- Деталі
- Перегляди: 1134
ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 3, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.03.123
С. 123-128, бібліогр. 13, англ.
УДК: 579.266
ЗАКОНОМІРНОСТІ КІЛЬКІСНОГО РОЗПОДІЛЕННЯ ЗАЛІЗОВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Говоруха В. М.1, Гаврилюк О. А.2, Таширев О. Б.1
1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ
2Національний авіаційний університет, Київ, Україна
Метою роботи був кількісний облік залізовідновлювальних бактерій у природних екосистемах Антарктики, Арктики, Мертвого і Чорного морів, середніх широт (Україна, Абхазія) та екваторіальної зони (Еквадор). Використано метод кількісного обліку мікроорганізмів за Мак-Креді, колориметричний метод визначення сполук Fe(II) у культуральній рідині. Вперше проведено системне дослідження чисельності залізовідновлювальних бактерій обох півкуль в екосистемах шести географічних областей. Експериментально показано високу чисельність залізовідновлювальних бактерій у природних екосистемах. Їх кількість становила від 1,1•102 до 2,8•107 кл/г абсолютно сухого зразка. Подані результати свідчать, що залізовідновлювальні бактерії є невід’ємною складовою природних екосистем і можуть суттєво впливати на біогеохімічні цикли трансформації сполук заліза та вуглецю.
Ключові слова: чисельність залізовіднов лювальних бактерій, природні екосистеми, біогеохімічні цикли заліза.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Перегляди: 809
ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія
Biotechnologia Acta
V. 8, No 3, 2015
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 3, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.03.116
С. 116-122, бібліогр. 19, укр.
УДК: 615.222: 582.594.2
Шейко О. А., Косаківська І. В.
Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, Київ
Метою роботи було визначення оптимальних умов калюсоутворення в культурі in vitro із,насіннєвих зачатків, зав’язей і пиляків дикорослої зникаючої орхідеї Ophrys subsp. mammosa (Desf.) Soó ex E. Nelson з наступним використанням отриманих калюсних тканин для розроблення технології клонального мікророзмноження і збереження ex situ. У дослідженнях використовували біотехнологічні (культивування експлантів в умовах in vitro) і мікроскопічні (виготовлення тимчасових препаратів, світлова мікроскопія, цитоморфологічний аналіз калюсних тканин) методи. Підібрано живильні середовища з оптимальними концентраціями регуляторів росту й одержано калюсні культури з генеративних органів (для зав’язей — середовище Мурасіге–Скуга з додаванням 2,5 мг/л 6-БАП і 1,5 мг/л 2,4-Д; насіннєвих зачатків — середовище Ніча і Ніч з 2,0 мг/л 6-БАП і 2,5 мг/л 2,4-Д; експлантів пиляків — середовище Ніча і Ніч з 3 мг/л 6-БАП та 2,5 мг/л ІОлК). Цитоморфологічним аналізом виявлено в калюсах меристематичні осередки, поява яких свідчить про початок процесів вторинної диференціації в калюсних тканинах. Одержані результати використовуватимуть у подальших дослідженнях для одержання з калюсів рослин-регенерантів O. sphegodes.
Ключові слова: Ophrys sphegodes, культура in vitro, калюсогенез, фітогормони.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015
- Деталі
- Перегляди: 778
ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 3, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.03.110
С. 110-115, бібліогр. 5, укр.
УДК: 664.0 637.52
ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ НІТРИТУ НАТРІЮ У ВАРЕНИХ КОВБАСАХ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕНІТРИФІКУЮЧИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
Баль-Прилипко Л. В., Леонова Б. І.
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ
Метою роботи було зниження вмісту нітриту натрію у варених ковбасах за допомогою внесення оптимізованої кількості денітрифікуючих мікроорганізмів у складі бактеріального препарату зі збереженням якісних характеристик продукту. Для розроблення біотехнології варених ковбас «Натурель» обрано бакпрепарат на основі нітритредукуючих штамів Staphylococcus carnosus і S. carnosus ssp. utilis. Застосовували загальноприйняті та спеціальні методи досліджень. Вміст загальних пігментів і нітрозопігментів визначали методом, заснованим на екстрагуванні пігментів м’ясопродуктів водним рочином ацетону; стійкість кольору готових виробів оцінювали за різницею оптичної щільності екстрактів нітрозопігментів до і після експозиції (40 хв) зразка під джерелом світла; аналітичну обробку дослідних даних проводили із застосуванням сучасного програмного забезпечення; кількісну оцінку колірних характеристик — у системі RGB з використанням багатофункціонального приладу Epson Stylus TX400. Математичне моделювання здійснювали на основі повного факторного експерименту типу 22, оптимізацію — методом Бокса–Уїлсона.
Згідно з отриманими даними застосування бактеріального препарату на основі нітритредукуючих штамів Staphylococcus carnosus і S. carnosus ssp. utilis у біотехнології варених ковбас «Натурель» позитивно впливає на формування комплексу необхідних колірних характеристик готових виробів (дослідні зразки ковбас характеризувалися збільшеним в 1,61 раза індексом червоності порівняно з контролем), інтенсифікує процеси розпаду нітриту натрію та утворення нітрозопігментів, що підвищує стабільність колірних характеристик під час зберігання (стійкість забарвлення дослідних варених ковбас перевищувала контрольні на 19%). Результати проведених досліджень із застосуванням біотехнологічних прийомів ілюструють можливість виробництва варених ковбас із мінімізованих вмістом синтетичних харчових добавок та інгредієнтів.
