6_2016(ua)

Деталі: Перегляди: 817

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 6, 2016;
https://doi.org/10.15407/biotech9.06.082
С. 82-89, бібліогр. 16, англ.
УДК: 577.3.04

6 2016

ДІЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НАДВИСОКОЇ ЧАСТОТИ НА ПРОДУЦЕНТ ТРЕОНІНУBrevibacterium flavum Brevibacterium flavum

Л. В. Маринченко ¹, О. І. Ніжельська ², Д. М. Литвиненко ¹, Г. М. Заболотна ³

¹ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
² Навчально-науковий центр «Фізико-хімічне матеріалознавство»
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та національної академії наук України, Київ
³ Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, Київ

Досліджували вплив нетеплового міліметрового НВЧ-випромінювання на синтез треоніну бактеріями немутантного та мутантного штамів Brevibacterium flavum.

Частоти опромінювання було обрано за даними попередніх робіт – 41,76, 42,2 і 61,0 ГГц. Експозиція становила 10 хв. Контрольні зразки бактеріальної суспензії в колбах витримували в таких самих умовах, що й дослідні. Опромінені суспензії використовували як інокулят для засівання на мелясне сусло за t = +0 °С з аерацією. Після культивування протягом 3 діб у зразках, які були опромінені на частотах 42,2 та 61,0 ГГц, спостерігали збільшення колонійутворювальних одиниць в 1,4 та 1,9 раза, відповідно. Не підтвердився стимулювальний характер опромінення Brevibacterium flavum частотою 41,76 ГГц, що є активною для дріжджів Saccharomyces cerevisiae.

Кількість синтезованого треоніну визначали методом тонкошарової хроматографії на силуфолових пластинах. Значне збільшення вмісту треоніну в культуральній рідині виявлено для немутантного штаму (70% порівняно з контролем) після впливу частоти 61 ГГц. Спостерігалось розщеплення колоній за пігментацією після пересівання: контрольні зразки переважно були забарвлені, а опромінені бактерії втратили цю здатність одразу після опромінення, але після культивування опромінених зразків пігментація була відновлена. Здатність до пігментації підтверджено даними про накопичення треоніну в культуральній рідині. Мутантний штам Brevibacterium flavum не реагував на опромінення або цей вплив був негативним за генеративною здатністю та накопиченням треоніну в культуральній рідині.

Ключові слова: Brevibacterium flavum, треонін, нетеплове електромагнітне випромінювання, хвилі міліметрового діапазону.

Деталі: Перегляди: 764

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 6, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.06.072
С. 72-81, бібліогр. 42, англ.
УДК: 60-022.532:579.62+546.65

6 2016

in vivo ЕФЕКТ НАНОЧАСТИНОК НА ОСНОВІ РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ОКСИДАТИВНИЙ БАЛАНС У ЩУРІВ

В. К. Клочков ¹, В. П. Каліман ², Н. О. Карпенко ³, Н. С. Кавок ¹, М. Ю. Малюкіна ¹, С. Л. Єфімова ¹, Ю. В. Малюкін ¹

¹Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Харків
² Харківський національний медичний університет, Україна
³ ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», Харків

Метою дослідження було з’ясувати вплив наночастинок на основі рідкісноземельних елементів (CeO₂, GdVO₄:Eu³⁺) на прооксидантно-антиоксидантний баланс організму щурів. Аналізували біохімічні маркери окисного стресу (рівень пероксидації ліпідів, метаболіти циклу оксиду азоту, вміст сульфгідрильних груп), а також активність ензимів (супероксиддисмутази, каталази) у тканинах щурів. Виявлено, що введення наночастинок обох видів викликає збільшення вмісту метаболітів циклу оксиду азоту та продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці і селезінці до 5-го дня експерименту. У сироватці крові вміст продуктів пероксидного окиснення, метаболітів оксиду азоту в разі введення наночастинок GdVO₄: Eu³⁺ на 5-, 10- і 15-й день досліду також був підвищеним, порівняно з вихідним станом і відповідним контролем, тоді як рівень сульфгідрильних груп знижувався. На відміну від цього, під впливом наночастинок СеО₂ рівень дієнових кон’югатів достовірно не змінювався, а рівень метаболітів оксиду азоту до 15-го дня експерименту знижувався. У цей же період під впливом наночастинок обох типів активність супероксиддисмутази збільшувалась, а каталази – не змінювалась. Розрахунок коефіцієнта оксидативного стресу показав, що прооксидантний вплив наночастинок СеО₂ виражений слабше (2,04), ніж у GdVO₄:Eu³⁺ (6,89). У період післядії для обох типів наночастинок спостерігалося повне відновлення показників окисного балансу.

Ключевые слова: наночастинки GdVO4:Eu³⁺ та CeO₂, оксидативний баланс.

Деталі: Перегляди: 670

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 6, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.06.050
С. 50-57, бібл. 21, англ.
УДК: 759.873.088.5:661.185

6 2016

ВПЛИВ КАТІОНІВ КАЛЬЦІЮ І МАГНІЮ НА АНТИМІКРОБНУ ТА АНТИАДГЕЗИВНУ АКТИВНІСТЬ ПОВЕРХНЕВО АКТИВНИХ РЕЧОВИН Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241

Т. П. Пирог, І. В. Сидор, Д. А. Луцай

Національний університет харчових технологій, Київ, Україна

Метою роботи було дослідити вплив Ca²⁺ і Mg²⁺ на НАДФ⁺-залежну глутаматдегідрогеназну активність — ключовий ензим біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 — з наступною модифікацією складу середовища і визначенням антимікробної та антиадгезивної активності поверхнево-активних речовин.

Штам ІМВ В-7241 вирощували у середовищі з етанолом. НАДФ⁺-залежну глутаматдегідрогеназну активність екстракту аналізували за утворенням глутамату під час окиснення НАДФН. Поверхнево-активні речовини екстрагували з супернатанта культуральної рідини сумішшю Фолча. Антиадгезивну активність визначали спектрофотометричним методом, антимікробну ? за показником мінімальної інгібуючої концентрації.

Встановлено, що за наявності у середовищі 10 мМ Cа²⁺ і Mg²⁺ НАДФ⁺-залежна глутаматдегідрогеназна активність екстракту підвищувалася в 1,5 раза порівняно з такою без катіонів. Збільшення концентрації сульфату магнію до 0,2 г/л або додавання CaCl₂ (0,1 г/л) у середовище культивування супроводжувалося підвищенням цієї активності у 2,4 і 3,0 рази відповідно, а також посиленням антимікробної і антиадгезивної активності синтезованих поверхнево-активних речовин. Мінімальна інгібуюча концентрація поверхнево-активних речовин, синтезованих на модифікованих середовищах, щодо деяких бактерій була в 1,3?3,5 раза, їх адгезія на абіотичних поверхнях, оброблених такими речовинами, — у середньому на 5–17% нижчою, а ступінь руйнування біоплівки на 7–13% вищим порівняно з показниками, встановленими для поверхнево-активних речовин, утворюваних на базовому середовищі.

Наведені дані свідчать про можливість регуляції антимікробної та антиадгезивної активності поверхнево-активних речовин у процесі культивування продуцента.

Ключевые слова: Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7405, поверхнево-активні речовини, НАДФ⁺-залежна глутаматдегідрогеназна активність, катіони кальцію та магнію.

Деталі: Перегляди: 832

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 6, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.06.039
С. 39-49, бібл. 28, англ.
УДК: 577.114.083:543.544.153:543.545.2

6 2016

ХІТОЗАН МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ (Apis mellifera): ОЧИЩЕННЯ, ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ТА ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНА АКТИВНІСТЬ

М. Д. Луцик ¹, Р. А. Білий ², М. М. Луцик ², Н. О. Манько ³, С. А. Навитка ³, В. І. Куцяба ¹, Р. С. Стойка ¹

¹ Інститут біології клітини НАН України, Львів
² Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна
³ Львівський національний університет ім. Івана Франка, Україна

Метою дослідження було розробити метод одержання хітозану з підмору медоносної бджоли, що передбачає такі етапи: 1) промивання підмору кип’ячою водою; 2) знежирювання висушеного порошку підмору петролейним ефіром; 3) декальцинація обробленням ЕДТА, рН 4,0; 4) депротеїнізація дворазовим обробленням 5%-м розчином NaOH по 1 год за 70 ^оС; 5) знебарвлювання хітину розчином гіпохлориту натрію за розробленою схемою; 6) деацетилювання хітину 40%-м NaOH 3 год за 115 ^оС; 7) очищення хітозану розчиненням у 3%-й оцтовій кислоті й осадження пропусканням аміаку до рН 8,5; 8) розділення хітозану на 3 фракції осадженням за рН 6,4; 7,0; 8,6. Вихід хітозану із сухого порошку підмору становив 8,5–10%. Отримані фракції хітозану суттєво відрізнялися за молекулярною масою, що була в межах 80–320 kDa. Гетерогенність препаратів хітозану досліджували методами гель-хроматографії на Acrylex P-150 та электрофорезу у пластині поліакриламідного гелю зі ступінчастим градієнтом концентрації акриламіду 5, 10, 15, 20% у буферній системі, рН 4,5. Високомолекулярні фракції бджолиного хітозану виявляли гемокоагуляційну активність, низькомолекулярні фракції були практично неактивні. Швидкість утворення кров’яного зсідка за дії активного бджолиного хітозану була у 3 рази нижча, ніж хітозану крабів або креветок.

Ключевые слова: бджолиний підмор, хітозан.

Деталі: Перегляди: 662

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 6, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.06.028
С. 28-38, бібл. 34, англ.
УДК: 60-022.532:612.82

6 2016

ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАНОАЛМАЗІВ ДЕТОНАЦІЙНОГО СИНТЕЗУ З РІЗНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НЕРВОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

М. О. Галкін¹, О. Ю. Чуніхін¹, А. О. Пастухов¹, Р. В. Сивко¹, О. В. Лещенко², О. О. Бочечка², Н. Г. Позднякова¹, Т. О. Борисова¹

¹Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ
²Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, Київ

Метою роботи було порівняльне дослідження впливу зразків наноалмазів детонаційного синтезу різних партій, очищених від домішок різними технологіями хімічної обробки, на мембранний потенціал і транспорт глутамату в нервових закінченнях головного мозку щурів.

Розмір частинок наноалмазу варіює від 10 нм до 10–20 μм. На поверхні частинки знаходяться карбонільні, гідроксильні і карбоксильні функціональні групи. Фізико-хімічні властивості, наприклад, питома магнітна сприйнятливість та кількість неспалюваного залишку в зразках детонаційного наноалмазу, змінюються в залежності від особливостей синтезу, способу хімічної очистки продукту, та, отже, нейроактивні властивості зразків наноалмазу із різних партій можуть відрізнятися.

Методом динамічного розсіювання світла показано, що зразки наноалмазів різних партій, що були очищені різними технологіями хімічної обробки, відрізняються як за розміром частинок, так і за розподілом їх за розміром. Встановлено, що зразки наноалмазів різних партій впливають на мембранний потенціал плазматичної мембрани нервових закінчень та транспортер залежне накопичення ними L-[¹⁴C]глутамату. Таким чином, наноалмази детонаційного синтезу різних партій здійснюють схожий вплив на функціональний стан нервових закінчень, однак його інтенсивність може несуттєво змінюватися.

Ключові слова: наноалмази, глутамат, Na⁺-залежне поглинання, нервові закінчення мозку.