Оберіть свою мову

ISSN 2410-7751 (Print)
ISSN 2410-776X (Online)

cover biotech acta general

Biotechnologia Acta Т. 19, №. 2, 2026
С. 25-32 , Бібліограф 20, Engl.
УДК:   577.1: [616.34-007.43/616.329]
doi:   https://doi.org/10.15407/biotech19.02.025

Повний текст (PDF, англ.)

ЖОВЧНІ КИСЛОТИ СЛИНИ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ НЕІНВАЗИВНІ МОЛЕКУЛЯРНІ ІНДИКАТОРИ ЕКСПОЗИЦІЇ ДУОДЕНОГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОГО РЕФЛЮКСУ

А.М. Галінська 1,2 , О.В. Севериновська 2

1 ДУ « Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро
2 Дніпровський національний університет імені О. Гончара, Україна

Ахалазія кардії та грижа стравохідного отвору діафрагми супроводжуються перекривними симптомами й потребують уточнення механізму ураження, зокрема можливого дуоденогастроезофагеального компонента рефлюксу. Слина є доступним неінвазивним середовищем, здатним відображати контакт із компонентами рефлюктату та компенсаторні реакції кліренсу.

Мета. Порівняти показники змішаної слини в контрольній групі, у пацієнтів з ахалазією
та у пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми, виокремивши параметри, найбільш інформативні для оцінювання експозиції рефлюктату та захисної відповіді.

Матеріали й методи. Проведено порівняльне дослідження у трьох незалежних групах: контроль, ахалазія K22.0 та грижі стравохідного отвору діафрагми K44. Аналізували нестимульовану змішану слину, зібрану вранці натще. Визначали об’єм порції слини, pH, пепсин, глікопротеїни, загальний кальцій, NOx та жовчні кислоти. Міжгрупові відмінності оцінювали за допомогою критерію Краскела-Волліса з подальшими попарними порівняннями за тестом Данна та поправкою Бонферроні або однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) з апостеріорним тестом Тьюкі (HSD).

Результати. Найбільш інформативними виявилися два показники. Об’єм порції слини був вищим у пацієнтів з ахалазією та ГСОД порівняно з контролем за відсутності відмінностей між клінічними групами, що відповідає посиленню кліренсної відповіді слиновиділення. Концентрація жовчних кислот у слині була підвищеною в обох клінічних групах відносно контролю й не відрізнялася між ахалазією та ГСОД, що узгоджується з можливим внеском дуоденального компонента рефлюксу та відображенням експозиції рефлюктату. pH слини, пепсин, глікопротеїни, загальний кальцій і NOx статистично значущих міжгрупових відмінностей не демонстрували, що підкреслює вибірковість змін слинних параметрів.

Висновки. Об’єм порції слини та жовчні кислоти є перспективними неінвазивними показниками, що відображають поєднання експозиції рефлюктату та компенсаторно-захисних механізмів при захворюваннях стравоходу й можуть розглядатися як основа для подальшого розвитку стратегій біомаркерної діагностики на основі слини.

Ключові слова: біомаркери, неінвазивні тести, жовчні кислоти, ахалазія, грижа стравохідного отвору діафрагми, дуоденогастроезофагеальний рефлюкс, слинні біомаркери.

А.М. Галінська 1,2 (https://orcid.org/0000-0003-4345-7185)
О.В. Севериновська2 (https://orcid.org/0000-0002-0002-1237)

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2026