ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 4, 2016;
https://doi.org/10.15407/biotech9.04.028
С. 28-34, бібліогр. 13, англ.
УДК: 547.917:547.458.1;579.222
ЛІГНОЦЕЛЮЛОЗНА СИРОВИНА ПІСЛЯ ВИБУХОВОГО АВТОГІДРОЛІЗУ ЯК СУБСТРАТ ДЛЯ ОТРИМАННЯ БУТАНОЛУ
1ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України”, Київ
2Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ
Дослідження впливу вибухового автогідролізу на лігноцелюлозну сировину (скоп, біомаса дротовидного проса) з подальшим використанням її як субстрату для отримання біопалива – бутанолу. Для досліджень використовували штами-продуценти бутанолу; біомасу дротовидного проса Panicum virgatum L., компоненти дротовидного проса після автогідролізу; скоп Обухівського ЦПК. Паробаричну попередню обробку лігноцелюлозної сировини виконували на спеціально створеному обладнанні. Досліджено вплив вибухового автогідролізу на лігноцелюлозну сировину з подальшим використанням для отримання біопалива за допомогою мікробіологічної конверсії. Проведено фракціонування лігноцелюлозної біомаси на складові компоненти після термобаричної обробки. Показано можливість використання після обробки лігноцелюлози вибуховим автогідролізом отриманих компонентів як субстрату для мікробіологічного синтезу бутанолу. Виявлено, що перед ферментацією продуктів автогідролізу дротовидного проса їх необхідно додатково очищати від фурфуролу, який утворюється при термобаричній обробці і виступає інгібітором розвитку мікроорганізмів. Підтверджено властивість штамів-продуцентів роду Clostridium до використання целюлози як субстрату в процесі ферментації. Встановлено, що за використання вибухового автогідролізу для попередньої обробки скопу накопичення бутанолу збільшилось в 2 рази.
Ключові слова: вибуховий автогідроліз, бутанол, лігноцелюлозна сировина, біопаливо
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016