- Деталі
- Категорія: 4_2012(ua)
- Перегляди: 177
ISSN 1995-55
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 4, 2012
С. 112-118, бібл. 18, рос.
УДК 611.018.26:576.54
Ю. О. Петренко, Н. О. Волкова, В. Ф. Куцевляк, В. І. Куцевляк, О. Ю. Петренко
Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків
Харківський державний медичний університет
Харківська медична академія післядипломної освіти
ДП «Міжвідомчий науковий центр кріобіології та кріомедицини НАН, НАМН, МОЗ України»
Розроблення гібридних біоеквівалентів кісткової тканини з використанням підходів тканинної інженерії є одним з актуальних напрямів сучасної біотехнології. У роботі досліджували біосумісність низки остеопластичних композиційних матеріалів, що дозволені до клінічного застосування, з мезенхімними стромальними клітинами жирової тканини in vitro. Показано, що присутність губок «Колапол», гранул OssaBase®-НА і Bio-Oss® у середовищі культивування не впливає на життєздатність і метаболічну активність клітин, а губки «Стимул-Осс» мають токсичну дію. Під час заселення губок «Колапол», гранул OssaBase®-НА і Bio-Oss® мезенхімні стромальні клітини жирової тканини прикріплюються до поверхні носія, розпластуються і проліферують у процесі культивування, що свідчить про перспективність застосування цих матеріалів для розроблення біоінженерних конструкцій із використанням мезенхімних стромальних клітин жирової тканини для відновлення кісткових дефектів у щелепно-лицьовій хірургії та стоматології.
Ключові слова: мезенхімні стромальні клітини, остеопластичні матеріали, біосумісність тканинна
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 4_2012(ua)
- Перегляди: 166
ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 4, 2012
С. 104-111, бібл. 15, укр.
УДК 535.373
ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ ПРОТЕЇНІВ І ПОЛІРИБОНУКЛЕОТИДІВ.
МОЖЛИВІСТЬ СПЕКТРАЛЬНОГО ТЕСТУВАННЯ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ
В. М. Ящук, З. Ю. Ткачук, С. М. Левченко, В. Ю. Кудря, В. І. Мельник, В. П. Воробйов
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
Інститут фізики НАН України, Київ
Розглянуто можливості застосування методу низькотемпературної люмінесценції для спектрального тестування зв’язування протеїнів з нуклеїновими кислотами, олігонуклеотидами та іншими сполуками. З використанням спектрів поглинання та люмінесценції уточнено положення перших збуджених синглетних і триплетних електронних рівнів π-електронвмісних рибонуклеотидів та амінокислот. Підтверджено, що фосфоресценція РНК визначається випромінюванням аденінової основи, що характеризується найнижчим триплетним рівнем. Показано, що саме низькотемпературна автофосфоресценція протеїнів та нуклеотидів завдяки структурованості спектрів дає змогу встановити наявність зв’язування компонентів у складних біологічних системах. Продемонстровано спектральні докази зв’язування сироваткового альбуміну людини з молекулами 2'-5'олігоаденілату.
Ключові слова: РНК, сироватковий альбумін людини, амінокислоти, нуклеотиди, π-електронвмісні системи, 2'-5'олігоаденілат, люмінесценція, поглинання, енергетичні рівні, спектральні прояви взаємодії.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 4_2012(ua)
- Перегляди: 170
ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 4, 2012
С. 96-103, бібл. 24, укр.
УДК 612.419-014.3:612.75
ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», Київ
Клітини, отримані з кісткового мозку мишей лінії FVB, дослідили на здатність до утворення колоній in vitro та встановили відсотковий вміст колонієутворювальних клітин у зразках. За рівнем експресії поверхневих маркерів CD34, CD44, CD45, CD73, CD90, CD117, характерних для мультипотентних мезенхімних стромальних клітин, досліджувані клітини відповідають показникам цих клітин кісткового мозку дорослого організму. Проаналізовано й виокремлено основні компоненти, необхідні для хондрогенної спеціалізації клітин in vitro. Показана можливість диференціювання мультипотентних мезенхімних стромальних клітин в хондрогенному напрямку у вигляді моношару in vitro. Застосовано метод комбінованого фарбування фіксованих у моношарі клітин кісткового мозку, диференційованих у хондрогенному напрямку. Метод полягає у послідовному фарбуванні клітин альціановим синім та сафраніном О, що дає змогу побачити межі позаклітинного матриксу та показати, що він складається переважно із сульфатованих глікозаміногліканів, що є характерним для хрящової тканини.
Ключові слова: культура клітин, мультипотентні стромальні клітини, хондрогенез, скероване диференціювання.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 4_2012(ua)
- Перегляди: 158
ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 4, 2012
С. 88-95, бібл. 26, укр.
УДК 759.873.088.5:661.185
Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, М. О. Шулякова
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
Національний університет харчових технологій, Київ
Встановлено можливість інтенсифікації синтезу поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцеролі за присутності фумарату (С4-дикарбонова кислота, попередник глюконеогенезу) і цитрату (регулятор синтезу ліпідів).
