ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.069
С. 69-74, бібл. 19, укр.
УДК: 547.963.1:543.9

ОЧИЩЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОГО МАНОЗОСПЕЦИФІЧНОГО ЛЕКТИНУ ІЗ ЦИБУЛИН ГІАЦИНТИКА ГОСТРОЛОПАТЕВОГО (Hyacinthella аcutiloba K. Perss.)

В. О. Антонюк^1,2, Л. В. Панчак^1,2, М. О. Старикович¹,
Х. C. Струтовська², Р. С. Стойка¹

¹Інститут біології клітини НАН України, Львів
²Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна

Із цибулин гіацинтика гостролопатевого (Hyacinthella аcutiloba K. Perss.) афінною хроматографією на дріжджовому манані та подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl очищено новий лектин з виходом 6,5 мг/кг свіжої сировини. Най кра щим інгібітором цього лектину
серед випробу ваних моно- і дисахаридів була D-тураноза (Glcp α1-3 Fruf). Дуже сильним інгібітором активності лектину є дріжджовий манан. Слабкими інгібіторами були α-метил-D-манопіранозид, D-фруктоза і 2-ацетамідо-D-галактопіранозид. Лектин також слабо взаємодіяв із глікогеном печінки свині, крохмалем і манозовмісними глікопротеїнами (яєчний альбумін, овомукоїд та тирео глобулін бика) і не взаємодіяв з пероксидазою хрону та лужною фосфатазою кишечника теляти.

За даними електрофорезу в 20%-му PAAG із SDS, лектин складається із субодиниць з молекулярною масою 12 кДа. Його молекулярна маса, визначена гель-хроматографією на колонці Toyopearl HW-55, становила 48 кДа. Лектин найкраще аглютинує еритроцити кролика, гірше — мурчака, дуже слабо — щура і не аглютинує еритроцити людини та кози. Він не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1%-го розчину динатрієвої солі ЕДТА і витримує нагрівання при +65 °С протягом 1 години.

Ключові слова: манозоспецифічні лектини, гіацинтик гостролопатевий (Hyacinthella аcutiloba), очищення, властивості.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2013