Оберіть свою мову

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 5, 2016  
https://doi.org/ 10.15407/biotech9.05.018
С. 18-23, бібл. 11, англ.
УДК: 615.017: 576.385.5

 5 2016

ВПЛИВ НАНОКОМПОЗИТУ    ЕМАР ІІ НА   НА ФАКТОР НЕКРОЗУ ПУХЛИН ТА ІНТЕРФЕРОН

Л. А. Коломієць-Бабенко 1, 2, О. С. Богорад-Кобельська 3, М. Я. Співак 3, О. І. Корнелюк 1

1 Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий центр «Інститут біології», Київ
3 Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ

Метою роботи було встановити здатність нового нанокомпозитного препарату ЕМАР ІІ (ендотеліальний моноцитактивувальний поліпептид ІІ) впливати на експресію фактора некрозу пухлин та інтерферону in vitro. В експериментах використовували перевивні лінії клітин L929. Визначення рівня індукованого інтерферону в зразках середовища культивування проводили за допомогою методу мікротитрування на культурі клітин L929 проти тест-вирусу – везикулярного стоматиту. Токсичність речовини оцінювали за величиною її максимально витримуваної концентрації. Кількість ендотоксинів у нанокомпозитному препараті обчислювали методом гель-тромб-тесту. Встановлено діапазон концентрацій препарату, за яких відбувається продукування фактора некрозу пухлин. Під час перевірки нанокомпозитного препарату на наявність ліпополісахаридів встановлено, що вміст їх – менше 0,5 МОЕ/кг. Новий нанокомпозитний препарат ЕМАР ІІ здатен спричинити продукування фактора некрозу пухлин TNF-α за низьких концентрацій 1,56–25,00 мкг/мл (82,49–1370,00  Моль х 10–12).  Продукування інтерферону під впливом препарату виявлено не було. Отримані дані свідчать про перспективність використання цього препарату для лікування онкохворих..

Ключові слова: нанокомпозит ЕМАР ІІ, фактор некрозу пухлин – TNF-α, інтерферон.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016