Одночасне внесення у середовище з гліцеролом (1%, об’ємна частка) фумарату і цитрату (0,01–0,02%) супроводжувалося підвищенням у 2–2,5 раза концентрації позаклітинних поверхнево-активних речовин A. calcoaceticus ІМВ В-7241 порівняно з культивуванням бактерій на середовищі без органічних кислот. Збільшення синтезу їх за таких умов зумовлено одночасним функціонуванням двох анаплеротичних шляхів (гліоксилатного циклу і фосфоенолпіруват-карбоксилазної реакції), а також підвищенням у 3–5 разів активності ензимів біосинтезу поверхнево-активних гліко- (фосфоенолпіруват-синтетаза і фосфоенолпіруват-карбоксикіназа) та аміноліпідів (НАДФ-залежна глутаматдегідрогеназа).
Максимальні показники синтезу A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцеролі спостерігалися за наявності в середовищі дріжджового автолізату та мікроелементів і в разі використання посівного матеріалу, вирощеного на середовищі без факторів росту. За присутності в гліцеролвмісному середовищі для одержання інокуляту і культивування бактерій сульфату заліза відбувалося зниження синтезу поверхнево-активних речовин, зумовлене інгібуючим впливом Fe2+ на активність ензимів біосинтезу їх у штаму ІМВ В-7241.
Одержані дані можуть бути основою для розроблення нової технології одержання поверхнево-активних речовин A. calcoaceticus ІМВ В-7241.
Ключові слова: поверхнево-активні речовини, інтенсифікація біосинтезу, органічні кислоти, гліцерол, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- Деталі
- Категорія: 4_2012(ua)
- Перегляди: 171
ISSN 1995-5537
Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 4, 2012
С. 82-87, бібл. 14, укр.
УДК 577.152.321+663.11
Донецький національний університет
Проведено підбір умов культивування базидіоміцетів — активних продуцентів целюлаз — за зміною рН живильного середовища (від 3 до 9 рН з інтервалом 1 од) і температури (значення змінювались від 24 оС до 36 оС з інтервалом 2 оС) з метою збільшення синтезу ними целобіази (КФ 3.2.1.21). Ензиматичну активність визначали стосовно целобіози. Встановлено, що оптимальною початковою кислотністю живильного середовища для штамів Д-1, А-Дон-02 Irpex lacteus є рН 3, для Sh-1 Stereum hirsutum — рН 5, для К-1 Irpex lacteus та AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa — рН 6; оптимальною температурою культивування — 26 оС для штаму К-1 Irpex lacteus, 28 оС — для Д-1 Irpex lacteus, 30 оС — для AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa та 32 оС — для штамів А-Дон-02 Irpex lacteus і Sh-1 Stereum hirsutum. У результаті підбору умов культивування значення целобіазної активності зросли в 1,11 раза для штаму А-Дон-02 Irpex lacteus та в 3,82 раза — для К-1 Irpex lacteus. Водночас унаслідок оптимізації умов культивування питома целобіазна активність штаму Д-1 Irpex lacteus зросла в 1,31 раза, А-Дон-02 Irpex lacteus — в 1,78 раза, К-1 Irpex lacteus — у 2,67 раза та штаму AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa — у 2,79 раза. Штам J-2An Phellinus pomaceus не виявив активності целобіази в жодному варіанті досліду. Максимальну целобіазну активність для культур Д-1 Irpex lacteus та Sh-1 Stereum hirsutum встановлено на 7-му добу культивування, а для культур К-1, А-Дон-02 Irpex lacteus та AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa — на 14-ту добу експерименту.
Ключові слова: базидіоміцети, целобіаза, температура культивування, кислотність середовища, оптимізація, Irpex lacteus, Stereum hirsutum, Daedaleopsis confragosa f. confragosa, Phellinus pomaceus.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008
- ОПТИМІЗАЦІЯ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ СИНТЕЗУ ФІБРИНОЛІТИЧНОЇ ПЕПТИДАЗИ Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324 Н. А. Нідялкова, О. В. Мацелюх, Л. Д. Варбанець
- РЕГУЛЯТОР РОСТУ ЧАРКОР ЯК ІНДУКТОР НАКОПИЧЕННЯ БІОМАСИ У КУЛЬТУРАХ «БОРОДАТИХ КОРЕНІВ» ЦИКОРІЮ — ПРОДУЦЕНТІВ ПОЛІФРУКТАНІВ В. А. Циганкова, С. П. Пономаренко, А. П. Галкін, А. І. Ємець
- АЛОГЕННИЙ СКРИНІНГ ПУХЛИНОАСОЦІЙОВАНИХ АНТИГЕНІВ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ О. І. Костянець, М. А. Шиян, С. В. Антонюк, С. В. Демидов, В. В. Філоненко, Р. Г. Кіямова
- РОЗПИЛЮВАЛЬНІ СУШАРКИ В БІОТЕХНОЛОГІЇ Ю. І. Сидоров