Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home
RSS


Друк PDF

МІКРОБНИЙ СИНТЕЗ ФІТОГОРМОНІВ Т. П. Пирог, Г. О. Іутинська, Н. О. Леонова, Х. А. Берегова, Т. А. Шевчук

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 1, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.01.005

АбстрактМетою огляду було проаналізувати  сучасні  дані літератури і результати  власних досліджень синтезу ауксинів, цитокінінів, гіберелінів як асоційованими з рослинами мікроорганізмами (ризосферними, ендофітними, азотфіксувальними, фітопатогенними), так і тими, які не беруть участі у такій взаємодії. Виявлена у широкого кола мікроорганізмів здатність до утворення фітогормонів, а також успіхи у підвищенні ефективності мікробного синтезу індоліл-3-оцтової кислоти свідчать про можливість такого способу її одержання замість екстракції з рослин або хімічного синтезу. Досягнення останнього десятиліття щодо інтенсифікації синтезу гіберелінової кислоти за умов глибинного і твердофазного культивування продуцентів дають змогу суттєво знизити собівартість цього фітогормону, одержуваного біотехнологічним способом.
Здатність мікроорганізмів до одночасного синтезу фітогормонів та інших біологічно активних сполук з антимікробною, нематоцидною та ін. активністю підтверджує можливість створення комплексних поліфункціональних мікробних препаратів з різноманітними біологічними властивостями з метою використання у рослинництві для стимуляції росту рослин і контролю чисельності шкідників.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

ОСОБЛИВОСТІ ВАЛІДУВАННЯ  ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА  МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ ДЛЯ СЕРОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ О. Ю. Галкін, А. Г. Комар, М. О. Письменна

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 1, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.01.025

Абстракт
Метою роботи був аналіз сучасної літератури, а також національних та міжнародних нормативних документів щодо валідації процесу  виробництва біофармацевтичної продукції, зокрема засобів для серологічної діагностики. До найбільш вагомих керівних документів, які слід використовувати під час організації валідації технології засобів для серологічної діагностики, належать: Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro, ДСТУ EN ISO 13485:2015 «Медичні вироби. Система управління якістю. Вимоги щодо регулювання», ДСТУ EN ISO 14971:2015 «Вироби медичні. Настанови щодо управління ризиком», Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2014 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика», Державна фармакопея України та Настанова ICH Q9 щодо управління ризиками. Доведено, що наявні методичні рекомендації щодо валідації процесів виготовлення лікарських засобів, зокрема біотехнологічного походження, неможливо застосовувати безпосередньо для медичних виробів з метою діагностики in vitro. Показано, що специфіка сфери застосування та використовуваної сировини потребує індивідуального підходу до встановлення валідаційних показників та організації валідації технології засобів для серологічної діагностики. По кожному з типових етапів технології виготовлення медичних виробів для діагностики in vitro (на прикладі імуноензимних наборів, одержання протеїнів-антигенів, у т. ч. рекомбінантних, препаратів моно- та поліклональних антитіл, імуноенизмних кон’югатів та імуносорбентів, хімічних реагентів) обґрунтовано критичні показники, які слід враховувати під час складання валідаційних планів. Проаналізовано «вузькі» місця технологій засобів для діагностики in vitro з позицій біоетики та біобезпеки.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

ДЕЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ В МАТЕМАТИЧНОМУ МОДЕЛЮВАННІ ДЛЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ О. М. Ключко, Ю. М. Онопчук

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 1, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.01.039

Абстракт
Мета цієї роботи ‒ показати деякі тенденції у розробленні методів моделювання для біотехнології відповідно до сучасних досягнень науки і техніки. Окреслено загальні підходи, розглянуто деякі типи класифікації методів моделювання, висвітлено роль математичних методів моделювання у біотехнології за сучасного інтенсивного розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Запропоновано відповідну схему їх взаємозв’язку. Наведено кілька прикладів і відповідно кілька математичних моделей у трьох вимірах (1D, 2D, 3D моделі) для процесів у живих об’єктах на різних рівнях їх ієрархічної організації. Під час цього дослідження основну увагу було приділено моделюванню деяких процесів у нейронах, їхніх агрегатах декількох різних форм, включаючи клітинне утворення гліоми (1D, 2D, 3D моделі процесів у мозку). Їх розгляд розпочато з моделей, що мають на сьогодні лише теоретичне значення, а завершено описом моделі, яка може набути практичного застосування. Роботу виконано після аналізу близько 250 публікацій з біотехнології, включаючи оригінальні авторські розробки.

