Етика наукових публікацій

Деталі: Перегляди: 1118

Етика наукових публікацій

Редакційна колегія журналу Biotechnologia Acta дотримується рекомендацій стандартів щодо етики публікацій, визначених Комісією з етики публікацій (COPE) (https://publicationethics.org/guidance/Guidelines). Фальсифікація або підробка даних, плагіат, у тому числі повторна публікація власних робіт авторів без належного цитування, а також незаконне привласнення роботи – усе це неприйнятна практика. До будь-яких випадків етичної поведінки. редакційна колегія журналу Biotechnologia Acta ставиться дуже серйозно і кожний випадок розглядатиметься відповідно до вказівок COPE. Дотримання етичних правил наукових публікацій усіма учасниками процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання в очах світової наукової спільноти і виключення можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.

Політикою Biotechnologia Acta є публікація нових та оригінальних робіт. Текст, скопійований із захищених авторським правом творів третіх осіб, навіть у вступі, ніколи не слід використовувати без чіткого визначення іншого джерела (цитатами чи відступами). Кожна стаття повинна представляти певну новизну та нові результати у вигляді унікальної статті, написаної власними словами автора. Якщо не буде отримано обґрунтоване пояснення великого текстового збігу між поданою статтею та згаданими раніше опублікованими роботами, ця стаття не буде повторно розглянута для публікації.

Ця Умова відповідає політиці журналу і є однією з основних складових рецензування та публікації журналу.

1. Обов'язки авторів

Авторство обмежується особами, які зробили значний внесок у розроблення та виконання роботи, що подається до редакції. Будь-які учасники, чия участь не відповідає критеріям авторства, мають бути визнані, але не зазначені як автори.

Автори повинні усвідомлювати, що несуть персональну відповідальність за наданий текст рукопису, що передбачає дотримання таких принципів:
1.1. Надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, шахрайські або фальсифіковані затвердження прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.
1.2. Брати участь у процесі експертної оцінки рукопису статті. Головний редактор може запитати у авторів вихідні дані наукової статті для редакційного огляду, і автори повинні бути готові надати відкритий доступ до таких даних, якщо це представляється можливим, і в жодному разі повинні бути готові зберігати вихідні матеріали протягом розумного періоду часу, що пройшов після їх публікації.
1.3. Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов'язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих перш іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення до публікації редакцією журналу не приймаються.
1.4. Усвідомлювати, що несуть первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.
1.5. Визнавати внесок усіх осіб, так чи інакше вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали значення при проведенні дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку шляхом розмови, листування та обговорення з третіми особами, не повинна використовуватися без отримання відкритого письмового дозволу від їхнього джерела. Всі джерела повинні бути розкриті. Навіть якщо використовуються письмові чи ілюстративні матеріали великого числа людей, дозвіл на це має бути отримано і представлено в редакцію.
1.6. Представляти в журнал оригінальний рукопис, яка не була відправлена в інший журнал і не перебуває зараз на розгляді, а також статтю, що раніше не опубліковану в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Текст статті повинен бути оригінальним, тобто публікуватися в представленому вигляді в періодичному друкованому виданні вперше. Якщо елементи рукописи раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов'язані послатися на більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
1.7. Гарантувати правильний склад списку співавторів роботи. У числі співавторів статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний інтелектуальний внесок в її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи. Іншим людям, які брали участь в деяких аспектах роботи, повинна бути висловлено подяку. Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалили його і згодні з її поданням до публікації. Усі зазначені в статті автори повинні нести публічну відповідальність за зміст статті. Якщо стаття є мультидисциплінарної роботою, співавтори можуть бути відповідальні за свій особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Серед співавторів неприпустимо вказівку осіб, які не брали участь в дослідженні.
1.8. У разі виявлення істотних помилок або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування негайно повідомити про це редакцію журналу і прийняти спільне рішення про визнання помилки та / або її виправленні в максимально короткі терміни. Якщо редакція журналу дізнається від третьої особи, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов'язаний негайно прибрати або виправити їх, або ж представити редакції докази правильності представленої їм інформації.
1.9. Вказувати в своїх рукописах всі джерела фінансування роботи, заявляти про можливі конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження, їх інтерпретацію, а також на судження рецензентів.

