ISSN 2410-776X (Електронна версія)
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
Biotechnologia Acta Т. 15, No. 5, 2022
С. 58-63. Бібліогр. 13 , англ.
УДК 616.72-002-074::616.153:[616.153.96:577.175.4]
https://doi.org/10.15407/biotech15.05.058
С. Магомедов 1, І. Г Літовка 2, М. П. Грицай, В. І. Сабадош 1, Л. В. Поліщук1, Т. А. Кузуб1
1Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
2Bogomoletz Institute of Physiology of the National Academy of Sciences of Ukraine
Актуальність. Гострофазні протеїни церулоплазмін, гаптоглобін, С-реактивний протеїн (СРП) і прокальцитонінє маркерами, які характеризують запальний процес. С-реактивний протеїн - один із центральних компонентів гострої фази (ГФ) і є загальновизнаним показником запальних процесів.
Мета. Визначення рівня і ефективності визначення гострофазних протеїнів (СРП, гаптоглобіна, церулоплазміна), а також прокальцитоніна за умов моделювання інфекційного артриту.
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження було проведено на 52 білих щурах-самцях лінії Вістар. Модель інфекційного артриту створювали протягом семи діб, щоденним введенням 0,02 мл S.aureus 108 № 209 в колінний суглоб щура. Тварин було розподілено на групи - І віварний контроль. Для експериментальних груп було застосовано наступну модель введення препарата: щоденне одноразове введення протягом семи діб по 0,02 мл флостерона в колінний суглоб (ІІ група); щоденне одноразове введення протягом семи діб по 0,02 мл S.aureus 108 № 209 (ІІІ група); щоденне одноразове поперемінне (через день) уведення протягом семи діб по 0,02 мл флостерона і 0,02 мл S.aureus 108 № 209 в колінний суглоб (ІV група). Ефективність дії препаратів спостерігали через 3 і 14 діб після введення.
Результати. Встановлено, що концентрація гаптоглобіну вірогідно зросла у сироватці крові щурів як через 3, так і 14 діб у всіх досліджуваних групах тварин порівняно з контролем. Найбільше підвищення відносно контрольних значень відзначено через 3 доби після семиразового введення S.aureus 108 №209 у колінний суглоб. Однак через 14 діб воно вже було не таким суттєвим і значно нижчим (на 85,33%) порівняно з вимірюванням через три доби. Лише у щурів після 14-добового поперемінного (через день) уведення по 0,02 мл флостерона та 0,02 мл S.aureus 108 № 209 у колінний суглоб спостерігали вірогідне зростання рівня гаптоглобіну на 775,08 % (Р<0,05) порівняно з контролем і на 77,78% зниженим порівняно з вимірюванням через три доби. Концентрація церулоплазміна у сироватці крові зростала у всіх експериментальних щурів за весь період спостереження і мало відрізнялася між 3 і 14 добами. Вміст С-реактивного протеїну в сироватці крові зростав у всіх без винятку досліджуваних групах щурів, що доводить його високу специфічність для виявлення запальних процесів різної важкості. Концентрація прокальцитоніну найбільше – на 235,0 % вірогідно підвищувалася через 3 доби після поперемінного (через день) введення по 0,02 мл флостерона та 0,02 мл S.aureus 108 № 209. Дещо нижче на 120,0 % за тих самих умов експерименту через 14 діб. На 65 % цей показник вірогідно зріс через 14 діб після 7-разового введення S.aureus 108 №209. У решти експериментальних тварин концентрація ПКТ не змінювалася.
Висновки. Визначення гаптоглобіну відображає, перш за все, первинну активацію запального процесу, посиленню якої сприяв гормональний препарат флостерон. Проте його визначення може бути ефективним через більш тривалий термін, оскільки до бактеріальної інфекції призводять декілька чинників, посилюючи один одного. В той же час синтез церулоплазміна посилюється саме впродовж перших трьох діб інфекційного процесу, що перетворює його у результативний маркер для виявлення раннього інфекційного ускладнення. Динаміка змін рівня С-реактивного протеїну в сироватці крові продемонструвала найвищу кореляцію з активністю інфекційного процесу, що доводить його високу ефективність для виявлення запальних процесів різної важкості, вибору адекватного лікування та прогнозу перебігу захворювання.
Ключові слова: гаптоглобін, церулоплазмін, С-реактивній протеїн, прокальцитонін, інфекційний артрит.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2022