5_2011(ua)

Деталі: Перегляди: 323

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 5, 2011
. 103-108, бібл. 21, рос.
УДК 579.222

ОСМОРЕГУЛЯЦІЯ Cd-СТІЙКИХ КЛІТИННИХ ЛІНІЙ ТЮТЮНУ
ТА ЇХНІХ РЕГЕНЕРАНТІВ ЗА УМОВ ОСМОТИЧНОГО СТРЕСУ in vitro

Л. Є. Сергєєва, Л. І. Броннікова, О. М. Тищенко

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ

Вирішення проблеми стресс-стійкості до тривалого водного дефіциту потребує створення нових біотехнологічних методів. Перспективним напрямом є клітинна селекція з використанням іонів важких металів. Клітинні лінії, відібрані на селективних середовищах із важкими металами, та їхні рослини-регенеранти відзначаються комплексною стійкістю.

Вимірювали вміст вільного проліну у клітинних культур і рослин тютюну при культивуванні на середовищі з летальними дозами маніту. В нормі рівень проліну в клітинах Cd-стійких генотипів і контролю був незначний. Його динаміка в калусі, що росте, і в листках рослин відповідали основним показникам організму. За умов стресу рівень проліну у всіх генотипів зростав. У контролі рівень проліну в клітинах калусу в межах пасажу не змінювався, а в листках — був стабільним до 14-го дня та знижувався до 21-го дня. Високий пул внутрішньоклітинного проліну створювався внаслідок деградації клітинних компартментів, що призводило до загибелі контролю. У стійких ліній за цих умов вміст проліну був вищий, ніж у дикого типу, відзначали також його коливання як у клітинах калусу, так і листків. Акумуляція/витрачання проліну вказує його на активний метаболізм. Припускається участь проліну в осморегуляції Cd-стійких ліній тютюну та регенерантів за культивування в умовах осмотичного стресу in vitro.

Ключові слова: Nicotiana tabacum L., іони кадмію, клітинні лінії, регенеранти, осмотичний стрес, стійкість, пролін.

Деталі: Перегляди: 324

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 5, 2011
С. 45-56, бібл. 20, укр.
УДК 577.112.384:612.815.1

ВЗАЄМОДІЯ НАНОЧАСТИНОК МАГНЕТИТУ, ПОКРИТИХ ПОЛІМЕРАМИ, З НЕРВОВИМИ ТЕРМІНАЛЯМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА ТРОМБОЦИТАМИ КРОВІ

Т. О. Борисова¹, Н. О. Дудченко², О. Б. Брик², Л. О. Касаткіна^{1, 3}, Р. В. Сівко¹, О. Ю. Чуніхін¹, Н. В. Крисанова¹

¹Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
²Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України, Київ;
³Навчально-науковий центр «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка

З погляду нанонейротехнології використання магнітних наночастинок є надзвичайно перспективним для транспортування біологічно активних речовин і ліків до клітин-мішеней у разі зовнішнього маніпулювання та в протипухлинній терапії. Підібрано умови взаємодії синтезованих наночастинок магнетиту, покритих декстраном, гідроксіетилкрохмалем, окисненим гідроксіетилкрохмалем, хітозаном та кремнеземом, з нервовими терміналями головного мозку та тромбоцитами крові (як периферичною моделлю пресинапсу). Методами фотонної кореляційної спектроскопії та проточної цитометрії показано зв’язування наночастинок з нервовими терміналями та тромбоцитами. Проаналізовано потенціал плазматичної мембрани нервових терміналей та тромбоцитів з використанням потенціалчутливого флуоресцентного зонда родаміну 6G та показано відсутність впливу наночастинок на цей показник. Із застосуванням рН-чутливого флуоресцентного зонда акридинового оранжевого встановлено, що закислення синаптичних везикул нервових терміналей та секреторних гранул тромбоцитів не змінюється у присутності наночастинок.

Ключові слова: наночастинки магнетиту, синаптосоми, тромбоцити.

Сторінка 3 із 3