ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 2, 2012
С. 51-67, библ. 97, укр.
УДК: 759.873.088.5:661.185
БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БАКТЕРІЙ РОДУ RHODOCOCCUS ТА ЇХ МЕТАБОЛІТІВ
Т. П. Пирог, М. О. Шулякова, Т. А. Шевчук, А. П. Софілканич
Національний університет харчових технологій, Київ
Власні експериментальні результати авторів та дані літератури демонструють великий біотехнологічний потенціал бактерій роду Rhodococcus як деструкторів ароматичних, гетероциклічних і аліфатичних ксенобіотичних сполук (нафтален, ксилол, толуол, етилбензен, індол, нітрофенол, трихлоретилен, вуглеводні нафти тощо), а також як продуцентів практично цінних метаболітів (поверхнево-активні речовини, антибіотики, екзополісахариди, ензими). Поверхнево-активні речовини (ПАР) є вкрай важливими продуктами мікробного синтезу, оскільки мають такі суттєві переваги перед синтетичними аналогами, як біодеградабельність, стійкість у широкому діапазоні температур, рН, а також можуть бути синтезовані з відходів інших виробництв. Розглянуто використання метаболітів родококів у природоохоронних технологіях, медицині, сільському господарстві та участь представників роду Rhodococcus у процесах біотрансформації для одержання ароматизаторів (карвон, гераніол), біодизеля, бутираміду, акрилової кислоти тощо.
Підсумовано власні експериментальні дані щодо інтенсифікації синтезу і практичного застосування ПАР Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017. Встановлено, що за присутності як клітин, так і позаклітинних метаболітів штаму ІМВ Ас-5017 з поверхнево-активними та емульгувальними властивостями ступінь деструкції нафти у воді і ґрунті досягав 80–93% через 30 діб. Показано, що ПАР R. erythropolis ІМВ Ас-5017 притаманна антимікробна дія щодо низки мікроорганізмів, у тому числі й фітопатогенних бактерій. У разі обробки (1–2 год) препаратами ПАР суспензії досліджуваних тесткультур спостерігали зниження кількості життєздатних клітин на 74–97%.
Ключові слова: бактерії роду Rhodococcus, деструкція ксенобіотиків, біотрансформація, поверхнево-активні речовини, полісахариди, ензими.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008