ВЗАЄМОДІЯ РЕКОМБІНАНТНИХ ДИФТЕРІЙНИХ ТОКСОЇДІВ З КЛІТИННИМИ РЕЦЕПТОРАМИ in vitro К. Ю. Манойлов, А. Ю. Лабинцев, Н. В. Короткевич, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко

Деталі: Категорія: 3_2016(ua); Перегляди: 500

ISSN 2410-7751 (друкована версія)
ISSN 2410-776X (електронна версія)

3 2016

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 3, 2016
С. 44-51, бібл. 38, англ.
УДК: 577.122:577.112.083
https://doi.org/10.15407/biotech9.03.044

ВЗАЄМОДІЯ РЕКОМБІНАНТНИХ ДИФТЕРІЙНИХ ТОКСОЇДІВ З КЛІТИННИМИ РЕЦЕПТОРАМИ in vitro

К. Ю. Манойлов, А. Ю. Лабинцев, Н. В. Короткевич, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Метою роботи було порівняння in vitro особливостей рецепції природного ифтерійного токсину — ДТ та його нетоксичних рекомбінантних аналогів — токсоїдів. Для оцінювання ліганд-рецепторної взаємодії застосовували метод імуноензимного аналізу ELISA, де як зв’язувальний шар використовували рекомбінантні аналоги клітинного рецептора дифтерійного токсину HB-EGF від чутливих та резистентних до токсину організмів. За результатами ELISA природний дифтерійний токсин, на відміну від рекомбінантних токсоїдів — CRM197 та субодиниці В, взаємодіяв з HB-EGF миші з дуже низькою афінністю. При цьому HB-EGF людини з однаково високою афінністю зв’язував як токсоїди, так і нативний дифтерійний токсин. Отже, досліджені рекомбінантні аналоги токсину, що їх одержано у клітинах E. сoli, не відтворювали повною мірою рецепторної специфічності природного токсину, що слід враховувати у разі використання цих протеїнів як біотехнологічних продуктів.

Ключові слова: дифтерійний токсин, субодини ця В дифтерійного токсину, CRM197, HB-EGF.