ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИДОМ І СОРТОМ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ КРІОКОНСЕРВУВАННЯ ЖИВЦІВ Л. В. Горбунов, І. В. Петров

Деталі: Перегляди: 578

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 2, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.02.121
С. 121-127, бібл. 11, рос.
УДК 635.076:57.043

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИДОМ І СОРТОМ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ КРІОКОНСЕРВУВАННЯ ЖИВЦІВ

Л. В. Горбунов¹, І. В. Петров²

¹Інститут тваринництва НААН, Харків
²НДІ біології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Визначено оптимальні параметри кріоконсервування живців ягідних культур: чорної смородини (сорти: Дачниця, Ювілей, Со фіїв ська, Китайська); червоної смородини (Китаїв сь ка, Джокер, Святкова); агрусу (Красень, Малахіт, Колобок); малини (Новость Кузміна, Струйка, Скромниця), що дало змогу збільшити життєздатність деконсервованих зразків у 2–5 разів порівняно з існуючими способами кріоконсервування. Одержано максимальні показники життєздатності живців після температурної адаптації при –10 °С протягом 14–60 діб, ступінчастого охолодження зразків зі швидкістю 0,1–0,5 °C/год до –30 °С з витримкою 3–7 діб, за наступного прямого занурення в рідкий азот, зберігання строком від 1 до 30 діб і відігрівання зі швидкістю 70 °C/хв. Встановлено, що в діапазоні допустимих значень параметрів, що забезпечують максимальну життєздатність досліджуваних живців берези (контроль), значення вологості відповідають 32±40%, для чорної смородини — 40±50%, малини 37±40% у позитивному діапазоні температур і 14±28%, 30±40%, 20±23% — у негативному.

За допомогою дисперсійного аналізу показано, що вірогідність розвитку деконсервованих живців рослин значною мірою залежить від сорту і способу кріоконсервування. Відзначено, що сила впливу η²_А, зумовлена індивідуальними властивостями досліджуваних сортів ягідних культур, є порівнянною із силою впливу η²_В процедури кріоконсервування.

Показано відмінності середніх показників життєздатності досліджуваних сортів у межах одного виду. Встановлено, що ці показники відрізнялися: для чорної смородини — на 92%, червоної — 54%, агрусу — 48%, малини — 70%. Використання парного критерію Стьюдента дало змогу в середньому зменшити в 3 рази помилку репрезентативності вибірки, що уможливило підвищення надійності результатів достовірності відмінностей порівнюваних значень до рівня Р≥0,99.

Вибір сорту живців, а також способу кріоконсервування істотно впливає на відтворюваність результатів експерименту. Аналіз відтворюваності показників життєздатності досліджуваних живців, проведений за допомогою коефіцієнта варіації Cv, показав, що в процесі кріоконсервування ця величина змінюється: для сортів чорної смородини — від 5 до 91%, червоної — 9–137%, агрусу — 22–74%, малини — 18–105%.

Ключові слова: живці чорної та червоної смо родини, агрусу, малини, життєздатність, кріоконсервування.