Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home New publications for RSS
2017
Друк PDF

СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗБІЛЬШЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ  ТВАРИН І ЛЮДИНИ Е. Л. Левицький

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 7-21, бібліогр. 49, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.007

Абстракт:
Метою роботи було проаналізувати сучасні дані, що стосуються проблеми збільшення тривалості життя багатоклітинних тварин і людини. Наведено уявлення про процеси старіння та продовження життя. При проведенні аналізу акцент був зроблено на генетичних механізмах старіння і головним чином, біотехнологічних підходах  (генетична інженерія, генна терапія, використання стовбурових клітин, репрограммування геному) до збільшення тривалості життя багатоклітинних організмів. Для порівняння наведено деякі традиційні методи (лікарська терапія, фізичні вправи, калорійно обмежене харчування). Проведений аналіз дає підстави зробити висновок про  перспективність та переваги застосування біотехнологічних методів збільшення тривалості життя порівняно  з традиційними.

Повний текст  PDF


 
Друк PDF

БІОКОНВЕРСІЯ  ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ У ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ ШТАМАМИ Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-50171, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 ТА Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 Т. П. Пирог,  М. О. Шулякова, Л. В. Никитюк, С. І. Антонюк, І. В. Ельперін

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 22-33, бібліогр. 35, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.022

Абстракт:
Метою  роботи було провести альтернативну переробку токсичних промислових відходів у поверхнево-активні речовини штамами Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-50171, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 та Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 для біоремедіації довкілля.Штами вирощували у рідких середовищах, що містили як джерело вуглецю відпрацьовану (пересмажену) соняшникову олію, технічний гліцерол (відхід виробництва  біодизелю) та ароматичні сполуки. Синтез поверхнево-активних речовин оцінювали за індексом емульгування, умовною концентрацію   і концентрацією позаклітинних поверхнево-активних речовин, яку визначали ваговим методом після екстракції з супернатанту сумішшю метанолу і хлороформу. Концентрацію нафти  у воді та ґрунті визначали ваговим методом після екстракції гексаном.
Показано, що у разі збільшення концентрації інокуляту до 10−15%,  підвищення у 2 рази вмісту джерела азотного живлення у середовищі з 7−8% (об’ємна частка) технічного гліцеролу концентрація синтезованих R. erythropolis ІМВ Ас-5017, A. calcoaceticus ІМВ В-7241 і N. vaccinii ІМВ В-7405 поверхнево-активних речовин становила 3,4; 5,0 і 5,3 г/л відповідно, що у 1,6−1,7 разів вище порівняно з показниками на базовому середовищі з такою самою концентрацією субстрату. Максимальна концентрація поверхнево-активних речовин  (3,9−4,3 г/л), синтезованих A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на відпрацьованій соняшниковій олії  (4 %) досягалася за використання інокуляту, вирощеного на рафінованій олії.
Встановлено здатність R. erythropolis ІМВ Ас-5017, A. calcoaceticus ІМВ В-7241 і N. vaccinii ІМВ В-7405 розкладати ароматичні сполуки (фенол, нафталін, толуол, гексахлорбензол, бензойна та  N-фенілантранілова кислота) з одночасним синтезом позаклітинних метаболітів з поверхнево-активними та емульгувальними властивостями. За  присутності поверхнево-активних речовин у вигляді постферментаційної культуральної рідини (5−10%) ступінь деструкції комплексних з важкими металами (Сu2+, Cd2+, Pb2+, 0,01−0,5 мМ) нафтових забруднень у воді (3−6 г/л) і ґрунті (20 г/кг) через 20 діб становив 82−92%.
Біоконверсія промислових відходів у поверхнево-активні речовини для природоохоронних технологій дає змогу утилізувати токсичні відходи, знизити собівартість мікробних ПАР і забезпечити подвійний ефект очищення довкілля, який досягається під час виробництва і використання мікробних поверхнево-активних речовин.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ ЛІПОПОЛІСАХАРИДІВ      Pseudomonas chlororaphis subsp. Aureofaciens Л.  Д. Варбанець1, С. Л. Рибалко2, Д. Б. Старосила

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 34-39, бібліогр., англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.034

