АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ НАТИВНОГО ТА МОДИФІКОВАНОГО КОМПЛЕКСАМИ Ge(IV) І Sn(IV) ЛІПОПОЛІСАХАРИДУ Pseudomonas chlororaphis SUBSP. Aureofaciens Л. Д. Варбанець, А. М. Кириченко, І. І. Сейфулліна, Н. В. Шматкова, О. С. Броварська, Л. В. Ярошенко, Л. Д.

Деталі: Перегляди: 923

ISSN 2410-7751 (Печатная версия)
ISSN 2410-776X (Электронная версия)

1 2016

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 1, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.01.064
С. 64-70, бібл. 25, англ.
УДК: 632.952 +632.953

АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ НАТИВНОГО ТА МОДИФІКОВАНОГО КОМПЛЕКСАМИ Ge(IV) І Sn(IV) ЛІПОПОЛІСАХАРИДУ Pseudomonas chlororaphis SUBSP. Aureofaciens

Л. Д. Варбанець¹, А. М. Кириченко¹, І. І. Сейфулліна², Н. В. Шматкова², О. С. Броварська¹, Л. В. Ярошенко¹, Л. Д. Попов³

¹ Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
² Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова
³ Південний науковий центр РАН, Ростов-на-Дону, Росія

Метою роботи було вивчити зміни противірусної активності ліпополісахариду Pseudomonas chlororaphis subsp. Aureofaciens за модифікації його координаційними сполуками олова (IV) і германію (IV), синтезованими на основі гідразидів ароматичних, піридинкарбонових кислот та відповідних гідразонів ароматичних альдегідів. Для модифікації ліпополісахариду P. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ-306 було вибрано широкий ряд координаційних сполук германію (IV) та олова (IV). Вивчення антивірусної активності ліпополісахариду та його модифікованих препаратів (1-35) на моделі «Вірус тютюнової мозаїки – надчутлива рослина» показало, що багато з досліджуваних препаратів виявляють високу антивірусну активність, що пов’язано з їхнім складом та структурними особливостями. Такі препарати становлять інтерес як перспективні агенти у боротьбі з вірусними захворюваннями рослин. Антивірусна дія препаратів (% інгібування, I, %), що нейтралізує інфекційність вірусу, залежить від: металу-комплексоутворювача [сполуки олова (IV) активніші (I, % 65-79) порівняно із комплексами германію (IV) (I, % 26-62)], кількості функціональних груп у молекулах лігандів [(гідразонні комплекси олова (IV) активніші (I, % 69-79) за гідразидні (I, % 48-63)], а також від форми ліганду, що координується, у поєднанні з різними замісниками [комплекси із саліцилоїлгідразонами 4-метокси- (I, % 71), 4-гідроксибензальдегідів (I, % 77) та пірогалолу (I, % 72) з кетонною O(C=O)–N(CH=N) формою ліганду більш активні, ніж з енольною O(C-O)–N(CH=N) формою ізонікотиноїлгідразонів тих самих альдегідів (I, % 32-63)]. Уведення двох замісників (OH- і Br-) у гідразидний фрагмент молекули гідразону істотно підвищує активність комплексів олова (IV) з енольною формою ліганду (I, % 79).

Ключові слова: Pseudomonas chlororaphis subsp. аureofaciens, ліпополісахарид, координаційні сполуки Ge(IV) і Sn(IV), антивірусна дія, вірус тютюнової мозаїки.