- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 173
ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 4, № 6, 2011
С. 9-17, библ. 47, рус.
УДК: 602.6:582.5/.9
ОТРИМАННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН МОРКВИ (Daucus carota L.), ЩО ЕКСПРЕСУЮТЬ ГЕНИ СЕКРЕТОРНИХ ПРОТЕЇНІВ Mycobacterium tuberculosis
Ю. С. Лучаківська, О. М. Кіщенко, М. Ю. Василенко, Ю. В. Симоненко, Н. В.
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ
Останні дослідження показали високу імуногенність секреторних протеїнів Mycobacterium tuberculosis Ag85B та ESAT6, тому було запропоновано використовувати їх як компоненти нової протитуберкульозної вакцини замість широко застосовуваної нині BCG.
Оскільки рослини вважають більш безпечною й економічно доцільною системою експресії для отримання рекомбінантних протеїнів порівняно із системами на основі мікроорганізмів та культур тваринних клітин, активно розробляється концепція «їстівних вакцин» на основі продуцентів вакциногенних протеїнів — трансгених рослин, плоди, листя й коренеплоди яких можна вживати в їжу. У статті показано можливість отримання рослин моркви сортів Нантська, Каротель, Червоний велетень, Амстердамська та Перфекція, здатних експресувати гени секреторних протеїнів Mycobacterium tuberculosis. Перенесення генів відбувалося агробактеріальною трансформацією з використанням штамів GV3101 Agrobacterium tumefaciens та A4 Agrobacterium rhizogenes. Бінарні вектори містили гени протеїнів Ag85B, Ag85B(ΔTMD), ESAT6 та злитого протеїну Ag85B(ΔTMD)-ESAT6 під контролем конститутивного 35S промотору ВМКК та коренеспецифічного Mll промотору цукрового буряку. Молекулярно-біологічний аналіз підтвердив присутність і транскрипцію селективного гена nptII для всіх аналізованих трансформованих рослин, а також цільових генів fbpB та esxA для 92–95% з них. Вестерн-блот-аналіз підтвердив присутність рекомбінантих протеїнів для деяких рослинних ліній.
Ключові слова: морква, рекомбінантний протеїн, секреторні протеїни, Mycobacterium tuberculosis, агробактеріальна трансформація.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 171
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 18-30, Бібліогр. 37, укр.
УДК: 575.24+615.222:581.143.6
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
Ріст і розвиток як цілісного організму, так і культивованих тканин рослин зумовлюється коливаннями різних параметрів клітинних систем, що формують клітинні лінії, тканини чи організм загалом не тільки на рівні процесів, які мають добову ритміку (добовий рівень організації), а й на рівні пасажних ритмів (пасажний рівень організації). Проте ці фундаментальні процеси вивчено недостатньо.
На прикладі культури тканин раувольфії зміїної досліджено динаміку клітинної системи на пасажному рівні, зокрема її організацію в часі та стійкість як системи. Для високопродуктивного штаму К-27 Rauwolfia serpentina — продуцента протиаритмічного алкалоїду аймаліну — досліджено фазові траєкторії динаміки показників продуктивності (накопичення біомаси та індолінових алкалоїдів) і динаміки показника морфогенезу (трахеїдних елементів), а також динаміки часток кількості клітин із різним вмістом ДНК в ядрі і різною площею ядерця впродовж пасажу за зміни умов культивування in vitro. Згідно з отриманими даними застосовані біотехнологічні прийоми збільшення продуктивності, зокрема зміна умов вирощування, на пасажному рівні культури тканин раувольфії зміїної ґрунтуються на механізмах динамічної спадкової пам’яті.
Ключові слова: клітинні популяції in vitro, динаміка клітинних систем, фазові траєкторії, Rauwolfia serpentina.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 168
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 31-35, Бібліогр. 14, укр.
УДК: 577.151:544.023.223
ОКИСНЕННЯ ФЕНОЛУ КОВАЛЕНТНО ІММОБІЛІЗОВАНОЮ ПЕРОКСИДАЗОЮ ХРОНУ
І. І. Романовська, О. В. Осійчук, С. С. Декіна, Ю. А. Шестеренко,
О. В. Севастьянов, Т. Ю. Громовий
Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України, Одеса;
Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, Київ;
Одеський національний медичний університет
За модифікованим методом Баха виділено частково очищений препарат пероксидази хрону (RZ = 1,0; активність 100 Од/мг протеїну). Молекулярну масу виділеної пероксидази хрону (42 972 Да) підтверджено методом мас-спектрометрії — матрично активованої лазерної десорбції/іонізації. Одержаний препарат був ковалентно іммобілізований шляхом періодатного окиснення полісахаридної мембрани «Діацел» з наступним відновленням боргідридом натрію у масовому відношенні ензим:носій 0,2:1. Отримано біокаталізатор з кількісним зв’язуванням протеїну, зі збереженням 88% активності (масове відношення ензим:носій 0,2:1), розширеними значеннями рН- і термооптимумів активності, збільшеною термостабільністю, стійкістю під час зберігання (8 міс). Кінетичні дослідження показали збільшення значень Kм за пероксидом водню і пірогалолом, зменшення значень Vmax реакції, яка каталізується іммобілізованою пероксидазою хрону. Розроблений біокаталізатор у реакторі періодичної дії сприяв кількісному окисненню фенолу (1 мМ) упродовж 7 циклів використання та високому рівню його біоконверсії (95–50%) у наступні 15 циклів. Методом лазерної десорбціїї/іонізації вперше визначено молекулярну масу (близько 2 021 Да) нерозчинного у воді і більшості органічних розчинників полімерного продукту пероксидазного окиснення фенолу — поліоксифенілену (розмір частинок 15–75 мкм), що складається з 21 залишку.
Ключові слова: пероксидаза хрону, мембрана «Діацел», ковалентна іммобілізація, окиснення фенолу, поліоксифенілен.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 162
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 42-50, Бібліогр. 33, рос.
УДК: 579.22:581.557
ВПЛИВ ЛЕКТИНУ СОЇ НА МЕТАБОЛІЗМ ТА СИМБІОТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ШТАМІВ Bradyrhizobium japonicum
Д. М. Ситніков, О. Д. Кругова, Н. М. Мандровська
Iнститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, Київ;
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ
В умовах лабораторних та вегетаційних дослідів досліджено вплив лектину з насіння сої (SBA) на ріст, метаболізм i прояв симбіотичних властивостей різних за активністю штамів (634б, 646, 21110, 604к) бульбочкових бактерій сої (Bradyrhizobium japonicum). Показано, що попередня iнкубацiя ризобій з лектином рослини-хазяїна стимулює їх розмноження та підвищує активність пероксидази незалежно від потенційної симбіотичної активності штаму. При цьому лектин сої викликає появу нових протеїнів у бактерiальнiй клiтинi активного штаму ризобій 646. Встановлено, що в умовах симбіозу «соя — бульбочкові бактерії» специфічний рослинний лектин здатен стимулювати або iнгiбувати бульбочкоутворення i азотфiксацiю в штамів з різною активністю. Отже, впливаючи на метаболізм i характер прояву симбіотичних властивостей ризобій, гомологічний лектин різноспрямовано діє на генетично детермінований симбіотичний потенціал мiкросимбiонта.
Ключовi слова: Bradyrhizobium japonicum, лектин сої, соєво-ризобiальний симбiоз, нiтрогеназна активнiсть, антиоксидантнi ензими.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 6_2011(ua)
- Перегляди: 173
ISSN 1995-5537
Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 6, 2011
С. 51-59, Бібліогр. 33, рус.
УДК: 621.014.46(546.57+546.56:66-911.38).001.5
СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ ТА ТОКСИЧНІСТЬ НАНОЧАСТИНОК
ОКСИДІВ СРІБЛА ТА МІДІ
ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», Київ;
Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України, Київ;
Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, Київ;
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ
На цей час розроблено низку загальних методів отримання наночастинок. З точки зору можливостей промислового виробництва наноматеріалів в Україні найбільш розвиненими сьогодні є нанотехнології, які базуються на фізичних методах їх отримання. Тому актуальними є проблеми пошуку стабільних органічних колоїдних дисперсій і стандартизація методик експериментів in vitro та in vivo, розробка критеріїв безпеки та допустимих порогів токсичності наночастинок металів. У цій роботі було вивчено фізико-хімічні властивості наночастинок оксидів срібла та міді в колоїдних розчинах альбуміну, полівінілпіролідону, декстрану. Проведено оцінку цитотоксичності наночастинок оксидів срібла та міді в полівінілпіролідоні та декстрані. Досліджено токсичність наночастинок оксиду срібла у підгострому експерименті на щурах лінії Wistar. Виявлено високу токсичність наночастинок оксиду Ag у концентрації 46,6 мг/л. Біохімічні дослідження активності ензимів сироватки крові, аналіз вмісту мікроелементів цільної крові та морфологічні дослідження її клітинного складу дали змогу виявити незначні зміни складу клітин крові та кількості мікроелементів, а також істотне зниження активності церулоплазміну та підвищення активності АТФ і цинкопротопорфірину у відповідь на підгостру дію наночастинок оксиду срібла розміром 32 нм і концентрацією 2,5 мг/л.
Ключові слова: наночастинки оксидів срібла та міді, альбумін, полівінілпіролідон, декстран, мікроелементи, ензими.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- РІСТ Ganoderma applanatum (Pers.) Pat. І G. lucidum (Curtis) P. Karst. ТА СИНТЕЗ ЕКЗОПОЛІСАХАРИДІВ В УМОВАХ ГЛИБИННОГО КУЛЬТИВУВАННЯ Т. А. Круподьорова
- ЖИВИЛЬНІ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ in vitro КАНИН Ungernia victoris Vved. ex Artjushenko О. М. Бублик, І. О. Андрєєв, К. В. Спірідонова, Л. П. Можилевська, В. А. Кунах
- ВПЛИВ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА НА БІОСИНТЕЗ ПРОТЕЇНІВ, ВУГЛЕВОДІВ І ЛІПІДІВ У Chlorella vulgaris Beijer А. І. Горда, В. В. Грубінко
- ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИПУХЛИННОГО ЕФЕКТУ НЕМОДИФІКОВАНИХ ФУЛЕРЕНІВ C60 І ДОКСОРУБІЦИНУ С. В. Прилуцька, А. П. Бурлака, Ю. І. Прилуцький, У. Ріттер, П. Шарф