Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home New publications for RSS
2017
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017, С. 5-13, бібл. 22, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.005

Абстракт

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ШТУЧНИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У БІОТЕХНОЛОГІЇ О. М. Ключко

Метою роботи було проаналізувати метод штучних нейронних мереж щодо перспектив його застосування в біотехнології. Оскільки в сучасній науці існує чимала кількість даних щодо застосування цього методу, для досягнення поставленої мети було проаналізовано майже 300 публікацій. У статті наведено характеристику штучних нейронних мереж, опис та аналіз методу, приклади використання у біології та медицині. Розглянуто застосування цього методу для дослідження складних проблем у галузях, для яких його було використано у комплексі з іншими сучасними математичними методами. У висновках наведено результати проведеного аналізу та рекомендації щодо використання в біотехнології.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.014
С. 14-24, библ. 18, англ.

Абстракт

АД’ЮВАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ НАНОЧАСТИНОК З ІММОБІЛІЗОВАНИМ ФРАГМЕНТОМ ДИФТЕРІЙНОГО ТОКСОЇДУ Т. О. Чудина, А. Ю. Лабинцев, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко

Метою роботи було  порівняння характеристик частинок з різною хімічною будовою та розміром (колоїдного золота  Gold 1 та Gold 2, фосфату кальцію CaP та полі(лактид-ко-глюколіду) PLGA 1 і PLGA 2)  для  пошуку найбільш ефективних носіїв антигену (рекомбінантного дифтерійного токсоїду) за імунізації per os. За даними МТТ-тесту всі досліджувані частини не виявляли помітного цитотоксичного впливу стосовно досліджуваних клітин in vitro, за винятком часток СaР, що у високих концентраціях чинили цитотоксичний вплив на клітини лінії U937, та частинок Gold 1 і Gold 2, які також пригнічували ріст клітин лінії L929. Найбільш виражене фагоцитування макрофагоподібними клітинами лінії J774 було зафіксовано для частинок PLGA 1 і PLGA 2 з іммобілізованим антигеном, в той час як кон’югати частинок Gold 1 і Gold 2 з антигеном виявили здатність до сорбції на поверхні цих клітин, але не поглиналися ними. У мишей BALB/с, що отримували перорально антиген, іммобілізований на носіях PLGA 1 та PLGA 2, а також Gold 2, концентрація у крові антитіл IgA, специфічних до субодиниці В (SubB), порівняно з контролем, помітно збільшувалася вже після другої імунізації. У групи мишей, що отримували кон’югати антигену з PLGA 2, відначено також збільшення концентрації специфічних IgG у крові після третьої імунізації. Наведені результати свідчать про перспективність дослідження частинок PLGA 1 та PLGA 2 як ад’ювантів для імунізації per os.

Повний текст: PDF

 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017; С. 25-33, бібл. 17, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.025

Абстракт

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ БІОСИНТЕЗУ МІКРОБНОГО ЕКЗОПОЛІСАХАРИДУ ЕТАПОЛАНУ НА СУМІШІ МЕЛЯСИ ТА СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ Т. П. Пирог, А. А. Вороненко, М. О. Івахнюк

