ISSN 2410-776X (Online)
ISSN 2410-7751 (Print)
"Biotechnologia Acta" Т. 12, № 2, 2019
С. 79-87, бібл. 25, англ.
УДК: 581.557
https://doi.org/10.15407/biotech12.02.079
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ
Метою роботи було оцінити ефективність дії передпосівної бактеризації насіння сої комплексними інокулянтами на основі Bradyrhizobium japonicum 634б та Azotobacter chroococcum Т79 під впливом фітолектинів за вегетаційних умов. Встановлено, що за комплексної бактеризації насіння рослини протягом вегетації активніше формували вегетативну масу: надземну частину (в 1,2–1,5 раза) й кореневу систему (в 1,2–1,7 раза) порівняно з моноінокуляції. Відзначено пряму залежність вегетативного росту сої від функціональної (азотфіксувальної) здатності симбіозів. Показано переваги застосування комплексних інокулянтів для інтенсифікації плодоутворення (більш ранні строки формування репродуктивних органів рослинами, більша кількість бобів із масою, яка в 1,1–1,7 раза перевищувала контроль). Середнє збільшення врожаю сої до штаму-контролю становила від 13% (бінарна композиція на основі ризобій і азотобактеру) до 21% (полікомпозиція на основі ризобій та азотобактера, активованого лектином пшениці). Композиції на основі бульбочкових бактерій, активованих лектином сої, забезпечили збільшення врожаю на 18%. Полікомпозиція, яка містить азотфіксувальні бактерії, активовані лектинами відповідних рослин, спряла збільшенню врожаю на 19%. Встановлено, що зростання врожаю отримано за рахунок збільшення майже всіх показників його структури. Для практичного застосування розробленої біотехнології з метою підвищення врожаю сої найбільш продуктивними є композиції на основі ризобій і азотобактера, активованого лектином пшениці, а також на основі ризобій, активованих лектином сої.
Ключові слова: соя (Glycine max (L.) Merr.), ризобії, азотобактер, фітолектини, комплексні інокулянти.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2019