ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 5, № 3, 2012
С. 91-97, Бібліогр. 25, укр.
УДК: 577.152.321+663.11
Донецький національний університет
Проведено підбір умов культивування базидіоміцетів – активних продуцентів целюлозолітичних ензимів за факторами рН живильного середовища (значення змінювалися від 3 до 9 рН з інтервалом 1 од) і температури (значення варіювали від 24 ?С до 36 ?С з інтервалом 2 ?С). Визначали активність ендоглюканази (КФ 3.2.1.4) щодо гідроксіетилцелюлози. Встановлено, що оптимальною початковою кислотністю живильного середовища для штамів К-1, А-Дон-02, Д-1 Irpex lacteus та AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa є рН 7, а для штаму Sh-1 Stereum hirsutum – рН 5; оптимальна температура культивування для штамів Д-1 Irpex lacteus та Sh-1 Stereum hirsutum – 30 ?С, для А-Дон-02 Irpex lacteus – 32 ?С, для AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa – 34 ?С, а для штаму К-1 Irpex lacteus – 36 ?С. У результаті оптимізації умов культивування значення ендоглюканазної активності зросли в 1,43 раза для штаму К-1 I. lacteus, в 1,79 – для А-Дон-02 I. lacteus, у 2,15 – для Д-1 I. lacteus, у 2,95 – для AnSc-1 D. confragosa f. confragosa та у 8,08 раза для штаму Sh-1 S. hirsutum. Водночас, у результаті підбору умов культивування питома ендоглюканазна активність щодо гідроксіетилцюлози штаму К-1 I. lacteus зросла в 1,42 раза, А-Дон-02 I. lacteus – 2,52 раза, Д-1 I. lacteus – 2,63 раза, штаму Sh-1 S. hirsutum – 5,22 раза та штаму AnSc-1 D. confragosa f. confragosа – у 16,67 раза. Штам J-2An Phellinus pomaceus не виявив ендглюканазної активності у жодному варіанті досліду. Максимальну ендоглюканазну активність щодо гідроксіетилцелюлози для всіх штамів встановлено на 7-му добу культивування.
Ключові слова: базидіоміцети, ендоглюканаза, гідроксіетилцелюлоза, температура культивування, кислотність середовища, оптимізація, Irpex lacteus, Stereum hirsutum, Daedaleopsis confragosa f. confragosa, Phellinus pomaceus.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008