Абстракт:
Метою роботи було дослідити здатність ліпополісахаридів двох штамів Pseudomonas chlororaphis subsp. aureofaciens пригнічувати in vitro репродукцію вірусів людини –  грипу А/FM/1/47(H1N1) та простого герпесу 2 типу, бичачої діареї, що використовується як модель вірусу гепатиту С, а також інгібувати продукцію вірусу гепатиту С в модельній системі клітин, трансфікованих кДНК цього вірусу. Встановлено, що для обох ліпополісахаридів на трьох типах культур: MDCK, Vero та МDВК токсичність не проявлялась  навіть в концентрації 100,0 мкг/мл, а зниження інфекційного титру вірусу більш ніж на 2,0 lg ТЦД50 (ED99) досягалось вже при концентраціях 1,55 мкг/мл. Визначення індексів селективності препаратів ліпополісахаридів по відношенню до вірусу грипу А/FM/1/47(H1N1), простого герпесу 2 типу та бичачої діареї шляхом встановлення співвідношення максимальної нетоксичної концентрації до ED99 свідчить, що ліпополісахариди Р. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ В-306 та УКМ В-111 є ефективними інгібіторами репродукції досліджуваних вірусів: індекс селективності становить щонайменш 64. На моделі клітин Jurkat, трансфікованих кДНК вірусу гепатиту C людини, визначали навантаження РНК цього вірусу в клітинах, оброблених ЛПС Р. chlororaphis subsp. аureofaciens. Результати досліджень свідчать, що при введенні ліпополісахаридів обох штамів репродукція вірусу гепатиту С повністю інгібується.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

ЗВ’ЯЗУВАННЯ ВОДИ В КОМПОЗИТНИХ СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ ПОДРІБНЕНИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ТА НАНОКРЕМНЕЗЕМУ В. В. Туров, Т. В. Крупська, А. П. Головань, Л. С. Андрійко, М. Т. Картель

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 40-56, бібліогр. 22, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.040

Абстракат:
Метою роботи було визначити вплив частинок гідроущільненого нанокремнезему у нейтральному і кислому середовищах на зв'язування води подрібненою модельною рослинною сировиною, в якості якої використовували квіти Hibiscus sabdariffa та Calendula officinalis. За даними мікрофотографій та 1Н ЯМР-спектроскопії на поверхні частинок подрібнених рослин формується плівка кремнезему, що здатна  впливати на їх гідратованість. Запропоновано схему, відповідно до якої за взаємодії кремнезему з поверхнею під впливом молекулярних сил частина води з внутрішніх порожнин рослинної сировини (радіус пор заповнених водою зменшується) переміщується в зону контакту компонентів композиту (радіус кластерів адсорбованої води зростає). Шляхом вивчення десорбції активних речовин з подрібнених лікарських рослин та їх композитів на основі вихідного та гідроущільненого кремнезему показано, що формування композиту істотно знижує швидкість десорбції. Мінімальна десорбція реєструється з композитних систем, утворених гідроущільненим кремнеземом. Вивчені композитні системи є перспективними для медико- біологічних досліджень.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

ІДЕНТИФІКАЦІЯ АЛЕЛІВ ГЕНУ PSY1, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА НАКОПИЧЕННЯ КАРОТИНОЇДІВ У ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ О. В. Степаненко, А. І. Степаненко, Є. В. Кузьмінський, Б. В. Моргун

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017, С. 57-66, бібл. 21, англ
https://doi.org/10.15407/biotech10.02.057

Абстракт:
Метою дослідження було підібрати та оптимізувати маркерні системи для ідентифікації алелів генів Psy1, що відповідають за різний рівень накопичення каротиноїдних пігментів у зерні пшениці, та здійснити скринінг вибірки сортів для добору необхідних генотипів. Методом полімеразної ланцюгової реакції проаналізовано 162 зразки пшениці. Серед вибірки було виявлено сорти і лінії з різним алельним складом генів Psy-А1 та Psy-В1. Ген Psy-D1 не виявив поліморфізму. В результаті відібрано зразки з необхідними алелями генів Psy1, що потенційно мають підвищений вміст каротиноїдів у зернівках.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

ПРОБІТ-АНАЛІЗ ЗА ОЦІНКИ  ФІТОТОКСИЧНОСТІ Cd, Pb, Cu, Zn Н. О. Риженко1,   В. М. Кавецький

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 2, 2017? С. 67-74, бібл. 21, англ.
DOI: 10.15407/biotech10.02.067

