Оберіть свою мову

ISSN 1995-5537

4 2011

Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 4, 2011
С. 20-33, бібл. 29, укр.
УДК 577.352.4:577.164.1

ЗАКОНОМІРНОСТІ УТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ІОНПРОВІДНИХ КАНАЛІВ ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОТЕЇНІВ ПРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ У ШТУЧНИХ ЛІПІДНИХ БІШАРАХ

О. Я. Шатурський 

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Особливу роль за патологій, які виникають унаслідок утворення цитолітичними протеїновими токсинами іонних каналів у плазматичній мембрані уражених клітин, відіграє пасивне транспортування каналами токсинів неорганічних іонів та органічних сполук, які беруть участь в обміні речовин або є важливими складовими клітини. Тому дослідження процесу утворення і функціонування іонних каналів цитолітичними токсинами є важливим для визначення будови канального олігомера в плазматичній мембрані клітини-мішені та механізмів лізису клітини.

Цитолітична дія розглянутих у роботі протеїнових токсинів реалізується шляхом збільшення безпосереднього транспортування неорганічних іонів через нативні мембрани уражених клітин і вивільнення їхніх внутрішніх складових (протеїнів, органічних кислот тощо). Це пов’язано з утворенням токсинами іонпровідних олігомерів — каналів у ліпідному бішарі плазматичної мембрани. Реконструкція іонних каналів цитолітичних протеїнів у штучних бішарових ліпідних мембранах і ліпосомах дає можливість досліджувати їх утворення і функціонування, що важливо для визначення структури іонпровідного олігомера і механізму його токсичної дії для лікування токсичних уражень

шляхом блокування струму іонів через канали токсинів. Основну увагу в огляді приділено обговоренню закономірностей утворення і властивостей нещодавно реконструйованих іонпровідних олігомерів нейро- і дерматоксичного β-токсину бактерії Clostridium perfringens та гемолітичних C-токсину бактерії Clostridium perfringens і RTX_токсину актинії Radianthus macrodactilus.

Ключові слова: бішарова ліпідна мембрана, іонні канали, β- і θ-токсин Clostridium perfringens, токсин RTX Radianthus macrodactilus.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008