Оберіть свою мову

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

 

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 4, 2019
С. 57-64, бібліогр. 33, англ.
УДК: 547.458.1;612.115.12
https://doi.org/10.15407/biotech12.04.057

МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ ЗГУСТКІВ У ПЛАЗМІ КРОВІ ПІД ДІЄЮ ПОХІДНИХ ХІТИНУ

Спиридонов В.Г., Ушкалов В.О., Чернишенко Т. М., Колеснікова І.М. ,О.В. Горницька, Стогній Є.М., Петік А.В.

1Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Метою роботи було з’ясування механізму утворення згустку під дією похідних хітину. Під час виконання досліджень використано біохімічні та імунологічні методи: одержання фібриногену, похідних хітозану, електрофорез у ПААГ, вестерн-блот, ELISA, коагулологічні тести активований частково тромбопластиновий час та протромбіновий час. Отримано такі результати: похідні хітину однаковою мірою спричинюють утворення згустку в цільній крові, плазмі крові та розчині фібриногену; осад фібриногену, утворений внаслідок їхньої дії, практично не містить фібрину; хітозан не спричинює активації факторів системи зсідання крові, що підтверджується відсутністю новоутвореного фібрину; у разі додавання до розчину фібриногену хлориду кальцію останній концентраційнозалежно пригнічує ефект хітозану.

Таким чином, показано, що під дією хітозану утворюється осад фібриногену внаслідок дестабілізації його молекули через втрату кальцію. Відсутність продуктів деградації фібрину виключає можливість активації фібринолітичної системи та фізіологічну деградацію згустку. Це робить недоцільним використання кровоспинних засобів на основі хітозану в клінічній практиці.

Ключові слова: хітозан, фібриноген, система гемостазу.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2019