2019 No. 2(ua)

Деталі: Перегляди: 463

ISSN 2410-776X (Online)
ISSN 2410-7751 (Print)

2 2019

"Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 79-87, бібл. 25, англ.
УДК: 581.557
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.079

ЕФЕКТИВНІСТЬ СОЄВО-РИЗОБІАЛЬНИХ СИМБІОЗІВ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ КОМПОЗИЦІЯМИ НА ОСНОВІ РИЗОБІЙ, АЗОТОБАКТЕРА ТА ФІТОЛЕКТИНІВ

О.В. Кириченко

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ

Метою роботи було оцінити ефективність дії передпосівної бактеризації насіння сої комплексними інокулянтами на основі Bradyrhizobium japonicum 634б та Azotobacter chroococcum Т79 під впливом фітолектинів за вегетаційних умов. Встановлено, що за комплексної бактеризації насіння рослини протягом вегетації активніше формували вегетативну масу: надземну частину (в 1,2–1,5 раза) й кореневу систему (в 1,2–1,7 раза) порівняно з моноінокуляції. Відзначено пряму залежність вегетативного росту сої від функціональної (азотфіксувальної) здатності симбіозів. Показано переваги застосування комплексних інокулянтів для інтенсифікації плодоутворення (більш ранні строки формування репродуктивних органів рослинами, більша кількість бобів із масою, яка в 1,1–1,7 раза перевищувала контроль). Середнє збільшення врожаю сої до штаму-контролю становила від 13% (бінарна композиція на основі ризобій і азотобактеру) до 21% (полікомпозиція на основі ризобій та азотобактера, активованого лектином пшениці). Композиції на основі бульбочкових бактерій, активованих лектином сої, забезпечили збільшення врожаю на 18%. Полікомпозиція, яка містить азотфіксувальні бактерії, активовані лектинами відповідних рослин, спряла збільшенню врожаю на 19%. Встановлено, що зростання врожаю отримано за рахунок збільшення майже всіх показників його структури. Для практичного застосування розробленої біотехнології з метою підвищення врожаю сої найбільш продуктивними є композиції на основі ризобій і азотобактера, активованого лектином пшениці, а також на основі ризобій, активованих лектином сої.

Ключові слова: соя (Glycine max (L.) Merr.), ризобії, азотобактер, фітолектини, комплексні інокулянти.

Деталі: Перегляди: 464

ISSN 2410-776X (Електронна версія)
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)

2 2019

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 71-78, бібл. 20, англ
УДК: 663.1:631.363.
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.071

ФЕРМЕНТАЦІЯ ГІДРОЛІЗАТІВ ЖОМУ ЦУКРОВОЇ ТРОСТИНИ ФЕРМЕНТАЦІЯ ГІДРОЛІЗАТІВ ЖОМУ ЦУКРОВОЇ ТРОСТИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ Mucor indicus

Ф. А. Тереза

Самарський университет, РФ

Метою дослідження було проаналізувати ферментабельність жому прегідролізату цукрової тростини за допомогою Mucor indicus. Прегідролізати було отримано шляхом кислотного гідролізу жому цукрової тростини й детоксифіковано перед ферментацією. Штам форми адаптовано до інгібіторів, які містяться в прегідролізатах. Виробництво етанолу й споживання цукру досліджено за аеробних умов та обмеження доступу кисню. Для оригінального штаму споживання цукру було неповним, а етанол вироблявся з виходом 0.39 ± (0,02) г г^–1. Збільшення толерантності M. indicus до інгібіторів сприяло100%-й ферментації із повним споживанням глюкози. Найбільший рівень споживання ксилози зафіксовано в експериментах з аеробною ферментацією. Етанол був основним продуктом ферментації, і його вихід становив 0.41 ± (0,02) г г^–1 за умов обмеження доступу кисню і 0.37 ± (0,02) г г^–1 — за аеробних умов. Також було досліджено використання не лише моносахаридів, але й інших вуглеводів. Ще однієюперевагою M. indicus, виявленою під час досліджень, була здатність ферментувати пентози, гексози й олігосахариди.

Ключевые слова: біоетанол, жом цукрової тростини, кислотний гідроліз, Mucor indicus, нитковидні гриби.

Деталі: Перегляди: 833

ISSN 2410-7751 (друкований варіант)
ISSN 2410-776X (електронна версія)

2 2019

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 63-70, бібл. 46, англ.
УДК: 571.27: 581.6
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.063

ФІТОХІМІЧНИЙ СКРИНІНГ ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ Portulaca oleracea ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ОКСИДАТИВНИЙ МЕТАБОЛІЗМ МАКРОФАГІВ

. Гахраманова¹, Р. Довгий², M. Рудык², O.Моложава², В.Святецькая², Л.Сківка²

¹Медичний центр Nargiz, Баку, Азербайджан
²ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна

Метою роботи було дослідити фітохімічні характеристики водного екстракту збору лікарських рослин, до складу якого входить P. oleracea, та його вплив на оксидативний метаболізм перитонеальних макрофагів мишей. Якісний фітохімічний аналіз проводили колориметричним методом, кількісний аналіз фенолів здійснювали в тесті з використанням галової кислоти як стандарту. Перитонеальні макрофаги мишей виділяли без попередньої сенситизації. Лейкотоксичний ефект водного екстракту збору лікарських рослин оцінювали в МТТ-тесті. Генерацію реактивних форм кисню досліджували в тесті з нітросинім тетразолієм. Фітохімічний аналіз виявив у складі водного екстракту збору лікарських рослин присутність водорозчинних і водонерозчинних фенолів, танінів, сапонінів, флавоноїдів, серцевих глікозидів і кумаринів. Водний екстракт досліджуваного збору лікарських трав у діапазоні концентрацій 1–1000 мкг/мл(ліофілізату в дистильованій воді) не чинив токсичного ефекту на перитонеальні макрофаги мишей, спричинював статистично достовірне дозозалежне посилення їх оксидативного метаболізму. Відсутність токсичної дії та здатність посилювати оксидативний метаболізм перитонеальних макрофагів дають підстави припустити модуляторні властивості досліджуваного водного екстракту збору лікарських рослин щодо ефекторів вродженого імунітету.

Ключові слова: водний екстракт збору лікарських рослин, Portulaca oleracea, перитонеальні макрофаги, реактивні форми кисню.

Деталі: Перегляди: 717

ISSN 2410-776X (электронная версия)
ISSN 2410-7751 (Печатный вариант)

2 2019

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 56-62, бібл. 14, англ.
УДК: 602.62:581.143.5:634.675:582.926
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.056

ПРЯМА РЕГЕНЕРАЦІЯ РОСЛИН Physalis peruviana L.З ЕКСПЛАНТІВ

О. М. Ярошко, М. В. Кучук

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ

Метою роботи було виявлення ефективного культурального середовища для регенерації Physalis peruviana з метою його подальшого розмноження і отримання дорослих рослин з регенерантів за умов in vitro. У роботі використані біотехнологічні методи. Після проведення серії експериментів було підібрано ефективні поживні середовища для регенерації P. peruviana. Найбільш ефективними середовищами для регенерації пагонів з листових експлантів були MС₃₀ і 1 мг/л Кін та 3 мг/л БА і MС₃₀ доповннене 2 мг/л Kін та 1 мг/л БА (33,33% регенерації на обох середовищах). Хороші результати було отримано на середовищах MС₃₀ з додаванням 1 мг/л Kін та 2 мг/л БА (28,57% експлантатів регенерували) і MС₃₀ з 2 мг/л Kін та 3 мг/л БА (ефективність регенерації склала 26,31%). Індукцію коренів на стеблових і листових експлантатах одержали на середовищі MС₃₀ з додаванням НОК (0,2 мг/л; 0,5 мг/л), ІОК (0,2 мг/л; 0,5 мг/л). Частота коренеутворення на цих середовищах становила 100%. Отримані регенеранти відокремлювали від експлантів і переносили на середовище MС₃₀ або MС₃₀ з 0,2 мг/л НОК для подальшого вкорінення. Після одного місяця культивування на середовищах MС₃₀ або MС₃₀ з 0,2 мг/л НОК, було отримано дорослі рослини.

Ключевые слова: Physalis, регенерація.

Деталі: Перегляди: 748

ISSN 2410-776X (електронна версія)
ISSN 2410-7751 (друкований варіант)

2 2019

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 46-55, бібл. 32, англ.
УДК: 582.263.1:[604.2:547.979.8]
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.046

ІНДУКЦІЯ КАРОТИНОГЕНЕЗУ Desmodesmus armatus (Chod.) Hegew, КУЛЬТИВОВАНОЇ НА СКИДНІЙ ВОДІ ІЗ РИБОВОДНОЇ УСТАНОВКИ ЗАМКНУТОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

М. М. Марченко, І. В. Дорош, Л. М. Чебан

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Метою роботи було розробити схему отримання вторинних каротиноїдів зеленої мікроводорості Desmodesmus armatus (Chod.) Hegew. за умов двостадійного культивування на скидній воді з рибоводної установки замкнутого водопостачання — УЗВ у відповідь на вплив індукторів різної природи. За хімічною природою вторинні каротиноїди є С40-кетокаротиноїдами – інтермедіатами ензимного окиснення β-каротину до астаксантину.

Розроблено умови культивування D. Armatus на скидній воді з УЗВ шляхом двостадійного накопичувального культивування, де на першому етапі було створено умови для швидкого нарощування біомаси, а на другому — індуковано біосинтез цільового продукту шляхом внесення у живильне середовище попередників біосинтезу каротиноїдів (С₆Н₁₂О₆, СН₃СООNa), промоторів вільнорадикального окиснення (FeSO₄/H₂O₂) чи осмотичного стресу (NaCl). Показано, що культура І фази культивування характеризується високими ростовими та продуктивними показниками: кількістю біомаси до 13 г/л, загального протеїну — 37,9%, ліпідів — 26% та сумарних кароти ноїдів — 7,5% в 1 г сухої біомаси. Серед каротиноїдів встановлено наявність зеаксантину, лютеїну, β-каротину, незначної кількості астаксантину, кантаксантину, ефірів адоніксантину та астаксантину. Встановлено особливості адаптивної відповіді D. armatus на вплив факторів, що індукують вторинний каротиногенез, які включають: збереження чисельності клітин або збільшення її вдвічі в період використання хімічних активаторів; зниження активності цитохромоксидази як показника метаболічної активності культури.

Таким чином, показано можливість збільшення у біомасі D. аrmatus вмісту цінних для аквакультури риб та ракоподібних β-каротину та астаксантину щляхом внесення у скидну воду з УЗВ промоторів вільнорадикального окиснення та осмотичного стресу NaCl (200 мМ) чи Fe²⁺ (200 мМ) з Н₂О₂ (10^–4 мМ) на другій фазі культивування. Порушення обміну речовин у клітинах D. аrmatus, які спостерігалися за дії хімічних факторів, призводять до перерозподілу профілю основних нутрієнтів. На фоні інтенсивного каротиногенезу активувалися процеси біосинтезу та накопичення ліпідів.

Ключові слова: Desmodesmus armatus, двостадійне накопичувальне культивування, рибоводна установка замкнутого водопостачання УЗВ, вторинні каротиноїди.

Сторінка 1 із 2