Ключові слова: варені ковбаси, нітрит натрію, денітрифікуючі мікроорганізми.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015
- Деталі
- Перегляди: 812
ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 3, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.03.104
С. 104-109, бібліогр. 18, англ.
УДК: 577.15 (088.8)
МУКОАДГЕЗИВНИЙ ГЕЛЬ З ІММОБІЛІЗОВАНИМ ЛІЗОЦИМОМ: ОДЕРЖАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ
Декіна С. С., Романовська І. І., Леоненко І. І., Єгорова А. В.
Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України, Одеса
Метою роботи було дослідження нековалентно іммобілізованого лізоциму, а також фізико-хімічних і біохімічних властивостей одержаного мукоадгезивного гелю. Активність лізоциму визначали бактеріолітичним методом (субстратом слугував ацетоновий порошок клітин Micrococcus lysodeikticus). Іммобілізацію лізоциму проводили методом включення в гель. Взаємодію ензиму з носієм досліджували методами віскозиметрії, спектрофотометрії та спектрофлуориметрії. Отримано мукоадгезивний гель з іммобілізованим лізоцимом із протизапальною й антимікробною активністю. Унаслідок іммобілізації утворився протеїн-полімерний комплекс з вихідною ензиматичною активністю. Продукт характеризується високими мукоадгезивними властивостями, кількісним збереженням протеїну і бактеріолітичною активністю, пролонгованим вивільненням ензиму, поліпшеними біохімічними характеристиками (розширеним pH-профілем активності, стабільністю в кислому середовищі й під час зберігання впродовж 2 років) і є перспективним для подальших досліджень. Запропонований метод іммобілізації лізоциму в гель натрієвої солі карбоксиметилцелюлози дає змогу одержувати стабільний високоефективний продукт з високими адгезивними властивостями для закріплення на слизових оболонках, що є перспективним для використання у біомедицині.
Ключові слова: лізоцим, іммобілізація, мукоадгезивний гель.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015
- Деталі
- Перегляди: 919
ISSN 2410-776X (электронная версия),
ISSN 2410-7751 (печатная версия)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 3, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.03.095
С. 95-103, бібліогр. 28, англ.
УДК: 579.864.1:615.331
Бабенко Л. П.1, Лазаренко Л. М.1, Демченко О. А.1, Конарбаєва З. К.2, Векіо Дж. Ло3, Співак М. Я.1
1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
2Південно-Казахстанський державний університет ім. М. Ауезова, Чимкент, Республіка Казахстан
3Учбовий центр, Барселона, Іспанія
Метою роботи було визначення антибактеріальної активності Lactobacillus casei ІМВ, В-7280 за експериментальної урогенітальної стафілококової інфекції у мишей. Досліджували вплив цього пробіотичного штаму лактобактерій, який вводили інфікованим Staphylococcus aureus 8325-4 мишам у піхву та/або per os щодоби протягом 7 діб, на мікрофлору піхви, нирок і кишкового вмісту.
Встановлено, що за експериментальної урогенітальної стафілококової інфекції L. Casei ІМВ В-7280 справляв ефективну антибактеріальну дію стосовно як St. aureus 8325-4, так й інших умовно патогенних бактерій. Після введення L. casei ІМВ В-7280 інфікованим мишам спостерігали зменшення або повну елімінацію St. aureus 8325-4 із піхви, нирок та кишкового вмісту в різні терміни спостереження.
Пробіотичний штам L. casei ІМВ В-7280 є перспективним для створення імунобіотиків з антибактеріальною активністю, які можна використовувати для профілактики та лікування урогенітальних інфекцій, спричинених умовно патогенними мікроорганізмами.
Ключові слова: антибактеріальна активність, імунобіотики, Lactobacillus casei, Staphylococcus aureus.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015
- ДЕНАТУРАЦІЯ НАТИВНИХ ТА ДЕГЛІКОЗИЛЬОВАНИХ ?-ГАЛАКТОЗИДАЗ Penicillium canescens ГУАНІДИНХЛОРИДОМ Борзова Н. В.
- ВЛИЯНИЕ КУРКУМИНА НА СОДЕРЖАНИЕ ЦИТОКИНОВ И АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩУЮ АКТИВНОСТЬ ПРИ ИНТРАГИППОКАМПАЛЬНОМ ВВЕДЕНИИ КРЫСАМ ?-АМИЛОИДНОГО ПЕПТИДА Соколик В. В., Шульга С. М.
- ВПЛИВ NO-711 І ?-АЛАНІНУ НА НАКОПИЧЕННЯ ГЛУТАМАТУ ТА ?-АМІНОМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ НЕРВОВИМИ ТЕРМІНАЛЯМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ ПІСЛЯ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ГІПОКСІЇ Дударенко М. В., Яценко Л. М., Піскова М. В., Назарова А. Г., Воронова О. О., Пастухов А. О., Позднякова
- ГАЛОФІЛЬНІСТЬ МІЦЕЛІАЛЬНИХ ГРИБІВ, ВИДІЛЕНИХ ІЗ СОЛОНЧАКІВ ПІВДЕННОГО КАВКАЗУ Квесітадзе Е.