ISSN 1995-5537
«Біотехнологія» journal V. 5, No. 5, 2012
Р. 45-53, Bibliography 36, рос.
Universal Decimal classification: 616.831 - 002: 615.246.9
ІМУНОСОРБЕНТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЕРГІЧНОГО ЕНЦЕФАЛОМІЄЛІТУ У МОРСЬКИХ СВИНОК
Н. М. Гуріна, Т. М. Кучмеровська
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ
Сучасне усталене уявлення про розсіяний склероз як демієлінізувальне захворювання автоімунного походження сприяє розробленню біотехнологічних підходів до вилучення із системного кровотоку пацієнтів автоантитіл, імунних комплексів та специфічних клонів CD4+T-лімфоцитів з метою лікування цього захворювання. Доклінічне вивчення нових еферентних засобів проводять на лабораторних тваринах з експериментальним алергічним енцефаломієлітом.
Для лікування експериментального алергічного енцефаломієліту у морських свинок ми застосовували імуносорбенти на основі окиснених вуглецевих гранульованих матриць СКН та КАУ з іммобілізованим основним протеїном мієліну — ОПМ. Експериментальний алергічний енцефаломієліт у тварин викликали одноразовим підшкірним введенням 100 мкг ОПМ у повному ад’юванті Фрейнда. Імуносорбенти отримували шляхом хімічної імобілізації ОПМ на попередньо окиснених азотною кислотою вуглецевих гранульованих матрицях СКН та КАУ в реакції ковалентного сполучення у присутності водорозчинного 1-етил-3-(3-диметиламінопропіл)карбодіїміду. Синтезовані імуносорбенти мали здатність зберігати до 84% та 90% поглинальної ємності стосовно низько- і середньомолекулярних сполук ендогенного походження, відповідно.
Розвиток експериментального алергічного енцефаломієліту у морських свинок супроводжувався збільшенням кількості Т-лімфоцитів, появою високого рівня анти-ОПМ антитіл та підвищенням активності кислої фосфатази і трипсиноподібних протеїназ у сироватці крові. Імуносорбцію проводили за наявності у морських свинок характерних ознак експериментального алергічного енцефаломієліту або в його латентному періоді. Синтезовані імуносорбенти мали терапевтичну ефективність як у разі їх використання в латентному періоді розвитку патології, так і за наявності її характерних ознак; вони давали змогу видаляти із сироватки крові морських свинок з експериментальним алергічним енцефаломієлітом до 37% анти-ОПМ антитіл і зменшувати активність кислої фосфатази на 54%.
Ключові слова: імуносорбент, імуносорбція, експериментальний алергічний енцефаломієліт, анти-ОПМ антитіла.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008