КООРДИНАЦІЙНІ СПОЛУКИ КОБАЛЬТУ (II, III) З ПОХІДНИМИ ДИТІОКАРБАМОВОЇ КИСЛОТИ — МОДИФІКАТОРИ АКТИВНОСТІ ЕНЗИМІВ ГІДРОЛІТИЧНОЇ ДІЇ Л. Д. Варбанець, О. В. Мацелюх, Н. А. Нідялкова, К. В. Авдіюк, О. В. Гудзенко, І. Й. Сейфулліна, Г. М. Масановець, М.

Деталі: Перегляди: 725

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta
т. 6, № 1, 2013

1 2013

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 1, 2013
https://doi.org/ 10.15407/biotech6.01.073
С. 73-80, Бібліогр. 18, укр.
УДК: 541.49:546.732/3:547.496.2

КООРДИНАЦІЙНІ СПОЛУКИ КОБАЛЬТУ (II, III) З ПОХІДНИМИ ДИТІОКАРБАМОВОЇ КИСЛОТИ — МОДИФІКАТОРИ АКТИВНОСТІ ЕНЗИМІВ ГІДРОЛІТИЧНОЇ ДІЇ

Л. Д. Варбанець¹, О. В. Мацелюх¹, Н. А. Нідялкова¹, К. В. Авдіюк¹, О. В. Гудзенко¹,
І. Й. Сейфулліна², Г. М. Масановець², М. В. Хитрич²

¹Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
²Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

Хлоридні, бромідні та ізотіоціанатні комплекси кобальту (II) з N-заміщеними тіокарбамоїл-N?-пентаметиленсульфенамідами (1)–(12), а також комплекси кобальту (II, Ш) з похідними морфолін-4-карбодитіової кислоти (13)–(18) було використано як модифікатори активності ензимів гідролітичної дії — пептидаз Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324, амілаз Bacillus subtilis 147 і Aspergillus flavus var. oryzae 80428, рамнозидаз Eupenicillium erubescens 248 та Cryptococcus albidus 1001. Встановлено, що сполуки кобальту (II, Ш) неоднаково впливають на активність досліджуваних ензимів, виявляючи як інгібуючу, так і стимулювальну дію. Це дає підстави припустити, що прояв активності комплексної молекули залежить від ліганду та наявності аніона — Cl^–, Br^– або NCS^–. Висока активуюча дія комплексів кобальту (II) з N-заміщеними тіокарбамоїл-N′-пента метиленсульфенамідами (1)–(12) на еластазну і фібринолітичну активність пептидаз, порівняно з трис(4-морфолінкарбодитіоатом)кобальту (ІІІ) (14) та продуктами його взаємодії з галогенами (15)–(17), що спричинюють, навпаки, інгібування, найімовірніше, зумовлена наявністю в них слабкого зв’язку S–N, який легко піддається гомолітичному розриву. Досліджуючи вплив комплексів кобальту (II) на активність α-L-рамнозидаз Cryptococcusаlbidus та Eupenicillium еrubescens, виявили, що більшість сполук інгібують їхню активність, причому інгібуюча дія більшою мірою виявляється щодо ензимного препарату C. аlbidus. Отже, можна констатувати, що характер впливу комплексів кобальту(II) з N-заміщеними тіокарбамоїл-N′-пентаметиленсульфенамідами, а також комплексів кобальту (II, Ш) з похідними морфолін-4-карбодитіової кислоти змінюється залежно як від штаму-продуцента, так і досліджуваного ензиму. Відмінність у впливі комплексів на різні ензими зумовлена характеристиками будови та функціональних груп активного центру, які також є від повідальними за зв’язування з модифікаторами.

Ключові слова: комплекси кобальту (II, Ш), дитіокарбамова кислота, ензими з еластазною, фібринолітичною, амілазною і рамнозидазною активністю.