- Деталі
- Категорія: 4_2014(ua)
- Перегляди: 150
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.035
С. 35-42, Бібліогр. 27, англ.
УДК: 577.112.5: 57.088
ОДЕРЖАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ КРИНГЛА 5 ПЛАЗМІНОГЕНУ ЛЮДИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ АН-СЕФАРОЗИ
Капустяненко Л. Г., Яценко Т. А., Юсова О. І., Гриненко Т. В.
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ
Метою роботи було розробити спосіб одержання функціонально активного фрагмента плазміногену людини крингла 5. Запропонований спосіб включає такі етапи: гідроліз плазміногену еластазою, відокремлення мініплазміногену від фрагментів кринглів 1–3 та 4 на Lys-сефарозі, гідроліз міні-плазміногену пепсином, афінну хроматографію на АН-сефарозі, електрофорез у поліакриламідному гелі.
Одержано електрофоретично чистий фрагмент плазміногену людини крингл 5, що виявляє функціональну активність стосовно високомолекулярних та низькомолекулярних лігандів. Вихід за масою становив 3,8%, що відповідає 25,3% від теоретично можливого.
Встановлено, що для одержання ізо льованого фрагмента крингла 5 із гідролізату міні-плазміногену пепсином достатньою є тільки афінна хроматографія на АН-сефарозі. Такий підхід не потребує додаткових етапів очищення, а здатність крингла 5 специфічно зв’язуватись із AH-сефарозою є свідченням його функціональної активності.
Ключові слова: плазміноген, фрагменти плазміногену, крингл 5, ангіостатини.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Категорія: 4_2014(ua)
- Перегляди: 150
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.025
С. 25-34, Бібліогр. 56, укр.
УДК: 636.5: 611.3
БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ МІКРОФЛОРИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ
Гарда С. О. 1, Даниленко С. Г. 2, Литвинов Г. С. 1
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
2Інститут продовольчих ресурсів НААН України, Київ
Для лікування і профілактики дисбактеріозу в птахівництві дедалі більшої популярності набуває застосування пробіотиків на основі нормальної мікрофлори птахів з використанням перспективних штамів.
Метою роботи був біотехнологічний аналіз даних щодо складу і функцій мікрофлори різних біотопів сільськогосподарської птиці. Одним із біотехнологічних методів для вивчення бактеріальної мікрофлори птахів є метод прижиттєвого бактеріологічного контролю — дослідження групових проб свіжого посліду. Під час аналізу мікрофлори кишечника птиці ідентифікують лише 60–70% мікроорганізмів. Показано, що нормальна мікрофлора птиці виконує захисну функцію, оскільки колонізується на приепітеліальній кишковій зоні, активно конкурує за джерела живлення, має ширший набір ензимів, а також синтезує низку екзометаболітів, що виявляють антагоністичну дію щодо патогенних і умовно патогенних транзиторних мікроорганізмів.
Для поліпшення сучасної технології вирощування різних кросів птахів із високим генетичним потенціалом необхідним є повне розуміння ролі ендогенної мікрофлори в організмі сільськогосподарської птиці. Було з’ясовано, що як джерело пробіотичних штамів краще використовувати шлунковокишковий тракт курей-несучок та/або здійснювати відбір групових проб з їхнього свіжого посліду. При цьому найкращими пробіотичними властивостями характеризуються мікроорганізми родів Bifidobacterium та Lactobacillus. Ці результати можна використовувати для відбору перспективних штамів з метою створення комплексного пробіотика.
Ключові слова: птахівництво, мікрофлора, сільськогосподарська птиця, мікроорганізми, біоценоз, пробіотик.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Категорія: 4_2014(ua)
- Перегляди: 165
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech7.04.009
С. 9-24, Бібліогр. 111, укр.
УДК: 577.1; 60-022.513.2
УЛЬТРАДИСПЕРСНІ ФЛУОРЕСЦЕНТНІ ДІАМАНТИ В НАНОТЕХНОЛОГІЇ
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ
Метою роботи було узагальнення даних літератури, що стосуються ультрадисперсних діамантів, зокрема їх промислового виробництва, а також значної фотостабільності та біосумісності, що сприяють використанню їх у сучасних методах візуалізації. Показано, що завдяки своїм унікальним фізичним властивостям вони є перспективними матеріалами для застосування у нанотехнології. Можливість різноманітної модифікації поверхні, малі розміри та велика адсорбційна поверхня є підставою для задіяння їх у різних підходах з доставлення генів та ліків усередину клітини. Описано зміни властивостей нанодіамантів за модифікації поверхні, методи створення, стабілізації та приклади застосування. Можна стверджувати, що флуоресцентні нанодіаманти з модифікованою поверхнею є перспективним об’єктом у різноманітних методах досліджень, які набудуть широкого використання за мічення живих клітин, а також у процесах доставлення генів та ліків усередину клітини.
Ключові слова: ультрадисперсні флуоресцентні діаманти, доставлення генів і ліків усередину клітини.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014
- Деталі
- Категорія: 4_2014(ua)
- Перегляди: 2348
ISSN 2410-776X (електронна версія),
ISSN 2410-7751 (друкована версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 4, 2014
https://doi.org/10.15407/biotech8.04.092
С. 92-97, бібл. 18, англ.
УДК: 579.222
ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ
Метою роботи було збільшити накопичення бутанолу з біомаси дротоподібного проса Panicum virgatum L. з використанням штамів-продуцентів, виділених із ґрунтів і мулів озер Києва. Об’єктами дослідження слугували штами Clostridium acetobutylicum ІМВ В-7407 (IFBG C6H), C. acetobutylicum IFBG C6H 5М та C. tyrobutyricum IFBG C4B із «Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової і сільськогосподарської біотехнології» ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України. Концентрацію спиртів на стадії синтезу розчинників визначали, застосовуючи газову хроматографію. Для визначення впливу попередників на накопичення бутанолу в процесі культивування використовували масляну, молочну та оцтову кислоти. Оптимізація технологічних параметрів з урахуванням потреб культур дала змогу підвищити вихід цільового продукту на 20 та 50% у вихідного та мутантного штамів, відповідно. Використання в процесі культивування попередників (зокрема молочної, масляної та оцтової кислоти) підвищувало кінцеву концентрацію бутанолу в 1,7 раза. З метою оптимізації процесу було проведено дослідження з використанням ацетоно-бутилової барди. Застосування ацетоно-бутилової барди в концентрації до 60% не впливало на синтез бутанолу штамом C. acetobutylicum IFBG C6H 5М. Зі зростанням концентрації барди накопичення бутанолу зменшувалось. Збільшення накопичення цільового продукту (бутанолу) майже вдвічі досягали, використовуючи двoстадійну ферментацію та/або попередники синтезу. Показано можливість використання в процесі культивування ацетоно-бутилової барди. Як результат було досягнуто зменшення масової частки відходів.
Ключові слова: бутанол, дротовидне просо Panicum virgatum L., штами-продуценти Clostridium.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2014