Метою роботи було встановити умови культивування Acinetobacter sp. ІМВ В-7005, які забезпечували би максимальні показники синтезу мікробного екзополісахариду етаполану на суміші меляси та соняшникової олії, а також дослідити можливість заміни рафінованої олії в суміші з мелясою на відпрацьовану. На основі теоретичних розрахунків енерговитрат на синтез етаполану та біомаси визначено, що оптимальне молярне співвідношення концентрацій енергетично дефіцитного (сахароза) та надлишкового (соняшникова олія) субстратів у суміші становить 1:0,9. Експерименти показали, що найвищі показники синтезу екзополісахариду етаполану спостерігалися за молярного співвідношення моносубстратів всуміші 1:1,1, максимально наближеного до теоретично розрахованого. Підвищення концентрації меляси та рафінованої олії в суміші з 1,0 до 1,5% супроводжувалося збільшенням кількості синтезованого екзополісахариду етаполану та його синтезувальної здатності в 1,2 і 1,3 раза відповідно. Встановлено можливість заміни рафінованої олії в суміші з мелясою на різні типи відпрацьованої (після смаження картоплі, м’яса, овочів та змішану). Найвищі показники синтезу екзополісахариду етаполану (концентрація 14 г/л, синтезувальна здатність 3,5 г екзополісахариду етаполану/г біомаси) спостерігалися за умови використання змішаної відпрацьованої олії як для одержання посівного матеріалу, так і біосинтезу екзополісахариду етаполану. Одержані результати засвідчують можливість створення універсальної технології одержання мікробного екзополісахариду етаполану на суміші відходів (меляси та відпрацьованої олії), незалежно від типу та постачальника відпрацьованої олії.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017, С. 34-43, бібл. 44, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.034:

Абстракт

ПРИГНІЧЕННЯ IRE1 ЗМІНЮЄ ЕФЕКТ ДЕФІЦИТУ ГЛУТАМІНУ НА ЕКСПРЕСІЮ ГРУПИ ПРОТЕАЗ У КЛІТИНАХ ГЛІОМИ ЛІНІЇ U87
О. В. Галкин, О. О. Рябовол, Д. О. Мінченко, А.Ю. Кузнецова, О. О. Ратушна, О. Г. Мінченко

Метою роботи було вивчити вплив дефіциту глутаміну на експресію генів, що кодують HTRA1/PRSS11, LONP1/PRSS15 та деякі катепсини у клітинах гліоми лінії U87 за умов пригнічення IRE1 (inositol requiring enzyme-1). Показано, що в контрольних (трансфікованих пустим вектором) клітинах гліоми дефіцит глутаміну посилював експресію генів LONP1, CTSD, CTSF, CTSO та CTSS, пригнічував експресію генів HTRA1, CTSC і CTSK, але істотно не впливав на експресію генів CTSCA, CTSB та CTSL. Пригнічення функції сигнального ензиму IRE1 у клітинах гліоми лінії U87 змінювало ефект дефіциту глутаміну на експресію генів HTRA1, LONP1, CTSD, CTSL, CTSO та CTSS: знімало ефект дефіциту глутаміну на гени HTRA1 та CTSO, індукувало — на ген CTSL, зменшувало — на ген CTSD і посилювало — на гени LONP1 та CTSL. Таким чином, дефіцит глутаміну змінював рівень експресії більшості досліджених генів залежно від функціональної активності ензиму IRE1, центрального медіатора стресу ендоплазматичного ретикулума, який відповідає за контроль проліферації клітин та росту пухлин.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017; С. 44-52, бібл. 22, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.044

Абстракт

ДИСПЕРСІЙНИЙ АНАЛІЗ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ БІОВИЛУГОВУВАННЯ ГЕРМАНІЮ З ВІДВАЛІВ ВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ

І. А. Блайда, Н. Ю. Васильєва, Т. В. Васильєва, Л. І. Слюсаренко

Метою роботи була оптимізація процесу біов илуговування германію з відвалів вуглезбагачення, а саме визначення оптимального складу нового живильного середовища для ацидофільних хемолітотрофних бактерій, що забезпечує максимальне вилучення цінного металу за мінімальний термін. Для оптимізації використовували метод математичного планування експерименту, адаптований до плану греко-латинських квадратів, розрахунки в якому ґрунтуються на дисперсійному аналізі. Формальне планування експерименту проводили з чотирма діючими факторами (компонентами живильного середовища) на чотирьох рівнях (концентрацій). Розрахунки було виконано в програмі Excel. Проведено аналіз значущості рівня фактора на підставі множинного рангового критерію Дункана для кожного дня експерименту, перевірки однорідності дисперсій за допомогою критерію Кохрена, а також значущості факторів за критерієм Фішера. Інтерпретацію одержаних результатів проводили як із математичної, так і з біологічної точок зору. В результаті для оптимального живильного середовища рекомендували комбінацію чинників і їхніх рівнів, що відповідає складу цього середовища, г/дм3: KH2PO4 — 1,0; (NH4)2SO4 — 2,0; KCl — 0,1; MgSO4 — 0,5; NH4Cl — 0,5; Na2S2O3 — 5,0. Це дає змогу досягти вилучення германію в розчин більше ніж на 90% за короткий термін (чотири доби), що було неможливо раніше.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017; С. 53-58, бібл. 17, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.0593 :

