РЕГЕНЕРАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ВУЗЬКОЛОКАЛЬНОГО ЕНДЕМІЧНОГО ВИДУ Dianthus hypanicus Andrz. in vitro Л.А. Колдар, Л.Л. Джус, М.В. Небиков

Деталі: Перегляди: 560

IISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 14, № 3, 2021
С.39-45 , бібліогр. 25, англ.
УДК: 582.669.2:581.143.6
https://doi.org/doi.org/10.15407/biotech14.03.039

РЕГЕНЕРАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ВУЗЬКОЛОКАЛЬНОГО ЕНДЕМІЧНОГО ВИДУ Dianthus hypanicus Andrz. in vitro

Л.А. Колдар, Л.Л. Джус, М.В. Небиков

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, м. Умань

Розроблення ефективної технології масового розмноження in vitro рідкісних і зникаючих видів рослин є одним із актуальних завдань сьогодення. До даної групи рослин належить Diantus hypanicus Andrz. з родини Caryophyllaceae Juss. – ендемічний, вузьколокальний вид, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та до Додатку Бернської конвенції. Перспективи збереження даного виду пов’язані з вивченням його життєздатності та потребують розроблення ефективних методів розмноження.

Мета. Визначити дію різних концентрацій регуляторів росту на регенераційну здатність експлантів D. hypanicus за розмноження in vitro.

Методи. Досліджували регенераційну здатність експлантів D. Hypanicus, культивованих in vitro. Для проведення експерименту використовували насіння, зібране з рослин природних місцезростань, яке висівали на безгормонне живильне середовище за прописом Мурасіге і Скуга. Впродовж 12–15 діб одержували проростки завдовжки 4–6 см, які переносили на живильні середовища, модифіковані вмістом регулюючих ріст речовин: БАП 0,5–2,0 мг/л, ІМК 0,01 мг/л та ІОК 0,1 мг/л.

Результати. Протягом 12–16 діб спостерігали ініціювання адвентивних бруньок з подальшим формуванням пагонів. Рослини кожного з варіантів відрізнялися кількістю, активністю та інтенсивністю росту, морфометричними показниками. Через 35–40 діб від введення з одного експланта формувалися конгломерати з добре розвинутими облиствленими пагонами. З’ясовано, що за модифікування живильних середовищ регуляторами росту БАП, ІМК, ІОК різних концентрацій, у експлантів D. hypanicus відбувалося активне проходження процесів регенерації різної інтенсивності.

Висновки. Доведено, що високою здатністю до регенерації характеризувалися експланти, культивовані на живильному середовищі, модифікованому додаванням БАП – 0,5 мг/л та ІОК – 0,1 мг/л, де в середньому було утворено 18±0,24 шт. пагонів завдовжки 2,42±0,17 см з коефіцієнтом розмноження 19,06±0,14. Пагони, які досягали 3,5–6,0 см з 3,0–5,0 парами листя, відбирали та переносили на живильні середовища для укорінення. Менш розвинені пасажували на живильні середовища для подальшого розмноження. Наступний етап дослідження спрямований на модифікування живильних середовищ для досягнення експлантами ризогенезу та одержання великої кількості рослин, необхідних для збереження даного ендемічного вузьколокального виду в культурі з подальшою репатріацією в природні місця зростання .

Ключові слова: Caryophyllaceae, охорона, збереження, культура in vitro, регулятори росту, морфогенез, коефіцієнт розмноження.