- Деталі
- Перегляди: 845
ISSN 2410-776X (електронна версія)
ISSN 2410-7751 (друкований варіант)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 27-45, бібл. 73, англ.
УДК: 577.152.32
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.027
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К.Заболотного НАН України, Київ
Метою огляду було проаналізувати сучасні уявлення про кератинази, групу протеолітичих ензимів, які каталізують розщеплення високостабільних фібринових протеїнів — кератинів. Представники різних таксономічних груп мікроорганізмів, включаючи гриби, актиноміцети і бактерії, є продуцентами кератиназ. В огляді наведено сучасну класифікацію кератиназ відповідно до бази даних MEROPS..
Вона грунтується на схожості амінокислотних послідовностей, що також відображає еволюційні взаємодії між протеолітичними ензимами. База даних MEROPS об’єднує протеази в 62 клани і 264 родини. Дослідження фізико-хімічних властивостей кератиназ свідчать, що ензими активні в широкому діапазоні температур і значень pH, з оптимальною дією за нейтрального і лужного pH і 40–70 0C. Показано, що мікробні кератинази є переважно метало-, сериновими або метало-сериновими протеазами. Вони зазвичай позаклітинні, і їх синтез індукується кератиновмісними субстратами. Технології протеїнової інженерії, такі як сайт-спрямований мутагенез, усічення і термінальне злиття, використовують для поліпшення продукції і властивостей кератиназ. В огляді обговорюється практичне застосування кератиназ. Ці ензими успішно використовують у біоконверсії кератинових відходів у корма для тварин і азотні добрива, а також в шкіряній, текстильній, косметичній, медичній та фармацевтичній промисловості. Кератинази також застосовують у деградації пестицидів і виробництві наночастинок, біопалива, біоплівок, що розкладаються, клеїв і фольги. Крім того, кератинази використовують у деградації пріонових протеїнів, які здатнісричинити низку нейродегенеративних захворювань людини і тварин з утворенням губчастої енцефалопатії.
Ключові слова: кератинази, продуценти, регуляція синтезу, фізико-хімічні властивості.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2019
- Деталі
- Перегляди: 770
ISSN 2410-776X (друкований варіант)
ISSN 2410-7751 (електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 5-26, бібл. 179, англ.
УДК: 004:591.5:612:616-006
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.005
ЕЛЕКТРОННІ АВТОМАТИЗОВАНІ РОБОЧІ МІСЦЯ ДЛЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ
О. М. Ключко1, А.А. Аралова2, Н.І. Аралова2
1Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ
2Інститут кібернетики ім. B.M. Глушкова НАН України, Київ
Метою роботи було проаналізувати матеріал Щодорозроблення електронних автоматизованих робочих місць для створення більш досконалих зразків для біотехнології. Було застосовано методи програмного, математичного, а також імітаційного моделювання.
Обговорено інформацію щодо кількох прототипів електронних автоматизованих робочих місць, створених для біології та суміжних галузей в Україні протягом останніх 25–30 років. Подано результати створення декількох автоматизованих робочих місць, розроблених авторами. Узагальнено одержані дані та розроблено комплекс рекомендацій щодо їх практичного використання.
Ключові слова: електронні автоматизовані робочі місця, біоінформатика, електронні інформаційні системи, бази даних.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2019