Оберіть свою мову

ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія)

 1 2015

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 1, 2015; 
https://doi.org/10.15407/biotech8.01.082
С. 82-87, бібл.43, англ.
УДК: 57.002.51.52:616.126.3/.5-77

БІОТЕХНОЛОГІЧНІ УМОВИ СТВОРЕННЯ ПРОТЕЗІВ КЛАПАНІВ МЕТОДОМ ТКАНИННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

А. Г. Попандопуло1, М. В. Савчук1, Д. Л. Юдицький2

1ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака», Донецьк, Україна
2Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, Україна

У наші дні трансплантація на термінальних стадіях захворювань, пов’язаних із ушкодженням органа, часто є єдиним можливим методом лікування. Тканинна інженерія — це сучасне рішення, що дає змогу сконструювати ефективний замінник ушкодженого органа. Продукт тканинної інженерії дозволяє відновити життєздатність тканини, його основою є попередньо децелюльований сполучнотканинний матрикс з автологічними клітинами на ньому. Такий матрикс має бути морфологічно і фізично незмінним. З економічного та етичного погляду перевага належить ксеногенному екстрацелюлярному матриксові. Можливістю збереження морфологічних і хімічних властивостей матричних структур є ініціювання процесу програмованої загибелі клітин. На противагу некрозу, що призводить до травматичної загибелі клітин, яка відбувається внаслідок гострого клітинного пошкодження, апоптоз не є причиною пошкодження тканини. Один із шляхів реалізації апоптозу — використання ЕДТА — хелату, що зв’язує іони Са2+.

Ключові слова: тканинна інженерія, екстрацелюлярний матрикс, децелюляризація, апоптоз, хелат.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015