Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home
RSS


Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 6, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.06.082
С. 82-91, библ. 37 , англ.
УДК: 579.663

ВЛАСТИВОСТІ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН, СИНТЕЗОВАНИХ Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 НА РАФІНОВАНІЙ І ВІДПРАЦЬОВАНІЙ СОНЯШНИКОВІЙ ОЛІЇ

Т. П. Пирог, Д. А. Луцай, С. І. Антонюк, І. В. Ельперін

Абстракт

Метою роботи було порівняти антимікробну та антиадгезивну активність (зокрема й здатність до руйнування біоплівок), а також вплив на деструкцію нафтових забруднень поверхнево-активних речовин, синтезованих у процесі культивування Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241. на рафінованій та відпрацьованій соняшниковій олії.

Поверхнево-активні речовини екстрагували із супернатанта культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Кількість адгезованих клітин і ступінь руйнування біоплівки визначали спектрофотометричним методом, антимікробні властивості — за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Концентрацію нафти у воді вимірювали ваговим методом після екстрагування гексаном.

Встановлено, що мікробні поверхнево-активні речовини, синтезовані у середовищі з 2% як рафінованої, так і відпрацьованої олії, характеризувалися високою антимікробною (МІК щодо бактеріальних тест-культур 0,8–29 мкг/мл, щодо Candida albicans Д-6 — 26–58 мкг/мл) та антиадгезивною (зниження кількості прикріплених до абіотичних поверхонь клітин тест-культур бактерій і грибів на 35–70%, руйнування біоплівок у середньому на 40–44%) активністю. Підвищення концентрації відпрацьованої олії у середовищі до 4% супроводжувалося утворенням мікробних поверхнево-активних речовин з невисокою антимікробною активністю, за наявності яких ступінь деструкції нафти у воді (3–6 г/л) на 20-ту добу досягав 80–88%, що на 10–16% вище, ніж у разі використання поверхнево-активних речовин, синтезованих у середовищі з 2% олії.

Наведені дані свідчать про необхідність проведення досліджень впливу умов культивування продуцентів на властивості синтезованих мікробних поверхнево-активних речовин з метою одержання цільового продукту зі стабільними наперед заданими властивостями залежно від галузі практичного застосування.

Повний текст PDF



 

ПРИРОДНІ ТА СИНТЕТИЧНІ ТВЕРДІ НОСІЇ У ПРОТОЧНОМУ МОДУЛІ ДЛЯ МІКРОБНОГО ОЧИЩЕННЯ ФІЛЬТРАТІВ СТІЧНИХ ВОД О. Б. Таширев, І. Б. Сіома, Г. О. Таширева, В. М. Говоруха

Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 6, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.06.073
С. 73-81, библ. 16 , англ.
УДК: 579.695

ПРИРОДНІ ТА СИНТЕТИЧНІ ТВЕРДІ НОСІЇ У ПРОТОЧНОМУ МОДУЛІ ДЛЯ МІКРОБНОГО ОЧИЩЕННЯ ФІЛЬТРАТІВ СТІЧНИХ ВОД

О. Б. Таширев, І. Б. Сіома, Г. О. Таширева, В. М. Говоруха

Абстракт

Метою дослідження було розроблення теоретичних принципів ефективної біотехнології очищення концентрованого фільтрату вид широкого спектру органічних та неорганічних сполук і експериментальне підтвердження цих принципів. Експеримент включав стандартні мікробіологічні і фізико-хімічні методи, у яких було використано десять різних типів твердих носіїв, природніх та штучних. Дано опис і порівняння характеристик інертних носіїв, використаних у системі. Дано послідовну оцінку показників очищення фільтрату. Отримані результати продемонстрували ефективність цього підходу мікробного очищення стічних вод у проточній системі. Розроблені принципи можна використовувати як основу для нових ефективних біотехнологій мікробного очищення фільтратів стічних вод.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 6, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.06.067
С. 67-72, библ. 21 , англ.
УДК: 616-089.843:612.419-018.4

ЗДАТНІСТЬ МСК ТИМУСУ ТА ЇХНІХ ПОХІДНИХ ДО ВЗАЄМОДІЇ З  КЛІТИНАМИ ЛІМФОЇДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Д. Л. Демченко

Абстракт

Метою дослідження було визначити здатність мультипотентних стромальних клітин тимусу та їхніх похідних до взаємодії з лімфоцитами, отриманими із різних джерел. Показано, що клітини тимусу 6−8-тижневих мишей С57BL у культурі характеризуються такими властивостями: спроможністю адгезувати до поверхонь культурального пластикового посуду, специфічною фібробласто-подібною морфологією та здатністю до спрямованого адипогенного й остеогенного диференціювання. За цими властивостями клітинні популяції, виділені з тимусу, можна віднести до мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин (ММСК) або мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). Ми показали, що всі типи стромальних клітин можуть взаємодіяти з лімфоїдними клітинами, отриманими із різних джерел (тимоцити, спленоцити, клітини лімфатичних вузлів та кісткового мозку). Найбільшу кількість міжклітинних асоціацій вони утворювали з тимоцитами, найменшу – з лімфоїдними клітинами кісткового мозку. Серед диференційованих форм остеогенні клітини утворювали більше міжклітинних асоціацій порівняно з адипоцитами. Таким чином, міжклітинні контактні взаємодії між МСК та гемопоетичними клітинами, ймовірно, можуть бути використані як один із нових підходів до ефективної та спрямованої зміни властивостей клітин.

Повний текст PDF

 


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 6, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.06.055
С. 55-66, бібл. 17 , англ.
УДК: 552.57:579.6

ОПТИМІЗАЦІЯ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ДЕСУЛЬФУРИЗАЦІЇ ВУГІЛЛЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ

І. А. Блайда, Н. Ю. Васильєва, Т. В. Васильєва, Л. І. Слюсаренко, О. І. Джамбек

Абстракт

Метою роботи була оптимізація процесу бактерійної десульфуризації енергетичного вугілля, зокрема визначення впливу компонентного складу живильного середовища та умов здійснення процесу, що забезпечують максимальний розвиток і активність аборигенної асоціації ацидофільних хемолітотрофних бактерій і, як наслідок, максимальний показник зниження сірки у вугіллі за мінімальний термін. Для оптимізації використовували метод математичного планування експерименту, адаптований до плану греко-латинських квадратів, розрахунки в якому ґрунтуються на дисперсійному аналізі (ANOVA). Формальне планування експерименту проводили з чотирма діючими факторами (компонентами живильного середовища) на чотирьох рівнях (концентрацій). Розрахунки виконували в програмі Excel. Вибір діючих факторів і їх комбінацій було зроблено з використанням однофакторного дисперсійного аналізу, кореляційного аналізу та методу головних компонент PCA у програмі R 3.4.0 на підставі результатів попередньо проведених оцінювальних експериментів. Для отримання найбільш значущого ефекту з десульфуризації використовували аборигенний штам Acidithiobacillus ferrooxidans Coal 17, виділений із досліджуваного вугілля. Для кожного компонента живильного середовища проведено аналіз значущості рівня фактора на підставі множинного рангового критерію Дункана, перевірки однорідності дисперсій за допомогою критерію Кохрена, а також значущості факторів за критерієм Фішера. В результаті для оптимального живильного середовища рекомендували комбінацію чинників і їхніх рівнів, що відповідає складу, г/дм3: (NH4)2SO4 — 0,15; K2HPO4 — 0,50; FeSO4·7H2O — 44,50; KCl — 0,10; MgSO4·7H2O — 0,10; Ca(NO3)2 — 0,10; дріжджовий екстракт — 0,025% (об.); штам A. ferrooxidans Coal 17 (титр 1·108 КУО/мл) — 1,60% (об.). Це уможливлює зниження вмісту сірки у вугіллі на 66,31% за короткий термін (сім діб), чого не можна було досягти раніше.

Повний текст PDF

 


 
Друк PDF

Biotechnologia Acta, Т. 11, № 6, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.06.047
С. 47-54, библ. 25, англ.
УДК: 57.023: 58.039

ВПЛИВ НАНОСТРУКТУРОВАНОГО ЦИТРАТУ ЗАЛІЗА НА РОЗВИТОК Chlorella vulgaris

Н.Б. Голуб, M. Цветкович, I. I. Левтун, В. I. Максин

Абстракт

Метою роботи було дослідити розвиток культури Chlorella vulgaris під час культивування на модифікованому середовищі Громова № 6 за високих концентрацій наноструктурованого цитрату заліза, зокрема вплив останнього на накопичення пігментів фотосинтезу та внутрішньоклітинного заліза у клітинах водорості. Показано, що максимальний вміст заліза у клітинах культури, що дорівнює 15 мг/дм3 сухої маси, спостерігається за вмісту у середовищі культивування наноструктурованого цитрату заліза в концентрації 30,0 мг/дм3, хлорофілу а — 23,0 мг/г, b — 7,5 мг/г та каротиноїдів — 9,2 мг/г сухої маси — за його концентрації 20,0 мг/дм3. Застосування наноструктурованого цитрату заліза призводить до збільшення приросту біомаси у 3,0 рази порівняно з культивуванням за стандартною технологією. Вміст внутрішньоклітинного заліза істотно зростає у разі застосування у середовищі культивування наноструктурованого цитрату заліза, що підвищує якість цих клітин як харчової добавки. Для збільшення виходу біомаси клітин хлорели доцільно застосовувати в середовищі культивування наноструктурований цитрат заліза.

Повний текст PDF

 


 


Сторінка 1 з 17

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua