ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 14, № 1 , 2021
С. 57-68, бібліогр. 20, англ.
УДК: 581.192: 581.557
https://doi.org/10.15407/biotech14.01.57
О. В. Кириченко, С. Я. Коць, П. П. Пухтаєвич
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ
Досліджено ефективність застосування способу обприскування під час вегетації рослин сої (на фоні інокуляції насіння бульбочковими бактеріями і без інокуляції насіння) розчином лектину насіння сої, а також обприскування рослин озимої пшениці лектинбактеріальною композицією відповідно у вегетаційних і польових умовах. Встановлено, що обприскування сої у фазі розвитку двох трилисників специфічним лектином на фоні передпосівної інокуляції насіння ризобіями спричинило достовірно позитивний вплив на функціональну активність симбіотичного апарату. Азотфіксувальна активність ризосферної мікробіоти лишалась незмінною, що може вказувати на вектор дії лектину за обприскування саме через рослину. При цьому відзначено активацію вегетативного росту рослин, що максимально виявлялося за висотою їхньої надземної частини. На фоні інокуляції насіння ризобіями активність дії екзогенного лектину за обприскування була менш вираженою порівняно з неінокульованими рослинами. Обприскування рослин лектином сої на фоні інокуляції насіння забезпечило приріст урожаю порівняно з неінокульованим контролем на 2,13 г/рослину, однак за фактором дії лектину цкй приріст становив лише 0,19 г/рослинуі був недостовірним. Неінокульовані рослини сої за обприскування лектином сформували урожай, який на 0,64 г/рослинубув достовірно більшим, ніж у рослин за відсутності впливу лектину. При цьому приріст за фактором дії лектину становив 22%. В озимої пшениці за відсутності передпосівної інокуляції насіння обприскування рослин у фазі масових весняних сходів препаратом Азолек на основі лектину пшениці сприяло достовірному збільшенню врожайності на 1,6 ц/га. Отже, застосування способу обприскування вегетуючих рослин сої та пшениці відповідно лектином насіння сої та лектинбактеріальним препаратом Азолек (лектин пшениці) без залучення прийому передпосівної інокуляції насіння забезпечило більший ступінь реалізації продуктивного потенціалу рослин порівняно з контрольними (відсутність передпосівної інокуляції насіння та обприскування під час вегетації).
Ключові слова: соя, ризобії, лектин насіння сої, обприскування, інокуляція, азотфіксація, озима пшениця, препарат Азолек, продуктивність.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2021