ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 3, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.03.020
С. 20-30, бібліогр. 64, англ.
УДК: 577.152.311: 577.117.
РЕГУЛЮВАННЯ РОЗПАДУ ХЛОРОФІЛУ У РОСЛИННИХ ТКАНИНАХ
Сиваш О. О., Золотарьова О. К.
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, Київ
Метою огляду було проаналізувати основні біохімічні процеси, що призводять до розкладання хлорофілу, і способи контролю цього процесу під час зберігання рослинних продуктів. Передусім це комплекс ензиматичних реакцій, що починаються з гідролізу хлорофілу з утворенням нециклічного дитерпену фітолу і водорозчинного хлорофіліду. Альтернативною первинною реакцією є видалення магнію з тетрапірольного кільця хлорофілу з утворенням феофітину за участю Mg2+ -дехелатази та/або низькомолекулярних Mg2+ -дехелатуючих речовин. Руйнування хлорофілу відбувається також за атаки вільними радикалами, що утворюються в каталізованій пероксидазою реакції Н2О2 з фенольними сполуками або жирними кислотами. Нестійкий продукт пероксидного окиснення хлорофілу – C132 –гідроксихлорофіл – розпадається з утворенням низькомолекулярних незабарвлених сполук. Експресія генів ензимів катаболізму хлорофілу контролюється фітогормонами. Способи контролю розпаду пігменту під час зберігання рослинних продуктів пов'язані з використанням активаторів та інгібіторів розпаду хлорофілу. Кращим з відомих індукторів синтезу катаболічних ензимів є етилен, який широко використовують у практиці для прискорення дозрівання плодів. Гібереліни, цитокініни та оксид азоту, навпаки, уповільнюють втрату хлорофілу.
Ключові слова: хлорофіл, хлорофіллаза, феофітин, пероксидаза, фітогормони, етилен.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016