Абстракт

БІОМАРКЕРИ ІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ У МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ КОРІВ В. Р. Мазуренко, О. О. Манчуляк

Метою дослідження було створення алгоритму контролю субклінічних форм маститу корів на підставі визначення активності лактатдегідрогенази і кількості соматичних клітин в молоці. Зразки молока відбирали від умовно-позитивних корів за результатами каліфорнійського тесту, визначали активність лактатдегідрогенази і порівнювали зі вмістом соматичних клітин у молоці.

За результатами аналізів 2 з 20 зразків молока мали низькі значення активності лактатдегідрогенази, підвищену кількість соматичних клітин (більше 250 000 в 1 мл) і негативні результати бактеріологічного дослідження, що може свідчити про відсутність внутрішньовим’яної інфекції і фізіологічне збільшення кількості соматичних клітин у секреті. За підвищеної активності лактатдегідрогенази і рівня соматичних клітин не вище 250 000 в 1 мл виділялися бактерії Streptococcus agalactiae або Staphylococcus aureus, що свідчить про моноінфекції. За рівня соматичних клітин від 250 000 до 500 000 в 1 мл (4 з 20 зразків молока) виділялися бактерії Streptococcus agalactiae і Staphylococcus aureus, які свідчать про мікс-інфекції.

Таким чином, визначення активності лактатд егідрогенази дозволяє більш точно визначити наявність запальних процесів у вимені, оскільки кількість соматичних клітин може підвищуватись і в разі фізіологічних змін (наприклад, стресу і т. д.). Отримані результати можуть бути застосовані для визначення субклінічних форм маститу в інфікованому стаді. Рекомендації, розроблені на підставі цього дослідження, були реалізовані на практиці у господарстві Чернігівської області.

Повний текст: PDF

 
Друк PDF

"Biotechnologia Acta" V. 10, No 4, 2017; С. 59-67, бsбл. 18, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.04.059

Абстракт

СИНТЕЗ ЗАПАШНИХ СПОЛУК Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm. ЗА КУЛЬТИВУВАННЯ НА РІЗНИХ СУБСТРАТАХ К. М. Власенко, Я. В. Степневська, О. В. Кузнецова

Метою дослідження було визначення за допомогою сенсорного профільного аналізу та УФ-спектроскопії інтенсивності синтезу летких запашних сполук грибами Pleurotus ostreatus (глива звичайна) у процесі культивування на соняшниковому лушпинні та соломі ячменю.

Визначено основні культурально-морфологічні характеристики росту міцелію та розвитку плодових тіл: термін освоєння субстрату міцелієм, час появи примордіїв, кількість зростків на одиницю об’єму субстрату, морфологія карпофорів. Встановлено характерні атрибути аромату висушених плодових тіл (грибний, деревний, солодкий, трав’янистий, рибний, м’ясний, квітковий, земляний, кислий, гнильний) та побудовано їхні профілі аромату. Сенсорний профільний аналіз запаху висушених зразків показав, що гриби, культивовані на соняшниковому лушпинні, мали більш виражений грибний аромат, ніж ті, що їх вирощено на соломі ячменю. За допомогою УФ-спектроскопії зареєстровано максимуми світлопоглинання у діапазонах 204–210 та 250–290 нм. Підібрано оптимальні умови екстрагування ароматоутворювальних сполук із висушених зразків грибів — час екстракції 20–35 хв за температури кипіння розчинника. Аналіз УФ-спектрів спиртових та гексанових екстрактів грибів показав, що інтенсивність синтезу летких ароматних сполук вище для штамів, які культивували на соняшниковому лушпинні, ніж для зразків, отриманих на соломі ячменю.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗБІЛЬШЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ  ТВАРИН І ЛЮДИНИ Е. Л. Левицький

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 7-21, бібліогр. 49, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.007

Абстракт:
Метою роботи було проаналізувати сучасні дані, що стосуються проблеми збільшення тривалості життя багатоклітинних тварин і людини. Наведено уявлення про процеси старіння та продовження життя. При проведенні аналізу акцент був зроблено на генетичних механізмах старіння і головним чином, біотехнологічних підходах  (генетична інженерія, генна терапія, використання стовбурових клітин, репрограммування геному) до збільшення тривалості життя багатоклітинних організмів. Для порівняння наведено деякі традиційні методи (лікарська терапія, фізичні вправи, калорійно обмежене харчування). Проведений аналіз дає підстави зробити висновок про  перспективність та переваги застосування біотехнологічних методів збільшення тривалості життя порівняно  з традиційними.

Повний текст  PDF


 
Друк PDF

БІОКОНВЕРСІЯ  ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ У ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ ШТАМАМИ Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-50171, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 ТА Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 Т. П. Пирог,  М. О. Шулякова, Л. В. Никитюк, С. І. Антонюк, І. В. Ельперін

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 22-33, бібліогр. 35, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.022

Абстракт:
Метою  роботи було провести альтернативну переробку токсичних промислових відходів у поверхнево-активні речовини штамами Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-50171, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 та Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 для біоремедіації довкілля.Штами вирощували у рідких середовищах, що містили як джерело вуглецю відпрацьовану (пересмажену) соняшникову олію, технічний гліцерол (відхід виробництва  біодизелю) та ароматичні сполуки. Синтез поверхнево-активних речовин оцінювали за індексом емульгування, умовною концентрацію   і концентрацією позаклітинних поверхнево-активних речовин, яку визначали ваговим методом після екстракції з супернатанту сумішшю метанолу і хлороформу. Концентрацію нафти  у воді та ґрунті визначали ваговим методом після екстракції гексаном.
Показано, що у разі збільшення концентрації інокуляту до 10−15%,  підвищення у 2 рази вмісту джерела азотного живлення у середовищі з 7−8% (об’ємна частка) технічного гліцеролу концентрація синтезованих R. erythropolis ІМВ Ас-5017, A. calcoaceticus ІМВ В-7241 і N. vaccinii ІМВ В-7405 поверхнево-активних речовин становила 3,4; 5,0 і 5,3 г/л відповідно, що у 1,6−1,7 разів вище порівняно з показниками на базовому середовищі з такою самою концентрацією субстрату. Максимальна концентрація поверхнево-активних речовин  (3,9−4,3 г/л), синтезованих A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на відпрацьованій соняшниковій олії  (4 %) досягалася за використання інокуляту, вирощеного на рафінованій олії.
Встановлено здатність R. erythropolis ІМВ Ас-5017, A. calcoaceticus ІМВ В-7241 і N. vaccinii ІМВ В-7405 розкладати ароматичні сполуки (фенол, нафталін, толуол, гексахлорбензол, бензойна та  N-фенілантранілова кислота) з одночасним синтезом позаклітинних метаболітів з поверхнево-активними та емульгувальними властивостями. За  присутності поверхнево-активних речовин у вигляді постферментаційної культуральної рідини (5−10%) ступінь деструкції комплексних з важкими металами (Сu2+, Cd2+, Pb2+, 0,01−0,5 мМ) нафтових забруднень у воді (3−6 г/л) і ґрунті (20 г/кг) через 20 діб становив 82−92%.
Біоконверсія промислових відходів у поверхнево-активні речовини для природоохоронних технологій дає змогу утилізувати токсичні відходи, знизити собівартість мікробних ПАР і забезпечити подвійний ефект очищення довкілля, який досягається під час виробництва і використання мікробних поверхнево-активних речовин.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ ЛІПОПОЛІСАХАРИДІВ      Pseudomonas chlororaphis subsp. Aureofaciens Л.  Д. Варбанець1, С. Л. Рибалко2, Д. Б. Старосила

