Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home New publications for RSS
2017
Друк PDF

КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ У БІОТЕХНОЛОГІЇ

О. М. Ключко

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.005

Абстракт
Метою роботи був опис методів кластерного аналізу та доказ можливості їх застосування в біотехнології. Оскільки є певний досвід застосування цих методів у біології та медицині, проаналізовано відповідні публікації. Наведено коротку характеристику основних принципів кластерного аналізу, їх використання в біології та медицині та окремі приклади — в біотехнології. Розглянуто результати вирішення біотехнологічних проблем за допомогою кластерних методів у комплексі з іншими математичними підходами. У висновках наведено результати виконаного аналізу, а також рекомендації щодо використання методів кластерного аналізу в біотехнології.

Полный текст: PDF


 
Друк PDF

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПРЕСІЇ РЕКОМБІНАНТНИХ scFv-АНТИТІЛ
О.В. Галкін, Т.О. Чудіна , А.А. Сіромолот, О.С. Олійник

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.019

Абстракт
Одержання рекомбінантних одноланцюгових варіабельних фрагментів антитіл scFv (single-chain fragment variable) в клітинах E. coli часто пов’язане з низкою проблем, які зумовлюють низький рівень виходу та неактивну форму продукту.

роботи було дослідити вплив фрагмента стафілококового протеїну А (SpA) у складі злитого протеїну із scFv-антитілами на ефективність експресії кінцевого продукту. На прикладі scFv-антитіл різного походження і специфічності показано, що рівень їх експресії у злитій із D-E-A-A* фрагментом SpA формі значно перевищував рівень експресії вільних scFv у аналогічній експресійній системі. При цьому у складі злитих протеїнів scFv-антитіла зберігали свої антигензв’язувальні властивості, а фрагмент протеїну А — здатність зв’язувати інші імуноглобуліни.

Таким чином, запропоновану стратегію можна використовувати як ефективний підхід для підвищення ефективності продукції scFv-антитіл у клітинах E.coli.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

ТЕХНОЛОГІЯ ВІДТВОРЕННЯ СТЕРЛЯДІ З ВИКОРИСТАННЯМ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ СПЕРМИ
Л. П. Драган, А. І. Мрук, В. М. Голіан, Л. П. Бучацький

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.030

Метою роботи було відтворення стерляді дунайської і дніпровської популяцій за допомогою кріоконсервованої сперми, замороженої в модифікованому кріозахисному середовищі.
Низькотемпературне консервування репродуктивних клітин самців стерляді проводили відповідно до загальноприйнятих у кріобіології методик.

В результаті проведених робіт встановлено, що застосоване кріозахисне середовище, до складу якого входить метанол, що сприяє кріозахисному ефекту, є технологічно оптимальним для процесу зберігання сперми і відтворення дунайської та дніпровської популяцій стерляді. Під час відтавання заморожених сперматозоїдів риб, які зберегли життєздатність після

кріоконсервування, їхня здатність до запліднення яйцеклітин відновлювалася, незважаючи на те, що рухливість таких сперміїв до деякої міри сповільнювалася. Отримані таким способом личинки від двох популяцій стерляді використовували для відтворення ремонтно-маточних стад за умов рибного господарства.

Проведені дослідження оптимізації стандартної методики кріоконсервації сперми стерляді можуть бути рекомендовані для застосування на комерційних підприємствах з метою товарного вирощування осетрових риб.

Повний текст: PDF



 
Друк PDF

ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ СУБСТРАТІВ ДЛЯ НАКОПИЧЕННЯ БІОБУТАНОЛУ ЗА КУЛЬТИВУВАННЯ ШТАМІВ Clostridium acetobutylicum
О. О. Тігунова, Г. С. Андріяш, Н. Е. Бейко, І. В. Мельник, С. М. Шульга

