ISSN 2410-7751 (друкована версія)
ISSN 2410-776X (електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 3, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.03.065
С. 65-71, бібліогр. 10, англ.
УДК: 631.46.631.445.41:631.84
ННЦ «Інститут землеробства НААНУ», Чабани, Україна
Метою роботи було встановити можливість використання чисельності та активності клітин азотобактера і меланінсинтезувальних мікроміцетів як індикаторних показників рівня забруднення іонами важких металів сірого лісового ґрунту різних типів (переліг, екстенсивний та інтенсивний агроземи). Для виконання цього завдання було застосовано лабораторно-аналітичний, мікробіологічний і статистичний методи. У результаті дослідження впливу зростаючих доз важких металів (цинк + свинець) на чисельність мікроорганізмів у сірому лісовому ґрунті встановлено, що до індикаційних показників забруднення важкими металами можна віднести чисельність та активність азотобактера, а також чисельність та частку меланінсинтезувальних мікроміцетів у їх загальній кількості. Показник активності клітин азотобактера можна вважати індикаційним за рівнів забруднення 5–100 гранично допустимих концентрацій у разі відсутності рослинного покриву, за рівнів забруднення 10–100 — на ґрунтах із фітоценозом. Кількість та частка меланінсинтезувальних мікроміцетів у загальній кількості можуть слугувати діагностичною ознакою забруднення високими дозами важких металів сірого лісового ґрунту, однак лише за терміну забруднення не більше 2 років.
Показано, що характер впливу важких металів на чисельність мікроорганізмів індикаційних груп залежить від наявності рослин у системі моніторингу, дози важких металів, терміну забруднення і типу використання ґрунту.
Ключові слова: азотобактер, меланінсинтезувальні мікроміцети, діагностичний показник, забруднення, важкі метали.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016