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 34-39, бібліогр., англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.034

Абстракт:
Метою роботи було дослідити здатність ліпополісахаридів двох штамів Pseudomonas chlororaphis subsp. aureofaciens пригнічувати in vitro репродукцію вірусів людини –  грипу А/FM/1/47(H1N1) та простого герпесу 2 типу, бичачої діареї, що використовується як модель вірусу гепатиту С, а також інгібувати продукцію вірусу гепатиту С в модельній системі клітин, трансфікованих кДНК цього вірусу. Встановлено, що для обох ліпополісахаридів на трьох типах культур: MDCK, Vero та МDВК токсичність не проявлялась  навіть в концентрації 100,0 мкг/мл, а зниження інфекційного титру вірусу більш ніж на 2,0 lg ТЦД50 (ED99) досягалось вже при концентраціях 1,55 мкг/мл. Визначення індексів селективності препаратів ліпополісахаридів по відношенню до вірусу грипу А/FM/1/47(H1N1), простого герпесу 2 типу та бичачої діареї шляхом встановлення співвідношення максимальної нетоксичної концентрації до ED99 свідчить, що ліпополісахариди Р. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ В-306 та УКМ В-111 є ефективними інгібіторами репродукції досліджуваних вірусів: індекс селективності становить щонайменш 64. На моделі клітин Jurkat, трансфікованих кДНК вірусу гепатиту C людини, визначали навантаження РНК цього вірусу в клітинах, оброблених ЛПС Р. chlororaphis subsp. аureofaciens. Результати досліджень свідчать, що при введенні ліпополісахаридів обох штамів репродукція вірусу гепатиту С повністю інгібується.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

ЗВ’ЯЗУВАННЯ ВОДИ В КОМПОЗИТНИХ СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ ПОДРІБНЕНИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ТА НАНОКРЕМНЕЗЕМУ В. В. Туров, Т. В. Крупська, А. П. Головань, Л. С. Андрійко, М. Т. Картель

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 40-56, бібліогр. 22, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.040

Абстракат:
Метою роботи було визначити вплив частинок гідроущільненого нанокремнезему у нейтральному і кислому середовищах на зв'язування води подрібненою модельною рослинною сировиною, в якості якої використовували квіти Hibiscus sabdariffa та Calendula officinalis. За даними мікрофотографій та 1Н ЯМР-спектроскопії на поверхні частинок подрібнених рослин формується плівка кремнезему, що здатна  впливати на їх гідратованість. Запропоновано схему, відповідно до якої за взаємодії кремнезему з поверхнею під впливом молекулярних сил частина води з внутрішніх порожнин рослинної сировини (радіус пор заповнених водою зменшується) переміщується в зону контакту компонентів композиту (радіус кластерів адсорбованої води зростає). Шляхом вивчення десорбції активних речовин з подрібнених лікарських рослин та їх композитів на основі вихідного та гідроущільненого кремнезему показано, що формування композиту істотно знижує швидкість десорбції. Мінімальна десорбція реєструється з композитних систем, утворених гідроущільненим кремнеземом. Вивчені композитні системи є перспективними для медико- біологічних досліджень.

Повний текст PDF


 


Сторінка 1 з 3

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home New publications for RSS

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua