ПЛАЗМІДИ СТРЕПТОМІЦЕТІВ, ЩО МІСТЯТЬ КЛАСТЕРИ ГЕНІВ БІОСИНТЕЗУ ПРОТИПУХЛИННОГО АНТИБІОТИКУ ЛІДАМІЦИНУ Л.В. ПОЛІЩУК

Деталі: Перегляди: 43

ISSN 2410-7751 (Print)
ISSN 2410-776X (Online)

cover biotech acta general

Biotechnologia Acta Т. 18, No. 3, 2025
С. 63-66, Бібліограф. 11, англ.
УДК: 577.2:579.873.1:577.21:004.942
doi: https://doi.org/10.15407/biotech18.03.063

Повий текст (PDF, англ)

ПЛАЗМІДИ СТРЕПТОМІЦЕТІВ, ЩО МІСТЯТЬ КЛАСТЕРИ ГЕНІВ БІОСИНТЕЗУ ПРОТИПУХЛИННОГО АНТИБІОТИКУ ЛІДАМІЦИНУ

Л.В. ПОЛІЩУК

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного, Київ, Уераїна

Протипухлинний антибіотик лідаміцин продукується штамом Streptomyces globisporus C-1027. Кластер біосинтезу лідаміцину (LDM-кластер) локалізований на його плазміді SGLP1.

Мета. Знайти стрептоміцети, ДНК яких містить ймовірні LDM-кластери.

Методи. Об’єктами дослідження були нуклеотидні послідовності стрептоміцетів з Інтернет-бази Nucleotide Collection на сервері the National Center for Biotechnology Information. Пошук ймовірних LDM-кластерів проводився за допомогою програм Basic Local Alignment Search Tool. Послідовність LDM-кластера S. globisporus C-1027 використовували як запит у BLASTN-аналізі.

Результати. База даних містить інформацію про первинні структури тисяч хромосом і десятків плазмід стрептоміцетів, які повністю визначені (Compete genome). BLASTN-аналіз первинних структур ДНК виявив наявність ймовірних LDM-кластерів у 6 плазмідах стрептоміцетів. Нуклеотидні послідовності 7 плазмід були ідентичні лише частково – усі вони містили послідовності, подібні до фрагмента 7747 п.н.–112237 п.н. SGLP1.

Висновки. LDM-кластери, як правило, локалізовані лише на плазмідах. Ідентифіковані плазміди та SGLP1 не є ідентичними – вони містять лише подібні 104,5 п.н.-фрагменти своїх послідовностей.

Ключові слова: Streptomyces, кластер, плазміда, нуклеотидна послідовність, комп’ютерний аналіз, біосинтез лідаміцину.