Повний текст: PDF

 
Друк PDF

ПОЛІМЕРАЗНА  ЛАНЦЮГОВА  РЕАКЦІЯ  ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ВІРУСУ ГЕРПЕСУ КОРОПОВИХ В УКРАЇНІ Ю. П. Рудь, М. І. Майстренко, Л. П. Бучацький

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 1, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.01.058

АбстрактМетою роботи було дослідити  хворих риб видів лабео двокольорового (Labeo bicolor) та сома мішкозябрового (Heteropneustes fossilis) тестуванням декількох діагностикумів для виявлення вірусу герпесу та  визначення етіології спалахів інфекції серед акваріумних риб у Київському зоопарку влітку 2017 року. Під час досліджень захворювань акваріумних риб у Київському зоопарку знайдено високопатогенний вірус Cyprinid herpesvirus 3 − CyHV-3 у лабео двокольорового та мішкозябрового сомика. Аналіз інфікованих риб виявив низку уражень, передусім у внутрішніх органах і тканинах. Зябра хворих риб характеризувалися гіперемією та некрозом. У обох видів риб спостерігали порушення структури печінки та зміну її кольору, набряки нирок і крововиливи жовчного міхура. Вірус не репродукувався у перевивних клітинних лініях риб RTG-2, FHM та EPC, про що свідчила відсутність будь-яких морфологічних змін у досліджуваних культурах клітин. В організмі інфікованих риб не було виявлено збудників паразитарних або бактеріальних інфекцій.
Результати досліджень показали, що специфічні олігонуклеотидні праймери до гена тимідинкінази CyHV-3 успішно ампліфікували фрагмент ДНК вірусу. Довжина продукту полімеразної ланцюгової реакції, як і очікували, становила 264 пари нуклеотидів. Ампліфіковані специфічні фрагменти були ідентичні ділянці гена тимідинкінази CyHV-3, як показав аналіз послідовності ДНК. Ідентичність нуклеотидних послідовностей становила 97−99%. Використовуючи як контроль праймери, рекомендовані Міжнародним епізоотичним  бюро, було отримано фрагменти розміром 409 і 292, що також свідчило про ідентифікацію CyHV-3. На нашу думку, CyHV-3 потрапив в Україну через нелегальний імпорт акваріумних риб, а також через відсутність належного санітарного контролю під час транскордонних перевезень. Неконтрольоване імпортування акваріумних і культивованих видів риб є серйозною проблемою, оскільки імпортована риба може бути джерелом високопатогенних інфекцій для промислової аквакультури.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

ВИКОРИСТАННЯ СУБСТРАТУ  НИЗИННОГО ТОРФУ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ ШТАМІВ ДРІЖДЖІВ PICHIA ANOMALA IMB Y-5067 ТА RHODOTORULA GRACILIS IMB Y-5075Т. С. Каландирець, В. О. Красінько, Г. С. Андріяш, Н. Є. Бейко,  О. О. Тігунова, С. М. Шульга

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 11, № 1, 2018
https://doi.org/10.15407/biotech11.01.064

Абстракт
Метою роботи було дослідити накопичення дріжджових ліпідів штамами Pichia anomala IMB Y-5067 та Rhodotorula gracilis IMB Y-5075 з використанням торфу як ростового субстрату. Об’єктом досліджень були штами P. anomala IMB Y-5067 і R. gracilis IMB Y-5075 із «Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової і сільськогосподарської біотехнології» ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України». Як сировину використовували низинний торф, який попередньо обробляли за допомогою кавітації або вибухового автогідролізу. Було показано накопичення ліпідів за культивування P. anomala IMB Y-5067 та R. gracilis IMB Y-5075 на нехарчовому субстраті – низинному торфі. Досліджено вплив вибухового автогідролізу пульпи та кавітаційного оброблення пульпи на накопичення біомаси і синтез ліпідів штамами P. аnomala IMB Y-5067 та R. gracilis IMB Y-5075. Встановлено, що максимальне накопичення ліпідів штамами P. аnomala IMB Y-5067 (9,7 г/дм3) та R. gracilis IMB Y-5075 (8,9 г/дм3) відбувалося за кавітаційного оброблення пульпи торфу і додаткового внесення солей та дріжджового екстракту в середовище культивування.

Повний текст: PDF


 


Сторінка 1 з 10

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua