- Деталі
- Перегляди: 709
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.061
С. 61-67, бібліогр. 17, англ.
УДК: 577.112:616.128
А. А. Білюк 1, О. В. Сторожук 1, О. В. Колотій 1, Г. Г. Репіч 2, С. І. Орисик 2 Л. В. Гарманчук 1
1 Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
2 Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, Київ
Метою роботи було дослідити зміни показників сфероїдного росту, адгезивних властивостей та гамма-глутамінтранспептидазної активності на модельній системі багатоклітинних мікросфероїдів аденокарциноми молочної залози MCF-7 під впливом координаційних π-комплексів Pt(ІІ) і Pd(ІІ) з аліл-тіосечовиною. Порівняно із цисплатином досліджувані сполуки знижували активність гамма-глутамінтранспептидази, підвищували адгезивні властивості та пригнічували ріст багатоклітинних сфероїдів на модельній системі солідної пухлини, що свідчить про доцільність подальших їх досліджень в якості потенційних аналогів протипухлинних препаратів, що не викликають резистентності та знижують рівень метастазування за раку молочної залози.
Ключові слова: ?-комплекси Pt(ІІ) і Pd(ІІ), гамма-глутамінтранспептидаза, адгезивні властивості, багатоклітинні пухлинні сфероїди.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016
- Деталі
- Перегляди: 835
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.052
С. 53-60, бібліогр. 41, англ.
УДК: 57.065.38
Йилдизський технічний університет, Стамбул, Туреччина
Метою дослідження було синтезувати та охарактеризувати мікрочастинки полі(молочної-когліколевої кислоти), навантажені синтетичним пептидом вірусу ящуру 40–60. Для одержання мікрочастинок з трьома різними кількостями пептиду (5; 10 і 15 мг) було використано метод одно емульсійного випаровування. Отримані мікрочастинки було детально охарактеризовано за допомогою методів визначення виходу реакції, ефективності інкапсулювання, навантаження ліками, розміру частинок, коефіцієнту полідисперсності та зета-потенціалу.
Ключові слова: вірус ящуру, мікрочастинки полі(молочної-когліколевої кислоти).
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016
- Деталі
- Перегляди: 779
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.043
С. 41-52, бібліогр. 16, англ.
УДК: 612.397:661.725.4
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
Метою роботи було оцінити зміни у складі нейтральних і полярних ліпідів у клітинах клостридій за культивування у присутності бутанолу. Дослідження проведено на чотирьох природних ізолятах клостридій методом проточної цитофлуориметрії. За оптимальних умов культивування у клітинах бактерій полярні ліпіди превалювали над нейтральними; вміст нейтральних ліпідів збільшувався вдвічі у спорах цих мікроорганізмів і одночасно знижувався вміст полярних. Штами №1 і №2 були здатні рости за 1% бутанолу в середовищі, а штам №4 – 1,5%. За культивування за різних концентрацій бутанолу досліджені штами бактерій не відрізнялись за такими цитоморфологічними ознаками як гранулярність і розмір клітин. Таким чином, вміст полярних і нейтральних ліпідів змінювався залежно від вмісту бутанолу у середовищі, однак цей ефект мав штамоспецифічний характер і не виявляв зв’язку зі стійкістю цих бактерій до бутанолу. Використання відпрацьованої біомаси бактерій як джерела ліпідів для виробництва біопалива вимагає подальшої оптимізації процесу для збільшення вмісту фракції нейтральних ліпідів у клітинах бактерій.
Ключові слова: Clostridium, полярні і нейтральні ліпіди, бутанол, проточна цитофлуориметрія.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016
- Деталі
- Перегляди: 821
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.034
С. 34-42, бібліогр. 54, англ.
УДК: 579.222
ВІТЧИЗНЯНІ ШТАМИ-ПРОДУЦЕНТИ БУТАНОЛУ РОДУ Clostridium
О. О. Тігунова, Н. Є. Бейко, Г. С. Андріяш, С. Г. Прийомов, С. М. Шульга
ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ
Метою роботи було підсумувати результати власних досліджень отримання нових штамів-продуцентів бутанолу роду Clostridium, провести їх ідентифікацію фізіолого-морфологічними і генетичними методами. Обговорюється подальше вивчення характеристик та біологічних особливостей штамів, різні шляхи біотехнологічного процесу одержання бутанолу. Розглянуто методи підвищення накопичення бутанолу штамами-продуцентами, окреслено перспективу використання хімічного мутагенезу клостридій як методу збільшення продукції бутанолу. Показано можливість використання нехарчової сировини як субстрату для культивування, проведено порівняння різних методів попередньої підготовки сировини та впливу їх на накопичення бутанолу в культуральній рідині. Доведено суттєве збільшення накопичення бутанолу за рахунок використання попередників синтезу як додаткових компонентів до ензиматичного середовища та застосування зворотної барди для зменшення відходів виробництва без впливу на рівень синтезу бутанолу. Подано характеристику проблеми зберігання штамів-продуцентів та визначено середовище для захисту мікроорганізмів під час ліофільного висушування.
Ключові слова: бутанол, штами-продуценти бутанолу роду Clostridium.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016
- Деталі
- Перегляди: 874
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017;
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.026
С. 26-33, бібліогр. 22, англ.
УДК: 577. 152.32
β -МАНАНАЗНА АКТИВНІСТЬ ДРІЖДЖІВ
Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець, В. С. Підгорський, О. Д. Янєва
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
Метою роботи було визначення манандеградувальної активності дріжджових культур, ізольованих із різних джерел, для відбору серед них високоактивних продуцентів β-мананаз. У результаті скринінгу серед 245 штамів дріжджів, представників 7 родів, 14 видів, виявлено активні продуценти позаклітинної β-мананази. Для оцінювання активності культури вирощували в глибинних умовах, як джерело вуглецю та індуктор використовували галактоманан камеді гуару. β-Мананазну активність визначали динітросаліциловим методом. Найбільш активними біосинтетиками виявились представники видів Сryptococcus albidus, С. gastricus, C. magnus, C. terreus, C. laurentii, Saccharomyces cerevisiae, Williopsis californica, Metschnikowia pulcherrima, Pichia anomala та Р. guilliermondii. Активність у супернатанті культуральної рідини становила від 0,2 до 75 од/мл. У двох штамів Debaryomyces polymorphus УКМ Y-152 і Debaryomyces hansenii var. fabryi УКМ Y-2400 виявлено α-галактозидазну активність. Жодна з досліджених культур не виявляла одночасно β-мананазної та α-галактозидазної активності, що свідчить про нездатність їх атакувати як основний, так і бічні ланцюги галактоманану.
Ключові слова: дріжджі, β-мананаза, α-галактозидаза, галактоманан.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016