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.036

Абстракт
Метою роботи було дослідити накопичення біобутанолу штамами Clostridium acetobutylicum з використанням альтернативних субстратів (соку топінамбуру, технічного гліцеролу, гліцеролу сирцю, подрібненої зеленої біомаси сої, ріпаку, дротоподібного проса, пшениці). Для підвищення накопичення бутанолу в процесі культивування проводили іммобілізацію клітин С. acetobutylicum на носіях (смужках бельтингу, феритових кільцях та кільцях Рашига) статичним способом — методом адсорбційної іммобілізації. Клітини осаджували за допомогою центрифугування, супернатант переганяли та визначали продукти бродіння. Наявність розчинників у культуральній рідині визначали за допомогою газової хроматографії. Максимальне накопичення бутанолу (2 г/дм3) спостерігали за концентрації у середовищі гліцеролу-сирцю 16 г/дм3, а повне інгібування розвитку культури — за 25 г/дм3. Накопичення бутанолу штамом C. Acetobutylicum ІМВ В-7407 за культивування від’ємно-доливним методом залежало від кількості вилучень та доливань середовища. Іммобілізація культури з використанням кілець Рашига дала змогу підвищити біоконверсію до бутанолу в 2 рази. Таким чином, було показано можливість використання нетрадиційних субстратів для отримання біобутанолу. Найбільшого накопичення було досягнено за використання гліцеролу (11 г/дм3) як водорозчинного субстрату та лігноцелюлозного — дротоподібного проса(2,6 г/дм3). Іммобілізація клітин культури С. acetobutylicum на носіях підвищувала накопичення бутанолу. Використання кілець Рашига як носіїв для іммобілізації дало змогу підвищити накопичення бутанолу в 2 рази.

Повний текст: PDF



 
Друк PDF

ПРИГНІЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРІОНІВ АНТИСЕНС-ОЛІГОНУКЛЕОТИДАМИ
Н. Ю Сусол., Д. Д. Остапів, В. В. Влізло

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.043

Абстракт
Метою роботи було дослідити здатність нових комплексів специфічних однонитчастих олігонуклеотидів ‒ асОДН ‒ з полімерними носіями на основі диметиламінометилакрилату пригнічувати експресію фізіологічного пріона.   Встановлено, що введення комплексів новосинтезованих носіїв на основі диметиламінометилметакрилат- PEG-DMAEM-MP-27 (магнітні частинки) (MP-27), PEG- DMAEM-MP-2 (MP-2), PEG- DMAEM-MP-3 (MP-3)   із   асОДН в організм щурів призводить до зниження вмісту пріона у тканинах селезінки і тонкого кишечнику. Також було вивчено вплив комплексів нових носіїв на основі диметиламіноетилметакрилату - MP-27, MP-2 та MP-3 з асОДН на гематологічні та біохімічні показники крові  щурів Вістар.

Повний текст: PDF



УГНЕТЕНИЕ ЭКСПРЕССИИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ПРИОНОВ

АНТИСЕНС-ОЛИГОНУКЛЕОТИДАМИ

Н. Ю. Сусол, Д. Д. Остапов, В. В. Влизло

 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.051

ОСОБЛИВОСТІ ГІДРАТАЦІЇ КОМПОЗИТНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИСОКОДИСПЕРСНОГО КРЕМНЕЗЕМУ ТА ЦУКРОЗИ В РІЗНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Туров В.В., Крупська Т.В., Головань А.П., Картель М.Т.

Абстракт
Методом низькотемпературної 1Н ЯМР спектроскопії вивчено стан води в гідратованому порошку цукрози, її розплаві та композитних системах, які містять 3 частини кремнезему (А-300 чи АМ1) і 1 частину цукрози в повітряному середовищі, середовищі слабополярного органічного розчинника – дейтерохлороформа та середовищі CDCl3 з добавками сильних кислот. Показано, що при сумісній механоактивації сахарози з нанокремнеземом відбувається її аморфізація. При цьому адсорбція води в такому композиті не супроводжується процесом розчинення іммобілізованої на поверхні SiO2 цукрози в міжфазній воді. Виявлено ефект підвищення розчинності сахарози при перенесенні композиту в середовище, яке не розчиняє воду і цукрозу, органічного розчинника – дейтерохлороформа. Висловлено припущення, що даний ефект обумовлений збільшенням площі контакту кластерів адсорбованої води з поверхнею сахарози. Максимальна концентрація сахарози, яка розчиняється в міжфазній воді, складає близько 30 мас.%. При збереженні співвідношення концентрацій компонентів та кількості адсорбованої води, заміна гідрофільного кремнезему (А-300) на гідрофобний (АМ1) знижує вільну енергію зв’язування води в композитній системі. Одержані закономірності можуть бути використані при конструюванні нового покоління ентеросорбентів.

Повний  текст: PDF

 


 
Друк PDF

ВПЛИВ НАНОЧАСТИНОК ДІОКСИДУ ЦЕРІЮ
НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ
ПЛАСТИДНИХ ПІГМЕНТІВ І ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК
У ПРОРОСТКАХ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (Pinus sylvestris L.)

А. П. Пінчук, А. Ф. Ліханов, Л. П. Бабенко, М. В. Кривцова,О. А. Демченко, О. Б. Щербаков, Л. М. Лазаренко, М. Я. Співак

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 5, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.05.063

Абстракт
Метою роботи було дослідження впливу наночастинок діоксиду церію на проростання насіння з подальшими фізіологічними змінами в накопиченні пластидних пігментів та фенольних сполук у тканинах проростків сосни звичайної (Pinus sylvestris). Встановлено, що короткочасне замочування насіння сосни у розчинах наночастинок діоксиду церію (2–4 нм) збільшувало його схожість та енергію проростання в 1,3 раза. У проростках, що отримали з шестимісячного насіння, через 14 діб після їхнього оброблення спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, фенолів та фенілаланіну. Одночасно збільшувалася концентрація каротиноїдів і флавоноїдів. Це вказує на загальне зниження активності фенілпропаноїдного синтезу. На цій підставі зроблено припущення, що наночастинки діоксиду церію, які входять у клітини насіння сосни звичайної, у подальшому беруть участь у регуляції процесів синтезу фенолів і терпеноїдів у проростках, що відповідно впливає на інтенсивність їхнього росту та розвитку.

Повний текст: PDF

 

 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.005

Абстракт
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ШТУЧНИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У БІОТЕХНОЛОГІЇ О. М. Ключко

Метою роботи було проаналізувати метод штучних нейронних мереж щодо перспектив його застосування в біотехнології. Оскільки в сучасній науці існує чимала кількість даних щодо застосування цього методу, для досягнення поставленої мети було проаналізовано майже 300 публікацій. У статті наведено характеристику штучних нейронних мереж, опис та аналіз методу, приклади використання у біології та медицині. Розглянуто застосування цього методу для дослідження складних проблем у галузях, для яких його було використано у комплексі з іншими сучасними математичними методами. У висновках наведено результати проведеного аналізу та рекомендації щодо використання в біотехнології.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.014

Абстракт
АД’ЮВАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ НАНОЧАСТИНОК З ІММОБІЛІЗОВАНИМ ФРАГМЕНТОМ ДИФТЕРІЙНОГО ТОКСОЇДУ
Т. О. Чудина, А. Ю. Лабинцев, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко

Метою роботи було  порівняння характеристик частинок з різною хімічною будовою та розміром (колоїдного золота  Gold 1 та Gold 2, фосфату кальцію CaP та полі(лактид-ко-глюколіду) PLGA 1 і PLGA 2)  для  пошуку найбільш ефективних носіїв антигену (рекомбінантного дифтерійного токсоїду) за імунізації per os. За даними МТТ-тесту всі досліджувані частини не виявляли помітного цитотоксичного впливу стосовно досліджуваних клітин in vitro, за винятком часток СaР, що у високих концентраціях чинили цитотоксичний вплив на клітини лінії U937, та частинок Gold 1 і Gold 2, які також пригнічували ріст клітин лінії L929. Найбільш виражене фагоцитування макрофагоподібними клітинами лінії J774 було зафіксовано для частинок PLGA 1 і PLGA 2 з іммобілізованим антигеном, в той час як кон’югати частинок Gold 1 і Gold 2 з антигеном виявили здатність до сорбції на поверхні цих клітин, але не поглиналися ними. У мишей BALB/с, що отримували перорально антиген, іммобілізований на носіях PLGA 1 та PLGA 2, а також Gold 2, концентрація у крові антитіл IgA, специфічних до субодиниці В (SubB), порівняно з контролем, помітно збільшувалася вже після другої імунізації. У групи мишей, що отримували кон’югати антигену з PLGA 2, відначено також збільшення концентрації специфічних IgG у крові після третьої імунізації. Наведені результати свідчать про перспективність дослідження частинок PLGA 1 та PLGA 2 як ад’ювантів для імунізації per os.

Повний текст: PDF

 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.025

Абстракт
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ БІОСИНТЕЗУ МІКРОБНОГО ЕКЗОПОЛІСАХАРИДУ ЕТАПОЛАНУ НА СУМІШІ МЕЛЯСИ ТА СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ Т. П. Пирог, А. А. Вороненко, М. О. Івахнюк

Метою роботи було встановити умови культивування Acinetobacter sp. ІМВ В-7005, які забезпечували би максимальні показники синтезу мікробного екзополісахариду етаполану на суміші меляси та соняшникової олії, а також дослідити можливість заміни рафінованої олії в суміші з мелясою на відпрацьовану. На основі теоретичних розрахунків енерговитрат на синтез етаполану та біомаси визначено, що оптимальне молярне співвідношення концентрацій енергетично дефіцитного (сахароза) та надлишкового (соняшникова олія) субстратів у суміші становить 1:0,9. Експерименти показали, що найвищі показники синтезу екзополісахариду етаполану спостерігалися за молярного співвідношення моносубстратів всуміші 1:1,1, максимально наближеного до теоретично розрахованого. Підвищення концентрації меляси та рафінованої олії в суміші з 1,0 до 1,5% супроводжувалося збільшенням кількості синтезованого екзополісахариду етаполану та його синтезувальної здатності в 1,2 і 1,3 раза відповідно. Встановлено можливість заміни рафінованої олії в суміші з мелясою на різні типи відпрацьованої (після смаження картоплі, м’яса, овочів та змішану). Найвищі показники синтезу екзополісахариду етаполану (концентрація 14 г/л, синтезувальна здатність 3,5 г екзополісахариду етаполану/г біомаси) спостерігалися за умови використання змішаної відпрацьованої олії як для одержання посівного матеріалу, так і біосинтезу екзополісахариду етаполану. Одержані результати засвідчують можливість створення універсальної технології одержання мікробного екзополісахариду етаполану на суміші відходів (меляси та відпрацьованої олії), незалежно від типу та постачальника відпрацьованої олії.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.034:

Абстракт
ПРИГНІЧЕННЯ IRE1 ЗМІНЮЄ ЕФЕКТ ДЕФІЦИТУ ГЛУТАМІНУ НА ЕКСПРЕСІЮ ГРУПИ ПРОТЕАЗ У КЛІТИНАХ ГЛІОМИ ЛІНІЇ U87

О. В. Галкин, О. О. Рябовол, Д. О. Мінченко, А.Ю. Кузнецова, О. О. Ратушна, О. Г. Мінченко

Метою роботи було вивчити вплив дефіциту глутаміну на експресію генів, що кодують HTRA1/PRSS11, LONP1/PRSS15 та деякі катепсини у клітинах гліоми лінії U87 за умов пригнічення IRE1 (inositol requiring enzyme-1). Показано, що в контрольних (трансфікованих пустим вектором) клітинах гліоми дефіцит глутаміну посилював експресію генів LONP1, CTSD, CTSF, CTSO та CTSS, пригнічував експресію генів HTRA1, CTSC і CTSK, але істотно не впливав на експресію генів CTSCA, CTSB та CTSL. Пригнічення функції сигнального ензиму IRE1 у клітинах гліоми лінії U87 змінювало ефект дефіциту глутаміну на експресію генів HTRA1, LONP1, CTSD, CTSL, CTSO та CTSS: знімало ефект дефіциту глутаміну на гени HTRA1 та CTSO, індукувало — на ген CTSL, зменшувало — на ген CTSD і посилювало — на гени LONP1 та CTSL. Таким чином, дефіцит глутаміну змінював рівень експресії більшості досліджених генів залежно від функціональної активності ензиму IRE1, центрального медіатора стресу ендоплазматичного ретикулума, який відповідає за контроль проліферації клітин та росту пухлин.

Повний текст: PDF


 


Сторінка 1 з 4

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home New publications for RSS

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua