5_2012(ua)

Деталі: Перегляди: 31

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 5, 2012
С. 109-113, бібл. 16, укр.
УДК 577.3:621.384.8:547.495.9

МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОЛІГОМЕРНОГО СКЛАДУ ПОЛІГЕКСАМЕТИЛЕНГУАНІДИНУ

А. В. Лисиця, А. В. Ребрієв, В. В. Поліщук

Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України, Рівне
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Наведено результати мас-спектрометричних досліджень олігомерного складу солей полігексаметиленгуанідину. Зазвичай полімерні похідні гуанідину використовують як дезінфектанти, проте в деяких випадках вони здатні підсилювати проліферативну активність клітин, можуть використовуватись у біотехнології для регуляції росту мікроорганізмів, а також стимулювати проростання насіння сільськогосподарських культур. Визначено будову чотирьох типів олігомерів полігексаметиленгуанідину лінійної структури, що відрізняються складом кінцевих груп. Ідентифікація за допомогою методу мас-спектрометрії складу і будови різних зразків полігексаметиленгуанідину дасть змогу краще зрозуміти механізми їхньої біологічної активності. У дослідженнях використано такі варіанти методу мас-спектрометрії, як MALDI-TOF-MS і TOF-PDMS. Встановлено, що аніонний склад солей полігексаметиленгуанідину має суттєве значення за іонізації в PDMS і неістотно впливає на якість мас-спектрів, отриманих методом MALDI.

Ключові слова: полігексаметиленгуанідин, олігомери, метод мас-спектрометрії.

Деталі: Перегляди: 30

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 5, 2012
С. 100-108, бібл. 20, укр.
УДК 577.1:616-003.269:636

НАНОЧАСТИНКИ АУРУМУ ТА АРҐЕНТУМУ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ КРІОПРОТЕКТОРИ ЗА ДОВГОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ ВИРОБНИЧИХ ШТАМІВ МІКРООРГАНІЗМІВ

М. Є. Романько, Л. С. Рєзніченко

Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» НААН України, Харків
Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф. Д. Овчаренка НАН України, Київ

Досліджено вплив наночастинок ауруму й арґентуму на показники проліферації, респіраторну активність, проникність клітинної оболонки, активність мембранної Н⁺-АТР-ази і каталази, загальну антиокиснювальну активність бактеріальних клітин виробничих штамів Escherichia сoli та Pasteurella multocida після їх ліофілізації та довготривалого зберігання. Встановлено, що в результаті оброблення наночастинками при концентрації за металом ауруму 1,93 мкг/мл та арґентуму — 8,64 мкг/мл бактеріальних клітин Escherichia та Pasteurella перед етапом ліофілізації спостерігається стимуляція приросту біомаси, модуляція активності ензимів клітинної енергетики, стабілізація клітинної оболонки й активація антиоксидантної активності клітин. Це є свідченням вираженої активації процесів репарації бактеріальних клітин на стадії їх регідратації під впливом досліджених наночастинок металів. Виявлені особливості впливу досліджених наночастинок ауруму і арґентуму на клітини Escherichia та Pasteurella після їх ліофілізації/регідратації дають підстави для використання таких наночастинок як кріопротекторів та/або модуляторів у технології довготривалого зберігання виробничих штамів мікроорганізмів.

Ключові слова: виробничі штами мікроорганізмів, наночастинки, аурум, арґентум, контактна взаємодія, ліофілізація/регідратація, довготривале зберігання.

Деталі: Перегляди: 47

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 5, 2012
С. 91-99, бібл. 26, рос.
УДК 577.152.32

ОЧИЩЕННЯ α-АМІЛАЗ Aspergillus flavus var. oryzae І Bacillus subtilis ТА ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ

К. В. Авдіюк, Л. Д. Варбанець, Л. А. Сафронова, Е. С. Харкевич

Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ

Підібрано методи виділення та очищення ензимів з α-амілазною активністю двох продуцентів — Aspergillus flavus var. oryzae 80428 і Bacillus subtilis 147, які включали: фракціонування сульфатом амонію, гель-фільтрацію на TSK-гелі Toyopearl HW-50 та іонообмінну хроматографію на TSK-гелі DEAE-Toyopearl 650 M (для α-амілази A. flavus var. oryzae); фракціонування сульфатом амонію та афінну сорбцію на крохмалі (для α-амілази B. Subtilis 147). α-Амілазу A. flavus var. оryzae було очищено в 37 разів, α-амілазу B. subtilis 147 — у 20 разів порівняно з активністю ензиму в культуральній рідині. α-Амілаза A. flavus var. Оryzae виявляла максимальну активність при рН 6,0 і за температури 60 °С, зберігала 100% активності через 24 год при рН 5,0–7,0 і протягом 3 год за температури 37 °С. рН-оптимум α-амілази B. subtilis 147 становив 8,0 з термооптимумом при 90 °С; ензим повністю зберігав вихідну активність упродовж доби при рН 7,0–9,0 та протягом 3 год за температури 37 °С, 60 °С, 70 °С. За температури 80 °С α-амілаза B. subtilis 147 зберігала 80% початкової активності після 3 год інкубування.

Ключові слова: ?-амілаза, гель-фільтрація, іонообмінна хроматографія, Aspergillus flavus var. oryzae, Bacillus subtilis, очищення.

Деталі: Перегляди: 29

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 5, 2012
С. 82-90, бібл. 47, рос.
УДК 576.367:612.35.014.2-053.1:616.72-002.77

МЕХАНІЗМИ АПОПТОЗУ У МОНОЦИТАРНО-ФАГОЦИТАРНІЙ СИСТЕМІ ЗА РОЗВИТКУ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ КЛІТИН ФЕТАЛЬНОЇ ПЕЧІНКИ

К. Є. Ямпольська, О. М. Шатнева, М. О. Бондарович, А. М. Гольцев

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків

Проведено порівняльне оцінювання апоптотичних процесів у клітинах моноцитарно-фагоцитарної системи в умовах розвитку ад’ювантного артриту до і після застосування кріоконсервованих та нативних клітин фетальної печінки. З використанням вестерн-блот-аналізу було показано, що в умовах розвитку ад’ювантного артриту клітини моноцитарно-фагоцитарної системи виявляють стійкість до апоптозу. Встановлено проапоптотичний ефект клітин фетальної печінки після введення їх реципієнтам з ад’ювантним артритом, який був більш вираженим у кріоконсервованих клітин фетальної печінки. Вияв апо птоз інду цибельного потенціалу клітин фетальної печінки безпосередньо залежав як від виду препаратів, так і термінів їх уведення. Особливості експресії протеїнів СD95-каскаду в клітинах моноцитарно-фагоцитарної системи після застосування клітин фетальної печінки свідчать про значущість впливу кріоконсервування на функціональний статус біооб’єкта. Кріоконсервування в цьому разі може виступати фактором активації протеїнів проапоптичного каскаду. Відзначено, що механізм дії клітин фетальної печінки щодо модуляції апоптотичних каскадів у клітинах моноцитарно-фагоцитарної системи тварин з патологією принципово відрізняється від дії глюкокортикоїдів, застосовуваних для лікування за ревматоїдного артриту, експериментальною моделлю якого є ад’ювантний артрит. Отримані результати можуть слугувати експериментальним обґрунтуванням можливості використання клітин фетальної печінки для лікування хворих на ревматоїдний артрит.

Ключові слова: апоптоз, моноцитарно-фагоцитарна система, ревматоїдний артрит, клітини фетальної печінки, кріоконсервування.

Деталі: Перегляди: 32

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 5, 2012
С. 72-81, бібл. 45, рос.
УДК 611.451.018.1.085.23

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КУЛЬТУРИ КЛІТИН
НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПОРОСЯТ

О. С. Сидоренко, Г. А. Божок, С. Б. Білявська, В. Д. Устиченко, Н. Ф. Губіна
В. С. Холодний, Є. І. Легач, Т. П. Бондаренко

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків

Вивчали вплив умов культивування (тип субстрату, склад живильного середовища) на проліферацію та гормональну секрецію клітин надниркових залоз новонароджених поросят в первинній культурі. За культивування в середовищах з 10%-ю фетальною сироваткою телят спостерігали високу проліферативну активність, що супроводжувалася формуванням клітинного моношару та багатоклітинних сферичних структур (сфероїдів). Під час подальшого культивування або пересівання зі сфероїдів мігрували клітини нейроноподібної морфології. Цей процес відбувався на фоні зниження концентрації кортизолу і не залежав від наявності фактора росту нервів у культуральному середовищі.

Ключові слова: первинна культура клітин, надниркова залоза, новонароджені поросята, фактори росту, сфероїди, кортизол, диференціювання.

Сторінка 1 із 2