Категорія: 5_2015(ua)
Перегляди: 548

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

 6 2015

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 5, 2015;  
https://doi.org/10.15407/biotech8.05.055
С. 55-63, бібліогр. 24, англ.
УДК: 582. 929.4:581.5 (477.42)

СКЛАД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ГІСОПУ ЛІКАРСЬКОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ТА ФАЗ РОЗВИТКУ РОСЛИНИ

 Л. А. Котюк

Житомирський національний агроекологічний університет, Україна

Метою роботи було дослідження біохімічного складу Hyssopus officinalis L. (Lamiaceae) залежно від віку та фенологічних фаз розвитку в умовах Полісся України для встановлення оптимальних термінів збирання та напрямів використання фітосировини.

Сировину збирали в різні фази розвитку рослин: вегетативного росту, бутонізації, цвітіння та плодоношення. Для аналізу складу використовували надземну частину рослин. Визначали абсолютно суху речовину шляхом висушування зразків за 105 °С до постійної маси, «сиру» клітковину, вміст протеїну, жирів, кальцію, калію, фосфору, аскорбінової кислоти, каротину, водорозчинних цукрів і дубильних речовин, ефірної олії.

Встановлено, що в онтогенезі рослин масова частка ефірної олії, виділена з надземної частини H. officinalis, знижується неістотно: вихід ефірної олії у рослин першого року життя становив 1,007%, другого – 0,78%, третього – 0,71%. У рослин першого року життя у складі ефірної олії виявлено 46 компонентів, серед яких домінували: пінокамфон – 53,73%, ізопінокамфон – 4,66%, міртенол – 9,35%, камфора – 3,86%. В ефірній олії H. officinalis третього року життя ідентифіковано 30 компонентів, серед яких переважали: ізопінокамфон – 44,43%, пінокамфон – 35,49%, міртенол – 5,26%, гермакрен D – 3,15%, пулегон – 2,93%, біциклогермакрен – 1,35%.

Відзначено зміну кількісного та якісного складу ефірної олії H. officinalis упродовж вегетаційного періоду. У фазі вегетативного росту ідентифіковано 25 сполук, серед яких домінували елемол – 33,25%, гермакрен D – 21,59%, біциклогермакрен – 15,78%. У фазі цвітіння ідентифіковано 30 компонентів, зафіксовано високий вміст ізопінокамфону та пінокамфону – 44,43% і 35,49%), дещо нижчий – міртенолу – 5,26%, пулегону – 2,93%, біциклогермакрену – 1,35%. Під час плодоношення ідентифіковано 21 сполуку з домінуванням елемолу – 44,46%, біциклогермакрену – 10,30%, гермакрену D –5,86%, спатуленолу – 4,36%, β-евдесмолу – 4,34%, α-евдесмолу – 4,04%, γ-евдесмолу – 3,92%.

Зроблено висновок про доцільність використання рослинної сировини гісопу лікарського першого року життя у харчової промисловості, а у фазі цвітіння – у косметології та парфумерії.

Ключові слова: Hyssopus officinalis, біологічно активні речовини, ефірна олія, пінокамфон, ізопінокамфон.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2015