5_2016(ua)

Деталі: Перегляди: 110

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 5, 2016
https://doi.org/ 10.15407/biotech9.05.064
С. 65-69, бібл. 21, англ.
УДК: 581.134.1

5 2016

ICP-MS АНАЛІЗ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ З ГЕНОМ GPC-B1 ВІД Triticum turgidum SSP. dicoccoides

Ю. Похилько ^{1, 2}, В. В. Швартау ³, Л. М. Михальська ³, О. М. Дуган ², Б. В. Моргун ^{1, 3}

¹ Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ
² Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ
³ Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ

Метою роботи був аналіз впливу гена Gpc-B1, інтродукованого від дикої полби Triticum turgidum ssp. dicoccoides на біологічно важливі елементи живлення гібридних сімей пшениці м’якої озимої F4 та F5 поколінь носіїв. Накопичення металів у стиглих та недозрілих зернівках вимірювали на мас-спектрометрі з індуктивно зв’язаною плазмою ICP-MS Agilent 7700x. Встановлено, що цей ген за експресії істотно підвищує вміст Fe, Mn, Zn і Cu у стиглих зернівках пшениці м’якої – у середньому на 50–70%, тимчасом як збільшення Mg, Ca – у середньому на 20–40%. Збагачення мінералами, що підтверджено під час розвитку та наливу зерна, не лише забезпечує біофортифікацію майбутнього врожаю, але й сприяє підвищенню резистентності рослин до хвороб, формуванню сходів із більш ефективним використанням азоту.

Ключові слова: Triticum turgidum, біофортифікація, м’яка пшениця, ген Gpc-B1.

Деталі: Перегляди: 129

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 5, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.05.054
С. 54-63, бібл. 41, англ.
УДК: 576.314.6:577.322.23:576.524:57.043

5 2016

МОДИФІКАЦІЯ МЕМБРАННИХ ПРОТЕЇНІВ ЕРИТРОЦИТІВ ПОЛІЕТИЛЕНГЛІКОЛЕМ 1500

Н. Г. Землянських, Л. О. Бабійчук

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків

Метою роботи було вивчення впливу поліетиленгліколю ПЕГ-1500 на активність Са²⁺-АТРази і зміну експресії поверхневого маркера CD44 у мембранах еритроцитів людини. Визначення активності Са²⁺-АТРази виконували в замкнутих тінях еритроцитів за рівнем накопичення неорганічного фосфору. Зміна експресії CD44 і кількості CD44⁺-еритроцитів оцінювали методом проточної цитометрії. Встановлено інгібування активності Са²⁺-АТРази, а також зниження рівня експресії СD44 і зменшення кількості СD44⁺-клітин, що відображає складні перебудови у мембранно-цитоскелетному комплексі еритроцитів під впливом ПЕГ-1500. Вплив ПЕГ-1500 на поверхневий маркер CD44 може бути опосередкований модифікацією протеїнів мембранно-цитоскелетного комплексу, про що свідчить посилення втрати CD44 мембранами в еритроцитах після застосування протеїнзшиваного реагента діаміду. Зниження активності Са²⁺-АТРази може сприяти підвищенню рівня внутрішньоклітинного Са²⁺ і призвести до модифікації взаємодій інтегральних протеїнів з компонентами цитоскелета, унаслідок чого може спричинити везикуляцію мембран і зниження експресії маркера СD44, який динамічно пов?язаний із цитоскелетом.

Ключові слова: Са²⁺-АТРаза, CD44, поліетіленгліколь, ерітроцити.

Деталі: Перегляди: 139

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 5, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.05.045
С. 45-53, бібл. 16, англ.
УДК: 579.841.1+577.18

5 2016

ГЕНИ, ЩО КОДУЮТЬ СИНТЕЗ ФЕНАЗИН-1-КАРБОНОВОЇ КИСЛОТИ У PSEUDOMONAS BATUMICI

В. Клочко ¹, С. Д. Загородня ¹, О. М. Рева²

¹ Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
²Centre for Bioinformatics and Computational Biology, University of Pretoria, South Africa

Метою роботи було з'ясування ролі феназин-1-карбонової кислоти Pseudomonas batumici та різноманіття генів, що кодують її синтез у бактерій роду Pseudomonas. Феназин-1- карбонова кислота в концентрації 10 мкг/мл стимулювала формування біоплівки штамом-продуцентом. Проведення ПЦР з використанням специфічних праймерів, розроблених для Pseudomonas, не підтвердило наявність у P. batumici гена синтеза феназина. Водночас сиквенування повного геному P. batumici виявило гомологічний ген, який, імовірно, кодує синтез цього антибіотика. Порівняльний аналіз геномів бактерій роду Pseudomonas показав існування, як мінімум, двох генетично розрізнених груп ортологічних генів, які кодують синтез феназинів. Припускають, що розповсюдження генів синтезу феназинів у ризобактерій пов’язано з горизонтальним перенесенням генів.

Ключові слова: Pseudomonas batumici, феназин-1- карбонова кислота.

Деталі: Перегляди: 109

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 5, 2016
https://doi.org/ 10.15407/biotech9.05.038
С. 38-44, бібл. 12, англ.
УДК: 664.15

5 2016

ТЕХНОЛОГІЯ ДВОПРОДУКТОВОГО ОТРИМАННЯ СПИРТУ НА ОСНОВІ ГРАДІЄНТНО-НЕПЕРЕРВНОГО ДРІЖДЖЕГЕНЕРУВАННЯ

Л. В. Левандовський, В. С. Михайлик

Київський національний торговельно-економічний університет

Метою роботи було застосувати послідовне з’єднання апаратів-дріжджегенераторів (батарейний принцип) та збільшити за рахунок цього швидкість розбавлення середовища в них з 0,18–0,20 до 0,88–0,96 год^-1, зменшити концентрацію сухих речовин дріжджового сусла з 17 до 10–12% і вводити його в повному обсязі в перший за потоком апарат. Кількість меляси, що її недодали в сусло з метою зменшення в ньому концентрації сухих речовин, вводили в два останніх дріжджегенератори. У результаті було доведено факт інтенсифікації накопичення біомаси, підвищення її виходу стосовно кількості етанолу на 29% і збільшення продуктивності процесу культивування дріжджів на 18%.

Ключові слова: дріжджі, дріжджегенератор, зброджування.

Деталі: Перегляди: 123

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 5, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.05.030
С. 30-37, бібл. 30, англ.
УДК: 634:738:581.143.6

5 2016

МІКРОКЛОНАЛЬНЕ РОЗМНОЖЕННЯ СОРТІВ ЛОХИНИ ВИСОКОРОСЛОЇ Vaccinium corymbosum L.

Н. Й. Яворська ¹, О. В. Лобачевська ², Я. Д. Хоркавців ², Н. Я. Кияк ²

¹ Львівський національний університет м.. І. Франка, Україна
² Інститут екології Карпат НАН України, Львів

Метою роботи було визначити оптимальні умови для клонального розмноження, росту і розвитку різних сортів V. сorymbosum закордонної селекції. Об’єктом дослідження слугували регенеранти 5 сортів лохини високорослої: раннього терміну дозрівання – Блуджей (Bluejay); середньостиглі – Блукроп (Bluecrop), Блуголд (Bluegold), Легасі (Legacy); пізньостиглий – Аврора (Aurora). Підібрано оптимальні умови поверхневої стерилізації експлантів залежно від їхнього типу та ефективності використаних дезінфікаторів. Максимальну кількість життєздатних стерильних регенерантів отримали, використовуючи суміш стерилізувальних розчинів спирту і «Білизни» з Твіном. Ефективність мікроклонального розмноження залежно від складу живильного агаризованого середовища з органічними сполуками на макро- й мікросольовій основі WPM (Woody Plant Medium) із додаванням регулятора росту цитокінінової дії 6-(γ, γ-диметилаліламіно) пурину (2іР) оцінювали за регенераційною активністю експлантів та коефіцієнтом розмноження пагонів. Результати проведених досліджень свідчать, що ефективність дії фітогормонів та їхніх концентрацій залежала від особливостей генотипу кожного сорту V. corymbosum. Встановлено, що активність росту і мультиплікації пагонів змінювалися залежно від концентрації в живильному середовищі 2іР. Для сортів Bluecrop і Bluegold максимальні значення коефіцієнта розмноження і висоти пагонів визначено на середовищі WPM з 4 мг/л 2іР. Для Aurora і Legacy регенераційна здатність була найбільшою за концентрації 8 мг/л 2іР, а для Bluejay – 10 мг/л 2іР.

Ключові слова: Vaccinium corymbosum, мікроклональне розмноження.