ISSN 2410-7751 (Print)
ISSN 2410-776X (Online)
Biotechnologia Acta Т. 19, №. 2, 2026
С. 5-15, Бібліограф 55, Engl.
УДК: 606.61:615.014:615.456.3
doi: https://doi.org/10.15407/biotech19.02.005
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІПОСОМАЛЬНИХ СИСТЕМ ДОСТАВКИ ЛІКІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ФОРМ КВЕРЦЕТИНУ
Д.М. Пилипенко 1, Г.С. Григор’єва 2, Ю.М. Краснопольський 3
1Державний біотехнологічний університет, Україна
2Державна установа «Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України»
3Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
Кверцетин є відомим природним антиоксидантом із широким спектром фармакологічної
активності, у тому числі в онкології, кардіології, офтальмології та ін. Ліпофільна природа кверцетину обмежує його використання у клініці і обумовлює потребу у створенні ефективних систем доставки. Ліпосомальні форми кверцетину активно вивчаються та вдосконалюються
Мета. Стаття присвячена аналізу сучасних досліджень ліпосомальних форм кверцетину як перспективної стратегії доставки ліків.
Матеріали й методи. Аналіз сучасної вітчизняних та іноземних досліджень, присвячених створенню ліпосомальних форм кверцетину та оцінці ефективності даної системи доставки ліків у терапії онкологічних, кардіологічних, вірусних та інших захворювань, які супроводжуються оксидативним стресом. Для пошуку джерел інформації для дослідження було використано електронні ресурси відкритого доступу наукових періодичних видань.
Результати. Створення ліпосомальних форм кверцетину дало можливість використовувати підвищити його біодоступність та розширити способи введення, у тому числі ін’єкційно. Показано досвід використання ліпосомального кверцетину в комплексній терапії раку, що дозволяє підвищити ефективність інгібування росту пухлини та одночасно знизити побічні ефекти на здорові тканини. Для підвищення ефективності доставки кверцетину в тканини запропоновано модифікацію поверхні ліпосом гіалуроновою та мікофеноловою кислотами, поліетиленгліколем, магнітними частинками, тощо. Показано можливість використання інших носіїв для доставки кверцетину, серед них тверді ліпідні наночастинки, наночастинки золота, полімери.
Висновки. Нанопрепарати кверцетину демонструють високу фармакологічну ефективність тасуттєве підвищення біодоступності кверцетину, а також важливими є їх безпечність, біорозкладність та знижена токсичність.
Ключові слова: кверцетин, антиоксидант, протипухлинна терапія, лікарська форма, система доставки ліків, наночастинка, ліпосома, біодоступність.
Д.М. Пилипенко https://orcid.org/0000-0002-4727-0476
Г.С. Григор’єва https://orcid.org/0000-0002-4727-0476G.
Ю.М. Краснопольськи https://orcid.org/0000-0003-3469-5827
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2026