Biotechnologia Acta

...

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home Архив 2014 №5 СТІЙКІСТЬ АЗОТФІКСУЮЧИХ БАКТЕРІЙ КАРСТОВИХ ПОРОЖНИН ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ Таширев О. Б., Суслова О. С., Рокитко П. В, Олексенко Г. О., Бондарь К. М.
Друк PDF

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)


Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 7, № 5, 2014
doi: 10.15407/biotech7.05.043
С. 43-49, Бібліогр.10, рос.
УДК: 579.015.2

СТІЙКІСТЬ АЗОТФІКСУЮЧИХ БАКТЕРІЙ КАРСТОВИХ ПОРОЖНИН ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ

Таширев О. Б.1, Суслова О. С.1, Рокитко П. В.1, Олексенко Г. О.2, Бондарь К. М.3

1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ
2Національний університет «Києво- Могилянська академія», Україна
3Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Метою роботи було встановлення кількісних показників стійкості досліджених бактерій до екстремальних факторів — токсичних металів (Cu2+), органічних ксенобіотиків (п-нітрохлорбензол) та УФ-опромінення. Протестовано шість штамів азотфіксуючих бактерій, що їх було виділено зі зразків глин двох карстових порожнин — Мушкарова Яма (Поділля, Україна) та Куйбишевська (Західний Кавказ, Абхазія), а також референтний штам Azotobacter vinelandii УКМ В-6017. Для цього визначали максимально допустимі концентрації Cu2+ та п-нітрохлорбензолу в концентраційному градієнті й летальні дози УФ за кривими виживаності. Максимально припустимі концентрації для штамів: 10 мг/л Cu2+, 70–120 мг/л п-нітрохлорбензолу. Максимальні дози УФ варіюють у діапазоні 55–85 Дж/м2 (ЛД99,99). Показано, що за показниками стійкості до трьох класів екстремальних факторів виділені штами карстових порожнин подібні до штаму наземних ґрунтових екосистем. Найбільш активні досліджувані штами здатні знижувати концентрацію п-нітрохлорбензолу в середовищі в 13 разів. Явище деструкції п-нітрохлорбензолу азотфіксуючими бактеріями може бути використано для створення нових природоохоронних біотехнологій для очищення промислових стічних вод від нітрохлорароматичних ксенобіотиків. Виділені штами можуть бути застосовані як деструктори для біоремедіації ґрунтів в агробіотехнологіях, а також для оптимізації азотного живлення рослин наземних екосистем.

Ключові слова: карстові порожнини, азотфіксуючі бактерії, природоохоронні біотехнології.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008

 

Додаткове меню

Пошук по сайту

Навігація на сайті

Home Архив 2014 №5 СТІЙКІСТЬ АЗОТФІКСУЮЧИХ БАКТЕРІЙ КАРСТОВИХ ПОРОЖНИН ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ Таширев О. Б., Суслова О. С., Рокитко П. В, Олексенко Г. О., Бондарь К. М.

Запрошення до співпраці

Пані та понове!  Редакція запрошує Вас публікувати свої роботи на сторінках нашого журналу. © Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008. Усі права захищені. Повний або частковий передрук матеріалів журналу тільки з письмового дозволу редакції.
E
-mail для довідок: biotech@biochem.kiev.ua