ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 1, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.01.056
С. 56-62, бібл. 19, англ.
УДК: 6358.085.2:582.542.11:631.811.98
Горбатюк І. Р.1, Бавол А. В.1, 2, Голубенко А. В.1, 3, Моргун Б. В.1, 2
1Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ
2Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ
3Київський національний універистет імені Тараса Шевченка, Україна
Метою дослідження було встановити залежність морфогенетичних реакцій калюсних тканин пшениці від вмісту в живильному середовищі синтетичних регуляторів росту ауксинової природи (піклорам, дикамба).
Первинними експлантами для калюсогенезу слугували апікальні меристеми пшениці Triticum аestivum. Для регенерації використано базове живильне середовище MS, доповнене вітамінами за Гамборгом, різними концентраціями дикамби (0,2; 0,4; 0,6 мг/л) та піклораму (0,16; 0,25; 0,5 мг/л). Встановлено, що для одержання регенерантів найефективнішою є дикамба в концентрації 0,2 мг/л. За концентрації 0,16 мг/л піклораму спостерігається утворення максимальної кількості (до 60%) морфогенних осередків, а також значної кількості рослин-регенерантів. Збільшення концентрації піклораму до 0,25 мг/л та 0,5 мг/л спричинювало зменшення кількості морфогенних зон: у першому разі на 10%, а в другому – на 36,4%. Серед описаних варіантів найефективнішим є середовище МS, доповнене 0,5 мг/л 6-бензиламінопурину і 0,16 мг/л піклораму. Одержані з культури калюсу пагони здатні утворювати корені in vitro та адаптуватися до септичних умов. Рослини-регенеранти за культивування в умовах захищеного ґрунту виявляють високу життєздатність (понад 75%) і досягають генеративної стадії розвитку.
Ключові слова: регулятори росту, піклорам, дикамба, Triticum аestivum, культура in vitro.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015