2. Етичні принципи в діяльності рецензента

Ці вказівки ґрунтуються на практичних вказівках для рецензентів журналів від COPE.
Відповідність рукописів для публікації в Biotechnologia Acta оцінюється рецензентами та редакційною радою. Весь процес рецензування проводиться в сліпому режимі. Редактор веде листування з автором і приймає остаточне рішення щодо рекомендації стосовно прийняття, відхилення або повернення статті автору для перероблення.
Редактор оцінює подані рукописи на етапі попереднього відбору для придатності до подальшого процесу рецензування. Рецензенти повинні оглянути рукопис та повернути його зі своєю рекомендацією редактору якнайшвидше, бажано не пізніше 3 тижнів. Якщо один з рецензентів рекомендує відхилити, редактор запитує третього рецензента прийняти рішення щодо прийняття чи відхилення статті.
Статті, які потребують перегляду, будуть повернуті авторам, і автор повинен повернути перероблений рукопис редактору. Останній перевіряє, чи рукопис відредагований так, як рекомендували рецензенти. Редактор може надати рекомендацію Головному редактору, чи слід повернути рукопис авторам, прийняти чи відхилити протягом 2 тижнів. Після прийняття редактором рукопис верстається для обговорення його редакційною радою журналу Biotechnolgia Acta.
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягає в дотриманні наступних принципів:
2.1. Експертна оцінка має допомогти автору підвищити якість тексту статті та допомогти головному редактору прийняти рішення щодо публікації.
2.2. Рецензент повинен відповідати в розумні терміни, особливо якщо не можете провести перевірку, і уникайте навмисних затримок.
2.3. Не може бути автором або співавтором рецензентної роботи, а також науковим керівником та/або співробітниками відділу, де працює автор.
2.4. Рецензенти повинні повинні повідомити, якщо не мають предметних знань, необхідних для проведення рецензування, чи здатні оцінити лише певну частину рукопису, чітко окресливши сфери, у яких вони мають відповідний досвід.
2.5. Погодитися на рецензування рукопису тільки у тому випадку, якщо рецензент достатньо впевнений, що зможе надати рецензію протягом запропонованого або взаємоузгодженого терміну, і повідомити редакцію журналу негайно у разі потреби в його подовженні.
2.6. Декларувати будь-які можливі конфліктні чи конкуруючі інтереси (які можуть бути особистими, фінансовими, інтелектуальними, професійними, політичними чи релігійними), звертаючись за порадою до редакції, якщо рецензент не впевнений, чи щось є відповідним інтересом.
2.7. Дотримуватися політики журналу щодо ситуацій, які вони вважають конфліктними для рецензування. Якщо немає вказівок, рецензент повинен повідомити редакцію, якщо: він працює в тому ж закладі, що й будь-який з авторів (або буде приєднується до цього закладу або подає заяву на роботу там); він є чи був недавнім (наприклад, протягом останніх 3 років) наставником, учнем, близьким співробітником або співвласником гранту; він має близькі особисті стосунки з будь-яким з авторів.
2.8. Провести повторне рецензування будь-якого рукопису, який рецензент раніше переглядав для іншого журналу, оскільки він може змінитися між двома подачами, а критерії оцінки та прийняття журналів можуть відрізнятися.
2.9. Відмовитися від рецензування, якщо рецензент відчуває, що не може забезпечити справедливий і безпристрасний огляд.
2.10. Відмовитися від рецензування, якщо вони брали участь у будь-якій частині роботи в рукописі або його представленні.
2.11. Відмовитися від рецензування, якщо їх просять рецензувати рукопис, який дуже схожий на той, що вони готують або розглядають в іншому журналі.
2.12. Уважно прочитати рукопис, додатковий матеріал (наприклад, інструкції для рецензента, обов'язкові етичні та політичні заяви, додаткові файли з даними) та інструкції журналу, повертаючись до редакції у разі будь-якої непорозумілості та запитання щодо відсутніх чи неповних елементів, необхідних для проведення повного рецензування.
2.13. Зв'язатися з редакцією, якщо виникнуть обставини, які завадять поданню своєчасної рецензії, надаючи точну оцінку часу, який їм буде потрібно для рецензування, якщо їх все ще просять це зробити.
