в добовій дозі 12,5±1,1 мг поліфенолів/кг маси впродовж 10 діб до радіаційного впливу призводить до підвищення активності супероксиддисмутази та глутатіонредуктази в лізатах периферичної крові на 24-ту та 48-му год після загального рентгенівського опромінення в дозі 30 сГр. Активність каталази, глутатіонпероксидази та вміст ТБК-позитивних продуктів упродовж 72 год після опромінення зберігається на рівні контролю. Відзначено зниження активності супероксиддисмутази на 24-ту і каталази на 24-ту і 48-му год після дії іонізуючого опромінення та зростання вмісту продуктів ПОЛ у всі досліджувані терміни. У лізатах аорти встановлено зниження активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази на 48-му год після радіаційного впливу й підвищений вміст ТБК-позитивних продуктів протягом 3 діб. За опромінення і введення поліфенольного комплексу з виноградного вина в лізатах аорти не виявлено змін активності супероксиддисмутази та каталази, тоді як активність глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази була підвищеною через 72 год після радіаційного впливу. Споживання поліфенолів виноградного вина достовірно знижувало вміст ТБК-позитивних продуктів у лізатах аорти опромінених щурів порівняно з тваринами, які було опромінено без споживання поліфенолів.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання низької потужності, антиоксидантні ензими, природний поліфенольний комплекс із виноградного вина.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Перегляди: 121
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.092
С. 92-105, Бібліогр. 52, англ.
УДК: 616.379-008.64
О. А. Акінлое1 , Є. А. Балогун 2 , Т. А. К. Омотанзе1 , O. O. Аделейе1
1 Відділ біохімії, Федеральний університет сільського господарства, Abeokuta, Нігерія
2 Відділ ветеринарної патології, Федеральний університет сільського господарства, Abeokuta, Нігерія
За допомогою біохімічних і гістологічних методів вивчено деякі несприятливі ефекти, які можуть бути пов’язані з використанням біопрепарату з насіння P. nitida як гіпо глікемічного засобу. Антирадикальну ак тивність біопрепарату визначали за допомогою стабільного радикала 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу.
Біохімічні дослідження включали визначення активності аланін- і аспартатаміно-, гаммаглутамілтрансферази, концентрації глюкози крові, електролітів (натрій, калій і бікарбонат), рівня пероксидного окиснення ліпідів.
Визначали також параметри крові (кількість сумарних клітин крові, еритроцитів і лімфоцитів), функцій печінки і нирок, а також ліпідний профіль. Гістопатологічні дослі дження печінки, нирок і підшлункової залози було виконано за допомогою стандартного методу фарбування гематоксилінозином.
За введення щурам Вістар максимальну антиоксидантну активність порівняно з контрольними розчинами (водний і водно-кокосовий екстракти) мав метанольний екстракт насіння (36,73%), що вказує на його високий ступінь нейтралізації вільних радикалів, далі — водний (19,36%) і водно-кокосовий екстракти (4,09%). У всіх оброблених щурів наприкінці експерименту спостерігали значне зниження (Р < 0,05) концентрації глюкози крові (в діапазоні від 55,59%до 41,66%) та істотне збільшення (Р < 0,05) маси тіла (в межах від 9,26% до 38,89%). Для всіх груп, які отримували екстракт насіння, характерним було збільшення гематологічних показників (Р < 0,05), а також достовірне (Р < 0,05) зниження параметрів ліпідних профілів і активності ензимів плазми. У всіх групах, які отримували екстракт, спостерігали іонорегуляторні порушення, зокрема гіперкаліє- і гіпернатріємію, однак вони були значно меншими (Р < 0,05) наприкінці обробки. У всіх дослідних групах були істотно нижчі концентрація сечовини і бікарбонату та рівень пероксидного окиснення ліпідів. Гістопатологічні дослідження показали, що екстракти не коригувати деякі спостережувані патологічні стани тканин, індуковані діабетом. Хоча, згідно з даними літератури, цукровий діабет супроводжується різними гістологічними змінами в різних органах, одержані в цій роботі результати морфологічного вивчення тканини підшлункової залози в групах тварин, які отримували і не отримували біо препарат, свідчать про наявність ушкоджень різного ступеня, однак їх тяжкість в осередках ураження була більш виражена за введення біопрепарату екстракту насіння. У зв’язку з цим одержані дані, які дали змогу визначити гіпоглікемічну і антиоксидантну активність біопрепарату з екстрактів насіння Picralima nitida як антидіабетичного засобу, дають підстави стверджувати, що використовувати його для лікування цього захворювання слід з обережністю.
Ключові слова: цукровий діабет, екстракт насіння Picralima nitida, біохімічні, гістологічні дослідження.
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Перегляди: 138
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Biotechnologia Acta
Т. 7, № 2, 2014
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.086
С. 86-91, Бібліогр. 19, укр.
УДК: 582.998.1-119.2
М. М. Марченко, А. Є. Шелифіст, Л. М. Чебан
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна
За допомогою методів УФ- та ІЧ-спектроскопії в рослинній сировині Saussurea discolor (Willd.) DC. (сосюрея різноколірна) та S. porcii Degen (сосюрея Порціуса), рідкісних видів роду Saussurea DC., встановлено присутність сесквітерпенових лактонів. Аналогічні результати одержано й для рослин, культивованих in vitro. Вміст у них сесквітерпенових лактонів близький до вмісту в інтактних рослинах і вищий для S. discolor.
Розроблено умови вилучення (5-денною екстракцією хлороформом), очищення (адсорбційної хроматографією на колонці) та фракціонування (тонкошаровою хроматографією) смолки сесквітерпенових лактонів. За допомогою тонкошарової хроматографії виявлено якісні відмінності їхнього спектра для експлантів рослин, вирощених in vitro, та дикорослих рослин S. discolor і S. рorcіi. Рослинний матеріал обох досліджуваних видів відрізняється також за вмістом основних компонентів спектра сесквітерпенових лактонів. Виявлено його залежність від умов вирощування. Компоненти з Rf 0,36 та 0,95 містяться в усій досліджуваній сировині в максимальній кількості.
Із застосуванням методу дифузії в агар у сесквітерпенових лактонів виявлено антимікробну активність. Як тест-систему використовували Baсillus subtilis. Антимікробну активність встановлено для суми сесквітерпенових лактонів. Вона значною мірою зумовлена дією компонентів з Rf 0,36 та 0,95.
Одержані результати свідчать про здатність S. discolor та S. porcii синтезувати in vitro сесквітерпенові лактони, а також про можливість використання рослинної сировини культивованих рослин як їх джерел. Для сесквітерпенових лактонів досліджуваних видів доведено антимікробну активність.
Ключові слова: Saussurea discolor (Willd.) DC., S. porcii Degen, сесквітерпенові лактони, тонкошарова хроматографія, антимікробна активність.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Перегляди: 117
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 2, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.02.079
С. 79-85, Бібліогр. 14, рос.
УДК: 547.953:615.012:665:372
ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ ІЗ СУХИХ ЛЕЦИТИНІВ СОЇ ТА СОНЯШНИКУ НА ЛІПІДНИЙ СКЛАД СИРОВАТКИ КРОВІ
Г. В. Дзяк 1, С. М. Шульга 2, М. Адаб 3, А. Л. Дроздов 3, І. С. Глух 2
1 ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпропетровськ
2 ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ
3 НДІ медико-біологічних проблем ДУ «ДМА МОЗ України», Дніпропетровськ
Сухий лецитин, що є сумішшю полярних фосфоліпідів, нейтральних ліпідів, вільних жирних кислот, гліколіпідів, вуглеводів і незначної кількості вологи, є перспективним об’єктом для створення біопрепаратів-гепатопротекторів. Одним із виявів його фармакологічної активності є вплив на склад ліпідів сироватки, зокрема на транспортні форми цих ліпідів.
Досліджено вплив сухих лецитинів сої та соняшнику на ступінь гіперліпопротеїнемії та інших порушень ліпідного обміну. Показано, що знежирений сухий лецитин сої виявляв гіпохолестеролемічну активність стосовно всіх вивчених форм холестеролу сироватки. Знежирений сухий лецитин соняшнику мав аналогічний, але дещо менший вплив. Однак зниження концентрації холестеролу ліпопротеїдів високої щільності під дією лецитину соняшнику розвивалося раніше, ніж лецитину сої.
Показано, що обидва лецитини запобігали розвиткові дисліпопротеїдемії, спричиненої застосуванням тетрахлорметану.
Ключові слова: сухий лецитин, біопрепарати лецитину сої та соняшнику, ліпіди сироватки крові.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- ЕМУЛЬСИФІКАЦІЯ РОЗЧИНІВ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ЛЮДИНИ ТА ГІАЛУРОНОВОЇ КИСЛОТИ В ПОЛІДИМЕТИЛСИЛОКСАНІ ПДМС-1000 А. М. Рубан , А. І. Казанець , Т. В. Крупська , В. В. Туров
- ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК МІДІ, ЩО АКУМУЛЬОВАНІ В ГРИБНИХ КОЛОНІЯХ ЗА ПРИСУТНОСТІ МІДЬВМІСНИХ МІНЕРАЛІВ М. О. Фоміна
- КОМБІНОВАНА ДІЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ, ДНК-ІНТЕРКАЛЯТОРІВ, С60-ФУЛЕРЕНУ ТА КОФЕЇНУ НА КЛІТИНИ БУКАЛЬНОГО ЕПІТЕЛІЮ ЛЮДИНИ Г. Б. Скамрова 1, Ю. І. Прилуцький 2, М. П. Євстигнєєв
- ОДЕРЖАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЛУОРЕСЦЕНТНИХ ПОХІДНИХ РЕКОМБІНАНТНОГО АНАЛОГА СЕКРЕТОРНОЇ ФОРМИ HB-EGF ЛЮДИНИ Н. В. Короткевич, А. Ю. Лабинцев, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко