Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 9, № 6, 2016
https://doi.org/10.15407/biotech9.06.039
С. 39-49, бібл. 28, англ.
УДК: 577.114.083:543.544.153:543.545.2
ХІТОЗАН МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ (Apis mellifera): ОЧИЩЕННЯ, ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ТА ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНА АКТИВНІСТЬ
1 Інститут біології клітини НАН України, Львів
2 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна
3 Львівський національний університет ім. Івана Франка, Україна
Метою дослідження було розробити метод одержання хітозану з підмору медоносної бджоли, що передбачає такі етапи: 1) промивання підмору кип’ячою водою; 2) знежирювання висушеного порошку підмору петролейним ефіром; 3) декальцинація обробленням ЕДТА, рН 4,0; 4) депротеїнізація дворазовим обробленням 5%-м розчином NaOH по 1 год за 70 оС; 5) знебарвлювання хітину розчином гіпохлориту натрію за розробленою схемою; 6) деацетилювання хітину 40%-м NaOH 3 год за 115 оС; 7) очищення хітозану розчиненням у 3%-й оцтовій кислоті й осадження пропусканням аміаку до рН 8,5; 8) розділення хітозану на 3 фракції осадженням за рН 6,4; 7,0; 8,6. Вихід хітозану із сухого порошку підмору становив 8,5–10%. Отримані фракції хітозану суттєво відрізнялися за молекулярною масою, що була в межах 80–320 kDa. Гетерогенність препаратів хітозану досліджували методами гель-хроматографії на Acrylex P-150 та электрофорезу у пластині поліакриламідного гелю зі ступінчастим градієнтом концентрації акриламіду 5, 10, 15, 20% у буферній системі, рН 4,5. Високомолекулярні фракції бджолиного хітозану виявляли гемокоагуляційну активність, низькомолекулярні фракції були практично неактивні. Швидкість утворення кров’яного зсідка за дії активного бджолиного хітозану була у 3 рази нижча, ніж хітозану крабів або креветок.
Ключевые слова: бджолиний підмор, хітозан.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2016