2.17. Не зв'язуватися з авторами без дозволу від редакції.
2.18. Пам'ятати, що редактор очікує від них предметної експертизи, доброго судження і чесної та справедливої оцінки сильних та слабких сторін роботи та рукопису.
2.19. Бути об'єктивними та конструктивними у своїх рецензіях і надавати відгук, який допоможе авторам поліпшити свій рукопис.
2.20. Не робити образливих особистих зауважень чи необґрунтованих обвинувачень.
2.21. Бути конкретними у своїх критиках та надавати докази з відповідними посиланнями для обґрунтування загальних висловлювань, таких як "це вже робилося", для допомоги редакторам у їхній оцінці та прийнятті рішення і для справедливості перед авторами.
2.22. Пом'ятати про делікатність у питаннях, пов'язаних із мовними аспектами, які виникають через те, що автори пишуть мовою, яка не є їхньою рідною, та формулювати відгук відповідно та з належною повагою.
2.23. Чітко вказати, які додаткові дослідження є обов'язковими для підтримання тверджень, викладених у рукописі, що розглядається, і які лише посилять чи розширять роботу.
2.24. Не робити несправедливих негативних зауважень чи включати необгрунтовані критики щодо роботи будь-яких конкурентів, які згадані в рукописі.
2.25. Конфіденційні коментарі редактору не повинні слугувати місцем для унижень чи неправдивих обвинувачень, враховуючи, що автори не побачать ці коментарі.
2.26. Не пропонувати авторам додавати посилання на роботи рецензента (або його співробітників) лише з метою збільшити кількісь цитувань рецензента (або його співробітників) або підвищити видимість їхньої або їхніх співробітників робіт; пропозиції повинні базуватися на валідних наукових чи технологічних обґрунтуваннях.
2.27. Реагувати оперативно, якщо їх зв'язали з редакцією щодо питань, пов'язаних з їхньою рецензією рукопису, та надавати необхідну інформацію.
2.28. Не використовувати інформацію, отриману під час процесу рецензування, на свою чи чию-небудь іншу особу чи організацію вигоду, або для завдання шкоди чи дискредитації інших.
2.29. Декларувати всі потенційні конфліктні інтереси, звертаючись за порадою до редакції, якщо рецензент не впевнений, чи є щось релевантним інтересом.
2.30. Повинні бути об'єктивними та конструктивними у своїх рецензіях, утримуючись від ворожого чи підбурювального ставлення та від наклепницьких чи принизливих особистих коментарів.
2.31. Повинні надавати редакції особисту та професійну інформацію, яка є точною і відповідає дійсності їхніх знань
2.32. Має бути неупередженим. Особисті зауваження автору заборонені. Рецензент повинен чітко й аргументовано висловлювати власну думку..
2.33. Рецензент не може використовувати інформацію та ідеї зі статті, отриманої для рецензування, для особистих цілей з належною увагою до конфіденційності цієї інформації та ідей.
2.34. У разі можливості рецензент повинен знаходити опубліковані статті, які відповідають рецензованій статті і не цитуються автором. Кожна заява в рецензії про те, що спостереження, висновок або аргумент зі статті вже були в літературі, повинна супроводжуватися відповідним бібліографічним посиланням. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на схожість або часткове співпадіння рецензованої статті з будь-якою іншою, опублікованою раніше.
2.35. Кожен рукопис, наданий редакційною радою для рецензування, є конфіденційним документом. Його не можна обговорювати з іншими особами, за винятком тих, що визначені головним редактором.
2.36. Рецензент повинен враховувати статті з конфліктом інтересів, спричиненим конкуренцією, співпрацею чи будь-якими іншими відносинами з будь-яким автором чи організацією, пов'язаною зі статтею.. "Biotechnologia Acta" може використовувати розкриття як основу для редакційних рішень і публікувати їх, оскільки вони можуть бути важливими для читачів при оцінці рукопису. Так само журнал може вирішити не публікувати на підставі заявленого конфлікту.
2.37. Рецензенти не повинні залишати рукопис для свого особистого використання та повинні знищити паперові копії рукописів і видаляти електронні копії після подання своїх рецензій.

3. Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії та редакторів журналів

Ці вказівки базуються на рекомендаціях COPE щодо практики для редакційної колегії та редакторів журналів.

Редакційна рада рецензованого журналу Biotechnologia Acta в першу чергу складається з команди осіб, які працюють безпосередньо з науковим редактором для розвитку журналу та просування нових ініціатив. Члени редакційної ради обираються за їхній досвід у ключових сферах, пов’язаних із журналом, або за їхню міжнародну присутність у цій галузі.

Редакційна рада повинна оцінювати рукописи щодо їх інтелектуального змісту, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичної філософії авторів. Редактор і будь-який редакційний персонал не повинні розголошувати будь-яку інформацію про надісланий рукопис нікому, крім відповідного автора, рецензентів, потенційних рецензентів, інших редакційних консультантів і видавця, у відповідних випадках.

Науковий редактор рецензованого журналу Biotechnologia Acta несе відповідальність за прийняття рішення щодо публікації статей, надісланих до журналу. Науковий редактор керується політикою редакційної колегії журналу та зобов’язаний керуватися такими законодавчими вимогами, які будуть чинними щодо наклепу, порушення авторських прав і плагіату. Науковий редактор може радитися з іншими членами редколегії або рецензентами для прийняття такого рішення.

Рукописи, надіслані до журналів, є привілейованим повідомленням, яке є приватною та конфіденційною власністю авторів.

Через це науковий редактор не повинен ділитися інформацією про рукописи, включно з тим, чи вони були отримані та перебувають на рецензуванні, їхній вміст і статус у процесі рецензування, критику рецензентів та їхню остаточну долю, нікому, крім авторів та рецензентів.

Під час діяльності редакція, редакційно-видавнича група та члени редакційної групи журналу несуть відповідальність за публікацію авторських творів, що випливає з наступних основних принципів.
3.1. Редакційна політика журналу Biotechnologia Acta заохочує прозорість і повну, чесну звітність, а редактор гарантує, що рецензенти та автори чітко розуміють, що від них очікується.
3.2. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор керується достовірністю поданих даних і науковою важливістю статті, що розглядається.
3.3. У головного редактора не повинно бути конфлікту інтересів щодо статей, які він відмовляє або подає.
3.4. Головний редактор та редакційна рада, журналу не можуть розголошувати інформацію про статтю нікому, крім авторів, призначених потенційних рецензентів та інших членів редакційної ради.
3.5. Неопубліковані дані, отримані з наданих на розгляд рукописів, не можуть використовуватися головним редактором і членами редакційної ради в особистих цілях або надаватися третім особам (без письмового дозволу автора). .
3.6. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без уваги претензії щодо розглянутих статей чи опублікованих матеріалів. У будь-якій конфліктній ситуації вони повинні вживати заходів для відновлення порушених прав, а в разі виявлення помилок – сприяти виправленню публікації або застереження.
3.7. Члени редакційної ради не повинні публічно обговорювати роботу авторів, а рецензенти не повинні використовувати ідеї авторів до публікації рукопису.

4. Принципи професійної етики в діяльності видавця

Видавець несе відповідальність за публікацію авторських творів. Це обумовлює необхідність дотримуватися таких основних принципів і процедур:
4.1. Сприяти виконанню етичних обов'язків редакційною колегією, рецензентами та авторами відповідно до вимог.
4.2. Забезпечувати конфіденційність авторських матеріалів перед публікацією.
4.3. Бути готовим опублікувати виправлення, пояснення, застереження або виправдання, коли це необхідно.
4.4. Надати редколегії можливість виключати публікації з плагіатом і недостовірними даними.
4.5. Коли рукопис опубліковано, журнал Biotechnologia Acta повинен зберігати копії оригінального подання, рецензій, переглядів і листування протягом принаймні трьох років для можливості відповісти на майбутні запитання щодо роботи, якщо вони виникнуть.
4.6. Конфіденційність може бути порушена, якщо є підозри в нечесності чи шахрайстві, але редактори повинні повідомити авторів або рецензентів, якщо вони мають намір це зробити, а в інших випадках конфіденційність повинна дотримуватися.
4.7. Редактори не повинні публікувати або оприлюднювати коментарі рецензентів без дозволу рецензента та автора.
4.8. Редактори повинні робити все можливе, щоби забезпечити своєчасне оброблення рукописів за допомогою наявних у них ресурсів.
4.9. Якщо редактори мають намір опублікувати рукопис, вони повинні намагатися зробити це вчасно, а будь-які заплановані затримки слід обговорювати з авторами.
4.10. Якщо журнал не має наміру продовжувати обробляти рукопис, редактори повинні якнайшвидше відхилити рукопис, щоб автори могли подати його до іншого журналу.
4.11. Редактор повинен вживати відповідних заходів у разі надходження етичних скарг щодо поданого рукопису чи опублікованої статті спільно з видавцем (або суспільством). Такі заходи, як правило, включатимуть зв’язок з автором рукопису чи статті та належний розгляд відповідної скарги чи претензій, але можуть також включати подальші повідомлення відповідним установам і дослідницьким органам. Кожне повідомлене про неетичну публікаційну поведінку має бути розглянуто, навіть якщо воно виявлено через роки після публікації.
4.12. Імена та адреси електронної пошти, введені на цьому веб-сайті журналу, використовуватимуться виключно для зазначених цілей цього журналу та не будуть доступні для будь-яких інших цілей або будь-якій іншій стороні.

5. Розкриття потенційних конфліктів інтересів
Автори повинні розкривати всі стосунки чи інтереси, які можуть мати прямий або потенційний вплив чи надати упередженості роботі. Хоча автор може не відчувати конфлікту, розкриття стосунків та інтересів забезпечує більш повний і прозорий процес, що веде до точної та об’єктивної оцінки твору. Усвідомлення реального або уявного конфлікту інтересів – це перспектива, на яку читачі мають право. Це не означає, що фінансові відносини з організацією, яка спонсорувала дослідження, або винагорода, отримана за консультаційну роботу, є недоречними.
Неопубліковані матеріали, оприлюднені в поданому рукописі, не можна використовувати у власних дослідженнях редактора без прямої письмової згоди автора. Конфіденційна інформація чи ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними та не використовуватися для особистої вигоди. Редактори повинні відмовитися (тобто попросити співредактора, помічника редактора чи іншого члена редакційної колегії натомість переглянути та розглянути) від розгляду рукописів, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин або зв’язків з будь-яким автором, компаній або (можливо) установ, пов’язаних із документами. Редактори повинні вимагати від усіх учасників розкривати відповідні конкуруючі інтереси та публікувати виправлення, якщо конкуруючі інтереси виявляються після публікації. При потребі, слід вжити інших відповідних заходів, наприклад опублікувати спростування або висловити занепокоєння.
Приклади потенційних конфліктів інтересів, які прямо чи опосередковано пов’язані з дослідженням, можуть включати, але не обмежуватися наступним:
• Дослідницькі гранти від фінансових установ (будь ласка, вкажіть спонсора дослідження та номер гранту.
• Гонорари за виступи на симпозіумах
• Фінансова підтримка участі в симпозіумах
• Фінансова підтримка освітніх програм
• Працевлаштування або консультація
• Підтримка спонсора проекту
• Посада в дорадчій раді чи раді директорів або інший тип управлінських відносин
• Кілька приналежностей
Крім того, слід розкривати інтереси, які виходять за рамки фінансових інтересів і компенсації (нефінансові інтереси), які можуть бути важливими для читачів. Вони можуть включати, але не обмежуватися особистими стосунками чи конкуруючими інтересами, прямо чи опосередковано пов’язаними з цим дослідженням, або професійними інтересами чи особистими переконаннями, які можуть вплинути на дослідження.

6. Дотримання етичних стандартів

Щоб забезпечити об’єктивність і прозорість дослідження та дотримання прийнятих принципів етичної та професійної поведінки, автори повинні включити інформацію про джерела фінансування, потенційні конфлікти інтересів (фінансові чи нефінансові), інформовану згоду, якщо дослідження включало людину, учасників, а також заяву про добробут тварин, якщо в дослідженні брали участь тварини. Автори повинні включити такі твердження (якщо є) в окремий розділ під назвою «Відповідність етичним стандартам» під час подання статті:

Розкриття потенційних конфліктів інтересів
Дослідження за участю людей та/або тварин
Інформовану згоду

7. Звернення та скарги
Процедура, наведена нижче, стосується апеляцій на рішення редакції, скарг на збій процесів, таких як тривалі затримки в обробленні документів, і скарг на етику публікацій. Скарга повинна в першу чергу розглядатися головним редактором журналу Biotechnologia Acta, відповідальними особами за журнал, та/або редактором, який обробив статтю.
Скарга на науковий зміст, напр. оскарження відмови. Головний редактор або відповідальний редактор розглядає аргументи авторів, рецензент звітує та вирішує, чи
– має залишитися в силі рішення про відмову;
– потрібна інша незалежна думка;
– звернення має бути розглянуто.
Скаржнику повідомляють про прийняте рішення з поясненням, якщо це необхідно. Рішення щодо апеляцій є остаточними, і нові подання мають пріоритет над апеляціями.
Скарги на процеси, напр. час, витрачений на розгляд Головний редактор разом із редактором із обробки (де це доцільно) та/або службовою особою (де це доречно) розслідуватимуть це питання. Скаржнику буде надано відповідний відгук. Зворотний зв’язок надається відповідним зацікавленим сторонам для вдосконалення процесів і процедур.

Положення про етику наукових публікацій затверджено головним редактором журналу "Biotechnologia Acta" Комісаренко С.В. 25 червня 2015.