Деталі

Перегляди: 35

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 4, 2011
С. 50-58, бібл. 27, укр.
УДК 577.118:636.4

МЕТАБОЛІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ПОРОСЯТ ЗА УМОВ ЗГОДОВУВАННЯ ЇМ КУЛЬТУРАЛЬНОЇ РІДИНИ ДРІЖДЖІВ Saccharomyces cerevisiae, ЯКА МІСТИТЬ БІОКОМПЛЕКСИ ХРОМУ

Р. Я. Іскра, М. В. Гончар, Г. І. Нечай, І. Я. Максимович

Інститут біології тварин НАAН України, Львів,
Інститут біології клітини НАН України, Львів;
Заміський факультет біотехнології, Жешувський університет, Кольбушова, Польща

У природному середовищі хром є переважно у двох валентних станах: шестивалентному (хромати та біхромати) і тривалентному (сполуки Cr³⁺). Хромати широко використовують у промисловості, у процесах виробництва сталі, сплавів чавуну, обробки деревини та дублення шкіри. Є багато даних про токсичну, мутагенну й канцерогенну дію Cr(VI).

З’ясовано дію біокомплексів Cr(ІІІ) з культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae на обмін протеїнів та вуглеводів, а також систему антиоксидантного захисту в крові поросят у період відлучення від свиноматок. Встановлено, що введення до раціону поросят культуральної рідини, яка містить біокомплекси хрому, спричинює зменшення вмісту сечовини та глюкози у плазмі крові, збільшення концентрації загального протеїну, активності ензимів лактатдегідрогенази, каталази і глутатіонпероксидази та вмісту відновленого глутатіону в еритроцитах крові. Не було виявлено суттєвих відмінностей між показниками тварин, що споживали культуральну рідину дріжджів, яка містила Cr(ІІІ) у формі природно-синтезованих біокомплексів, і таку, до складу якої входив хелатований Cr(ІІІ).

Ключові слова: поросята, д­­­ріжджі, біокомплекси хрому, протеїн, лактатдегідрогеназа, відновлений глутатіон, ензими антиоксидантного захисту.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008

Деталі

Перегляди: 34

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 4, 2011
С. 64-72, библ. 27, укр.
УДК 57.083.3:616.578.7:616.579.61

СУПЕРСИНТЕЗ РОЗЧИННОГО ПРОТЕЇНУ — ПРОДУКТУ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА, ЩО МІСТИТЬ ІМУНОДОМІНАНТНІ ДІЛЯНКИ ГЛІКОПРОТЕЇНУ G ВІРУСУ ГЕРПЕСУ 2ГО ТИПУ,
У БАКТЕРІЙНІЙ СИСТЕМІ Escherichia coli

Л. М. Коршун, Л. М. Мойса, Г. В. Ковтонюк, Л. О. Ганова, О. К. Кисельова, М. Я. Співак

АТЗТ НВК «Діапроф-Мед», Київ
Інститут мікробіології і вирусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ

На сьогодні в усьому світі значно зросла розповсюдженість інфекцій, спричинених вірусами простого герпесу типів 1 та 2. Захворювання, спричинені вірусом герпесу 2-го типу, проходять у більш тяжкій формі, з частішими рецидивами та ускладненнями порівняно з тими, які зумовлені збудником 1-го типу. Тому при проведенні клініко-лабораторних досліджень важливого значення набуває диференційна діагностика між цими двома типами вірусу.

Мета роботи полягала в оптимізації умов бактеріальної експресії рекомбінантного протеїну, що містить імунодомінантні ділянки глікопротеїну G вірусу простого герпесу 2 типу, в клітинах Escherichia coli та отримання високоочищенного препарату, придатного для використання у складі імуносорбенту при розробленні діагностичних тест-систем.

Встановлено, що рекомбінантний поліпептид накопичується у клітинах бактерій як у розчинній формі, так і у вигляді тілець включень. Показано вплив складу живильного середовища, температури експресії та концентрації ІПТГ на рівень накопичення гетерологічного протеїну та його імунохімічні властивості. Зменшення концентрації ІПТГ до 0,1 мМ за температури культивування продуцента при 37 ⁰С із використанням середовища ТВ (1,2% бактотриптону, 2,4% дріжджового екстракту, 55 мМ гліцеролу, 17 мМ KH₂PO₄, 72 мМ K₂HPO₄, рН 7,2) дає змогу досягти найвищого показника біосинтезу розчинного протеїну.

Цільовий продукт очищали з використанням технологій афінної хроматографії. Питомий вихід очищеного протеїну із клітинного супернатанта за оптимізованих умов становив 78,74% від загальної кількості рекомбінантного протеїну в клітині.

Імунохімічні властивості протеїну GST-HSV₂gG оцінювали за допомогою імуноензимної тест-системи. Результати досліджень свідчать про перспективність його використання при розробленні тест-систем для діагностики вірусу герпесу 2-го типу.

Ключевые слова: рекомбінантні протеїни, експресуючі вектори, вірус простого герпесу людини 2-го типу, імуноензимний аналіз, Escherichia coli.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008

Деталі

Перегляди: 34

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 4, 2011
С. 59-63, библ. 24, рос.
К 57.083.1:615.322

ОПТИМІЗАЦІЯ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЖИВИЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ
ЕКСТРАКТОМ Ungernia victoris

Т. П. Перерва, Г. Ю. Мирюта, А. С. Дворник, Л. П. Можилевська, В. А. Кунах

Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Київ

Оптимізація складу живильних середовищ вважається одним із засобів підвищення виходу біомаси бактеріальних клітин, а також цільового продукту при культивуванні штамів продуцентів усіх видів і призначень. У зв’язку з розвитком біотехнологічної промисловості дедалі більшого значення набуває пошук нових компонентів живильних середовищ, їх оптимального співвідношення з базисним складом середовища і відповідності властивостям культивованого об’єкту.

Додавання екстракту Ungernia victoris до бактеріального живильного середовища оптимізує його склад і дає змогу підвищити вихід біомаси E. coli. На LB-середовищі статистично достовірне перевищення виходу біомаси штамів М17 та НВ101 спостерігається тільки для вищих концентрацій екстракту (5–10%), тоді як вихід біомаси штаму JM109 підвищується на всіх випробуваних концентраціях (0,5–10%). Найвищий вихід біомаси всіх трьох штамів відповідає концентрації екстракту 10%. Вплив екстракту U. victoris на ріст бактеріальних штамів на збагаченому середовищі відрізняється від його впливу на ці самі штами на LB-середовищі. Приріст біомаси відбувається за низьких концентрацій екстракту (0,25–1%) і не такий значний, як на LB-середовищі. Починаючи з концентрації екстракту від 2% і до 10% спостерігається тенденція зниження виходу біомаси для штамів М17 та НВ101 і нижчого приросту біомаси JM109 порівняно з концентраціями 0,25–1%. Таким чином, за допомогою рослинного екстракту можна досягти підвищення виходу біомаси бактерій як на бідному, так і на збагаченому середовищі. Оптимальна кількість доданого екстракту коливається залежно від складу середовища та особливостей об’єкта вирощування.

Ключевые слова: Escherichia coli, рослинні екстракти, живильні середовища.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008

Деталі

Перегляди: 39

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 4, 2011
С. 95-100, библ. 100, укр.
УДК 637.33

МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ
ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА МОРОЗИВА

Г. Є. Поліщук, О. В. Гулак, А. В. Згурський, М. М. Антонюк

Національний університет харчових технологій, Київ

Першочерговим завданням молочної промисловості є виробництво якісних і безпечних для здоров’я населення продуктів. Незважаючи на стрімкий розвиток вітчизняної харчової промисловості та розширення асортименту молочних продуктів із застосуванням харчових добавок, в інноваційних технологіях дедалі більше переважають поняття «збагачення» та «натуральність». Ця тенденція зумовлює зростання попиту на молочні продукти, збагачені рослинними добавками.

У статті наведено результати мікробіологічних досліджень водних екстрактів рослин, які містять фенольні сполуки й можуть бути використані у виробництві морозива. Виявлено антимікробну активність екстрактів гібіскусу, троянди, котовника та лаванди стосовно патогенних тест-культур. Антимікробну дію найбільш ефективних екстрактів троянди та гібіскусу можна пояснити більшою кількістю фенольних сполук (0,149 та 0,140 мг/см³) порівняно з екстрактами лаванди та котовника (0,085 і 0,132 мг/см³). Проведено перевірку щодо відповідності мікробіологічних показників морозива молочного та молочно-овочевого з рослинними екстрактами вимогам ДСТУ. Доведено, що використання рослинних екстрактів поліпшує мікробіологічні показники сумішей та морозива різних видів. Селективність антимікробного впливу досліджуваних екстрактів щодо спороутворювальних мікроорганізмів матиме практичне значення в технології виготовлення морозива для суттєвого поліпшення його мікробіологічних показників.

.Key words: рослинні екстракти, антимікробна активність, виробництво морозива.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008