Абстракт:
Мета роботи полягала у розробці нового підходу при оцінці фітотоксичності важких металів   (Cd, Zn, Cu, Pb), використовуючи пробіт-аналіз. Методи досліджень вкючали пробіт-аналіз, хроматографію  у тонкому шарі сорбенту, статистичні методи (розрахунок найменшої суттєвої різниці, кореляційний аналіз). Результатами досліджень були: графічні формалізації залежності «доза-ефект» з розрахунком фітотоксичних доз (PhLD50 та PhLD95) для Cd, Cu, Pb, Zn в умовах дерново-середньопідзолистого ґрунту за імпактного забруднення. За значенням PhLD50 проведено порівняльну оцінку фітотоксичності Cd, Cu, Pb, Zn по відношенню до ячменю ярого. Найбільш токсичним   виявився Cd. Таким чином,  ряд фітотоксичності важких металів  за величиною PhLD50 має вигляд: Cd>Cu> Pb>Zn. Величини PhD50, за якими  проведено оцінку фітотоксичності металів, складали для Cd – 50, Cu – 129, Pb – 537, Zn–603 мг/кг рухомих форм на дерново-середньопідзолистому ґрунті. Результати дослідження мають відношення до оцінки небезпеки металу і контролю за станом росту сільськогосподарських культур.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

АНТИМІКРОБНА, ЕНТОМОПАТОГЕННА ТА ПРОТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ГАУПСИН НА ОСНОВІ ШТАМІВ Pseudomonas chlororaphis О. А. Кіпріанова1 Л. А. Сафронова1 А .О. Просянов

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017, С. 7-16, бібл. 7-16, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.007

Абстракт:
Метою огляду було подати результати більш ніж десятирічного дослідження біопрепарату гаупсин, створеного на основі двох штамів Pseudomonas chlororaphis subsp. aureofaciens УКМ В-111 і УКМ В-306, що має антифунгальну, ентомопатогенну та противірусну активність. Наведено дані щодо синтезу цими штамами антибіотичних речовин — похідних феназину і фенілпіролу. У штамів-компонентів гаупсину виявлено ентомоцидні властивості щодо широкого спектра комах-шкідників. На моделі вірусу тютюнової мозаїки встановлено антивірусну активність гаупсину, що пов’язана з утворенням термостабільних екзополімерів, які містять нейтральні моносахариди. Високоактивними противірусними агентами виявились також ліпополісахариди штамів В-111 і В-306. Встановлено будову їхніх О-специфічних полісахаридів. Останні структурно гетерогенні, представлені лінійними повторюваними три- та тетрасахаридними ланками і мають раніше не описану специфічну будову
.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ ІНДУКЦІЇ ПЛЮРИПОТЕНТНОСТІ ТА ПЕРЕПРОГРАМУВАННЯ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН Т. О. Депутатова

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017, С. 17-25, бібл. 41, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.017

Абстракт:
.Метою роботи було проаналізувати актуальні дослідження, присвячені молекулярним механізмам індукції плюрипотентності та основним етапам перепрограмування соматичних клітин. Особливу увагу приділено чинникам, що забезпечують перехід від одного етапу перепрограмування до іншого. Зроблено висновок про те, що однією з основних перешкод для здійснення IPSC є багатоетапний характер перепрограмування соматичних клітин, що передбачає наявність ранніх стохастичних фаз і детерміністське створення плюрипотентної регуляторної мережі. Незважаючи на численні наукові дослідження, різні протоколи перепрограмування обмежують ефективний дослідницький аналіз і виявлення молекулярних механізмів перепрограмування. Для пошуку точного алгоритму перепрограмування і розроблення більш ефективних протоколів перепрограмування культивованих клітин конкретного пацієнта у подальших дослідженнях слід зосередити увагу на індукторах фазових переходів окремих стадій перепрограмування.

Повний ткст PDF


 
Друк PDF

β -МАНАНАЗНА АКТИВНІСТЬ ДРІЖДЖІВ Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець, В. С. Підгорський, О. Д. Янєва

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017, С. 26-33, бібл. 22, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.026

Абстракт:
Метою роботи було визначення манандеградувальної активності дріжджових культур, ізольованих із різних джерел, для відбору серед них високоактивних продуцентів β-мананаз. У результаті скринінгу серед 245 штамів дріжджів, представників 7 родів, 14 видів, виявлено активні продуценти позаклітинної β-мананази. Для оцінювання активності культури вирощували в глибинних умовах, як джерело вуглецю та індуктор використовували галактоманан камеді гуару. β-Мананазну активність визначали динітросаліциловим методом. Найбільш активними біосинтетиками виявились представники видів Сryptococcus albidus, С. gastricus, C. magnus, C. terreus, C. laurentii, Saccharomyces cerevisiae, Williopsis californica, Metschnikowia pulcherrima, Pichia anomala та Р. guilliermondii. Активність у супернатанті культуральної рідини становила від 0,2 до 75 од/мл. У двох штамів Debaryomyces polymorphus УКМ Y-152 і Debaryomyces hansenii var. fabryi УКМ Y-2400 виявлено α-галактозидазну активність. Жодна з досліджених культур не виявляла одночасно β-мананазної та α-галактозидазної активності, що свідчить про нездатність їх атакувати як основний, так і бічні ланцюги галактоманану.

Повний текст PDF


 
Друк PDF

ВІТЧИЗНЯНІ ШТАМИ-ПРОДУЦЕНТИ БУТАНОЛУ РОДУ Clostridium О. О. Тігунова, Н. Є. Бейко, Г. С. Андріяш, С. Г. Прийомов, С. М. Шульга

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017, С. 34-42, бібл. 54, англ.
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.034

Абстракт:
Метою роботи було підсумувати результати власних досліджень отримання нових штамів-продуцентів бутанолу роду Clostridium, провести їх ідентифікацію фізіолого-морфологічними і генетичними методами. Обговорюється подальше вивчення характеристик та біологічних особливостей штамів, різні шляхи біотехнологічного процесу одержання бутанолу. Розглянуто методи підвищення накопичення бутанолу штамами-продуцентами, окреслено перспективу використання хімічного мутагенезу клостридій як методу збільшення продукції бутанолу. Показано можливість використання нехарчової сировини як субстрату для культивування, проведено порівняння різних методів попередньої підготовки сировини та впливу їх на накопичення бутанолу в культуральній рідині. Доведено суттєве збільшення накопичення бутанолу за рахунок використання попередників синтезу як додаткових компонентів до ензиматичного середовища та застосування зворотної барди для зменшення відходів виробництва без впливу на рівень синтезу бутанолу. Подано характеристику проблеми зберігання штамів-продуцентів та визначено середовище для захисту мікроорганізмів під час ліофільного висушування.

Повний текст: PDF


 
Друк PDF

ВМІСТ НЕЙТРАЛЬНИХ І ПОЛЯРНИХ ЛІПІДІВ В КЛІТИНАХ КЛОСТРИДІЙ ЗА УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ У ПРИСУТНОСТІ БУТАНОЛУ С. І. Войчук

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 1, 2017,  С. 41-51, бібл. 16, англ
https://doi.org/10.15407/biotech10.01.043

Абстракт:
Метою роботи було оцінити зміни у складі нейтральних і полярних ліпідів у клітинах клостридій за культивування у присутності бутанолу. Дослідження проведено на чотирьох природних ізолятах клостридій методом проточної цитофлуориметрії. За оптимальних умов культивування у клітинах бактерій полярні ліпіди превалювали над нейтральними; вміст нейтральних ліпідів збільшувався вдвічі у спорах цих мікроорганізмів і одночасно знижувався вміст полярних. Штами №1 і №2 були здатні рости за 1% бутанолу в середовищі, а штам №4 – 1,5%. За культивування за різних концентрацій бутанолу досліджені штами бактерій не відрізнялись за такими цитоморфологічними ознаками як гранулярність і розмір клітин. Таким чином, вміст полярних і нейтральних ліпідів змінювався залежно від вмісту бутанолу у середовищі, однак цей ефект мав штамоспецифічний характер і не виявляв зв’язку зі стійкістю цих бактерій до бутанолу. Використання відпрацьованої біомаси бактерій як джерела ліпідів для виробництва біопалива вимагає подальшої оптимізації процесу для збільшення вмісту фракції нейтральних ліпідів у клітинах бактерій.

Повний текст PDF


 


Сторінка 1 з 2

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home New publications for RSS

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua