2022 No. 1 (ua)

Деталі: Перегляди: 495

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta Т. 15, No. 1, 2022
С.5-22. Бібліогр. 113, Engl.
УДК: 579.222
https://doi.org/10.15407/biotech15.01.005

ОСОБЛИВОСТІ АЦЕТОНОБУТИЛОВОГО БРОДІННЯ ШТАМІВ ПРОДУЦЕНТІВ БУТАНОЛУ

О. О. Тігунова¹., В. В. Братішко ², А. В. Балабак ³, С. Г. Прийомов¹, С. М. Шульга¹

¹ ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України, Київ
² Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ
³ Уманський національний університет садівництва, Умань

Мета. Узагальнення та аналіз особливостей ацетонобутилового бродіння як процесу отримання альтернативного біопалива – бутанолу.

Методи. Було застосовано методи аналізу та узагальнення аналітичної інформації та літературних джерел. Результати отримано з використанням мікробіологічних (морфологічні властивості штамів), хроматографічних (визначення концентрації розчинників), спектрофотометричних (визначення концентрації бактерій) та молекулярно-генетичних (філогенетичний аналіз штамів) методів.

Результати. Досліджено процес ацетонобутанолового бродіння, розглянуто основні штами-продуценти, описано особливості взаємозв'язку спиртоутворення та споруляції, показано можливість отримання бутанолу із синтез-газу, розглянуто особливості промислового виробництва.

Висновки. Показано особливості механізму ацетонобутилового бродіння (взаємозв’язок спиртоутворення та споруляції, тривалість кислотоутворювального та спиртоутворювальних етапів за періодичної ензиматизації залежно від зміни концентрації Н2, СО, парціального тиску, органічних кислот та мінеральних добавок) та одержання накопичувальної культури за отримання бутанолу, як альтернативного палива. Показано можливість використання синтез-газа як субстрата для зменшення викидів в атмосферу в процесі ензиматизації. Запропоновано напрям збільшення продуктивності штамів-продуцентів бутанолу для створення конкурентноспроможної промислової технології бутанолу.

Ключові слова: штами-продуценти, біопаливо біобутанол, ацетонобутилове бродіння.

Деталі: Перегляди: 729

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta Т. 15, No. 1, 2022
С. 72-80. Бібліогр. 22, агл.
УДК: 579.6:604
https://doi.org/10.15407/biotech15.01.072

БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБЛЕННЯ РІДКОЇ ФОРМИ ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ ЕНЗИБІОТИКА

Т. С. Тодосійчук ¹, О. В. Покас², С . О. Соловйов ³, Т. С. Рижкова ¹

¹КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна
²ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», Київ
³Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

Мета. Вивчення біотехнологічних аспектів створення рідкої форми поліфункціонального антисептику мікробного походження, що може бути віднесено до ензибіотиків: характеристика специфічності ензимів дослідного препарату, методів стабілізації, здатності впливати на мікробні біоплівки.

Методи. Для дослідження компонентного складу та специфічності ензимного комплексу продуценту Streptоmyces albus UN 44 використовували гель-фільтрацію та електрофорез, визначали протеолітичну та стафілолітичну активність окремих фракцій. Кількісне оцінювання біоплівки Pseudomonas aeruginosa та вплив на її формування дослідних зразків проводили за оптичною густиною спектрофотометрично.

Результати. Встановлено стабільність рідкої форми препарату, отриманого в результаті біосинтезу S. albus UN 44, а також можливість пролонгації дії та додаткової стабілізації за рахунок унесення 0,5% полівінілового спирту. Фракціонування ензимного комплексу продуценту гель-фільтрацією показало вміст щонайменше трьох протеїназ різної молекулярної маси (80?100, 24?35 та 20 kDa) та лізоензимів (18?22 kDa). Показано ефективність розробленого рідкого препарату ензибіотика щодо руйнування та пригнічення (у 8?10 разів) утворення біоплівок клінічних штамів P. aeruginosa.

Висновки. Широкий спектр, різноспрямовані механізми антимікробної та регенерувальної дії, можливість отримання препарату безпосередньо в ході біотехнологічного процесу зумовлюють перспективи його виробництва та застосування як поліфункціонального антисептика поверхневого призначення.

Ключові слова: ензибіотик, антимікробна дія, Streptоmyces albus, рідка форма, біоплівки, патогени.

Деталі: Перегляди: 661

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta Т. 15, No. 1, 2022
С. 61-71. Біблыогр. 47, англ.
UDC: 547.915
https://doi.org/10.15407/biotech15.01.061

ЦИТОТОКСИЧНА, АНТИОКСИДАНТНА ТА АНТИМІКРОБНА ДІЯ ЕКСТРАКТІВ Peganum harmala L.

Dehiri Mounira¹, Diafat Abdelouahab ¹, Fatmi Widad², Ben Mansour Riadh³, Bouaziz Farid¹, Bahloul Ahmed ²

¹Laboratory of Characterization and Valorization of Natural Products, Faculty of Nature and Life Sciences, University El-Bachir El-Ibrahimi, Bord jBou Arreridj
² Laboratory of Health and Environment, Faculty of Nature and Life Sciences, University El-Bachir El-Ibrahimi, Bord jBou Arreridj
³ Laboratory Analysis, Valuation of Food Securities, Biotechnology Research Group and Pathologies, National School of Engineering of Sfax (ENIS), Tunisia

Peganum harmala L., відома як «Harmel», є рослиною, що її широко використовують у традиційній алжирській медицині.

Мета. Вивчити антиоксидантний, антипроліферативний та антимікробний потенціал екстрактів пегану гармали.

Методи. Для кількісного визначення фенольних сполук використовували колориметричні методи, тоді як антиоксидантну активність оцінювали in vitro за допомогою аналізу поглинання радикалів DPPH/ABTS, відновлювальної сили заліза, аналізу відбілювання ?-каротину, загальної антиоксидантної здатності та аналізу хелатування двовалентного заліза. Для оцінювання антибактеріальної активності використовували дифузію з лунки з агаром і метод мікророзведення бульйону, а для перевірки цитотоксичності екстрактів застосовувадт МТТ-аналіз.

Результати. Етанольні екстракти Peganum harmala L. показали найвищий вміст поліфенолів і потужний антиоксидант, високу активність проти Грам-позитивних і Грам-негативних бактерій і хороший протигрибковий ефект і були більш цитотоксичними для лінії клітин HeLa.

Висновки. Обрані рослини можуть бути потенційним джерелом біоактивних сполук з антиоксидантним, антимікробним та антипроліферативним потенціалом. Таким чином, показано подальше дослідження цієї рослини in vitro, а також in vivo для відкриття нових ліків.

Ключові слова: Peganum harmala, поліфеноли, антиоксидантна активність, антимікробна дія, цитотоксичний ефект.

Деталі: Перегляди: 715

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta Т. 15, No. 1, 2022
С. 52-60. Бібліогр.31, англ.
УДК 616.12-005.8:577.175.82:612.82.015.38.08:
https://doi.org/10.15407/biotech15.01.052

КАРДІОПРОТЕКТОРНА ДІЯ ЕНКЕФАЛІНІВ ЗА УМОВ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ

І. Й. Щенявський

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків

Мета. Вивчення кардіопротекторної дії синтетичного лей-енкефаліну даларгіну.

Методи. Розвиток інфаркту міокарду у щурів, яких протягом двох місяців утримували на дієті з надлишковим вмістом жирів та солей кальцію і натру, ініціювали шляхом застосування іммобілізаційного стресу. Результати експериментів свідчать про те, що застосована модель дозволила протягом одного-трьох днів викликати розвиток інфаркту міокарда, який було підтверджено методами електрокардіографії, іммуноензимнгого аналізу та гістологічним.

Результати. Попереднє введення піддослідним тваринам даларгіну, хоча й не запобігало інфаркту, підвищувало витривалість до впливу іммобілізаційного стресу та зменшувало ступінь ураження міокарда. Введення піддослідним тваринам разом з даларгіном антагоніста опіатних рецепторів налоксону усувало кардіопротекторну дію.

Висновки. Використання синтетичного лей-енкефаліну даларгіну істотно зменшує ризик інфаркту міокарду внаслідок надмірного нервово-м’язового навантаження. Дія даларгіну на міокард опосередкована опіатними рецепторами.

Ключові слова: інфаркт міокарда, іммобілізаційний стрес, даларгін.

Деталі: Перегляди: 678

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta Т. 15, No. 1, 2022
С. 43-51. Біблвогр. 29, англ.
УДК 615.214.22.015.11
https://doi.org/10.15407/biotech15.01.043

МЕТАБОЛІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАКЦІЇ
ГАМК-РЕЦЕПТОР ОРІЄНТОВАНОГО ПРОПОКСАЗЕПАМУ В ГЕПАТОЦИТАХ ЛЮДИНИ

М. Головенко¹, А. Редер², В. Ларіонов¹, С. Андронаті ¹

¹ Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України, Одеса, Україна
² ТДВ «ІНТЕРХІМ» Одеса, Україна

Мета. Виявлення метаболітів Пропоксазепаму, що утворюються суспензією кріоконсервованих гепатоцитів людини, за допомогою методу точного масового LC-MS/MS аналізу.

Методи. Для профілювання Пропоксазепаму та його метаболітів розроблено відповідний хроматографічний метод. Зразки аналізували за допомогою приладу WatersVion високої роздільної здатності LC-MS/MS, отримані дані обробляли за допомогою програмного забезпечення WatersUnifi для визначення та ідентифікації найбільш поширених метаболітів.

Результати. Після 4-годинної інкубації з гепатоцитами людини Пропоксазепам становив 96,0% складу від вихідної кількості препарату. Найпоширенішим метаболітом, який утворився, був окиснений Пропоксазепам (3-гідроксипохідне), що становило приблизно 2,5% загальної пікової реакції у 4-годинному зразку. Також спостерігали два мінорні компоненти, кожен з яких становив менше 10% загальної площі піків. Глюкуронові кон’югати за цих умов не було ідентифіковано. Усі утворені метаболіти становили менше 10% загальної хроматографічної пікової відповіді.

Висновки. Отримані дані свідчать про відсутність серед метаболітів Пропоксазепаму реакційно здатних електрофільних похідних.

Ключові слова: Пропоксазепам, гепатоцити людини, метаболізм, LC-MS/MS аналіз.

МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ СИСТЕМИ ДИХАННЯ І КРОВООБІГУ Н. І. Аралова, О. М. Ключко, В. І. Машкін, І. В. Машкіна, М. Радзієвська , П. Радзієвський

Сторінка 1 із 2