ISSN 2410-7751 (Print)
ISSN 2410-776X (Online)
Ліцензія CC-BY.
Biotechnologia Acta Т. 19, №. 2, 2026
С. 32-45, Бібліограф 33, Engl.
УДК: 615.37:577.27:543.42
doi: https://doi.org/10.15407/biotech19.03.032
ОЦІНКА МОДИФІКАЦІЇ ТРИС-ГЛІЦИНОВОГО БУФЕРА
ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ АНТИ-КОМПЛЕМЕНТАРНОЇ АКТИВНОСТІ ПРЕПАРАТІВ
ІМУНОГЛОБУЛІНУ G
О. В. Яценко1, М.В. Миленко1, О. М. Дишлюк1, К. О. Єфименко1, Ю. Д. Вінничук 2, А. Ю. Лабинцев 2, О.С. Осипчук 1
1 Біофарма Плазма, Біла Церква, Київська область, Україна
2 Інститут біохімії НАН України, Київ, Україна
Полівалентний внутрішньовенний імуноглобулін людини (IVIG) — складний білковий препарат, отриманий з плазми крові, який вимагає суворого контролю якості, що необхідно для безпечного застосування та клінічної ефективності. Однією з важливих характеристик якості таких препаратів є антикомплементарна активність (АКА), яка відображає потенціал імуноглобулінів активувати систему комплементу.
Мета. Оцінити можливість застосувність трис-гліцинового буфера як альтернативи барбіталовому буферу та надати практичні рекомендації лабораторіям, що проводять тестування АКА. Було оцінено два підходи до визначення АКА: метод, описаний у Європейській фармакопеї (Ph. Eur.), та модифікований метод з використанням трис-гліцинового буфера. Імуноглобуліни для досліджень отримували шляхом фракціонування донорської крові (повністю анонімні зразки). Активність комплементу оцінювали, визначаючи ступінь гемолізу сенсибілізованих еритроцитів барана, який лінійно залежить від концентрації активованого комплементу. ACA визначали за методом, описаним у Ph. Eur. 01/2018:20617, шляхом розрахунку співвідношення активності зв’язаного комплементу в досліджуваному зразку (розчини препарату та стандартних зразків) до його вихідної активності в контрольному зразку. Дані аналізували за допомогою лінійної регресії та двостороннього t-критерію Стьюдента (Microsoft Excel).
Результати. Модифікація на основі трис-гліцинового буфера для аналізу AКA (антикомплементарної активності) показала, що методологію було ефективно відтворено та перевірено відповідно вимогам, зазначеним у монографії Ph. Eur. 01/2018:20617. Крім того, робочий процес було оптимізовано, що підвищує аналітичну продуктивність методу завдяки використанню глибоколункових мікропланшетів, що, в свою чергу, скорочує час аналізу та покращує відтворюваність, мінімізуючизалежну від людського фактору варіабельніость. Однак, при заміні барбіталового буферу на трис-гліциновий, перед аналізом необхідно довести pH зразків до 7,0, оскільки буферна здатність трис-гліцину недостатня для підтримки стабільного pH у реакційній суміші. За таких умов усі протестовані зразки відповідають критеріям прийнятності, зі значеннями ACA нижче 50% (менше 1 CH50/мл на 1 мг імуноглобуліну), що свідчить про мінімальну активацію комплементу.
Висновки. Запропонована модифікація являє собою практичну оптимізацію відомого методу визначення АКА, яка забезпечує більш ефективне та відтворюване тестування у лабораторіях контролю якості, зберігаючи при цьому відповідність встановленим критеріям безпеки препаратів імуноглобуліну G.
Ключові слова: антикомплементарна активність, препарати іммуноглобуліну, контроль якості.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2026