ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN2410-776X (Електронна версія)
Biotechnologia Acta, Т. 15, № 2 , 2022
С. 37-46, биібібліогр. 40 англ.
УДК: 57.089.6:571.27
https://doi.org/10.15407/biotech15.02.037
ДОВГОСТРОКОВІ ЕФЕКТИ ПЛАЦЕБО-ХІРУРГІЇ НА ФУНКЦІЇ ФАГОЦИТІВ У ЩУРІВ
Ж. Олійник1, М. Рудик1, Л. Калачнюк2, Т. Довбинчук1, Г.Толстанова3, Л.Сківка1
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», Україна
2Національний університет біоресурсов і природокористування України, кафедра ветеринарної медицини, Київ
3Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут високих технологій, Україна
Експериментальне моделювання запальних захворювань, у тому числі нервової системи, зазвичай використовується для вивчення патофізіологічної ролі клітин імунної системи у виникненні та перебігу захворювання, а також для розробки біотехнологічних продуктів для терапевтичного застосування. Моделювання деяких запальних захворювань, зокрема нейродегенеративних, передбачає проведення хірургічних маніпуляцій із внутрішньомозкового введення тригерних субстанцій (токсинів, амілоїдів та ін.), що спричиняють розвиток захворювання. Схема цих експериментів включає використання хибнооперованих тварин, як контроль неспецифічних побічних ефектів, викликаних хірургічними маніпуляціями, як такими, у т.ч. місцевого та системного запалення, в якому ключовими учасниками є фагоцитарні клітини. Широко відомі короткострокові післяопераційні імуномодуляторні ефекти. Однак досі не вивчено довгострокових ефектів плацебо-хірургії на функції фагоцитів.
Метою дослідження було оцінити вплив плацебо-хірургії, що зазвичай використовується для моделювання нейродегенеративних захворювань, на функції фагоцитів у віддалені терміни після хірургічних маніпуляцій.
Матеріали та методи. У дослідженні використовували дорослих щурів-самців лінії Вістар. Плацебо-операція полягала в односторонньому стереотаксичному введенні фізіологічного розчину в серединний пучок переднього мозку (група 1) або безпосередньо в чорну субстанцію (група 2). Перед плацебо-операцією тварин анестезували нембуталом та кетаміном/ксилазином, відповідно. Функціональні характеристики (фагоцитарну активність, оксидативний метаболізм, експресію CD80/86 та CD206) фагоцитів (мікроглії, перитонеальних макрофагів, моноцитів та гранулоцитів, що циркулюють) досліджували методом проточної цитометрії. Диференціальний підрахунок лейкоцитів проводили за допомогою гематологічного аналізатора.
Результати. Фагоцити тварин, що зазнали різних протоколів плацебо-операцій, демонстрували різний характер функціональних змін на 29 добу після маніпуляцій. У тварин із групи 1 ми спостерігали ознаки залишкового нейрозапалення (прозапальний зсув функціонального профілю мікроглії) поряд з триваючим завершенням системного запалення (протизапальний метаболічний зсув циркулювальних фагоцитів і перитонеальних макрофагів). У щурів з групи 2 реєстрували
прозапальну поляризовану активацію перитонеальних фагоцитів поряд з протизапальним зсувом мікроглії та циркулювальних фагоцитів.
Висновки. Плацебо-хірургія впливає на функції фагоцитуючих клітин різної локалізації навіть у віддалені терміни після маніпуляцій. Ці ефекти можна розглядати як комбіновані віддалені наслідки хірургічної травми головного мозку та застосування анестетиків. Наші спостереження свідчать проте, що неспецифічні імуномодуляторні ефекти плацебо-хірургії завжди слід брати до уваги при експериментальному моделюванні запальних захворювань центральної нервової системи.
Ключові слова: плацебо хірургія, фагоцити, нейрозапалення, системне запалення.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2022