Оберіть свою мову

ISSN 2410-7751 (друкована версія)
ISSN 2410-776X (электронная версия)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 10, № 4, 2017  
 https://doi.org/10.15407/biotech10.04.0593
С. 53-58, біІбл. 17, англ.
УДК: 618.19-002:616.98

БІОМАРКЕРИ ІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ КОРІВ

В. Р. Мазуренко1, 2, О. О. Манчуляк3

1ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна
2ТОВ «Центр ветеринарної діагностики», Київ, Україна
3МТФ «Красносільська» СТОВ «Надія», ТОВ Мілкіленд Агро, Україна, Чернігівська обл.

Метою дослідження було створення алгоритму контролю субклінічних форм маститу корів на підставі визначення активності лактатдегідрогенази і кількості соматичних клітин в молоці. Зразки молока відбирали від умовно-позитивних корів за результатами каліфорнійського тесту, визначали активність лактатдегідрогенази і порівнювали зі вмістом соматичних клітин у молоці.

За результатами аналізів 2 з 20 зразків молока мали низькі значення активності лактатдегідрогенази, підвищену кількість соматичних клітин (більше 250 000 в 1 мл) і негативні результати бактеріологічного дослідження, що може свідчити про відсутність внутрішньовим’яної інфекції і фізіологічне збільшення кількості соматичних клітин у секреті. За підвищеної активності лактатдегідрогенази і рівня соматичних клітин не вище 250 000 в 1 мл виділялися бактерії Streptococcus agalactiae або Staphylococcus aureus, що свідчить про моноінфекції. За рівня соматичних клітин від 250 000 до 500 000 в 1 мл (4 з 20 зразків молока) виділялися бактерії Streptococcus agalactiae і Staphylococcus aureus, які свідчать про мікс-інфекції.

Таким чином, визначення активності лактатд егідрогенази дозволяє більш точно визначити наявність запальних процесів у вимені, оскільки кількість соматичних клітин може підвищуватись і в разі фізіологічних змін (наприклад, стресу і т. д.). Отримані результати можуть бути застосовані для визначення субклінічних форм маститу в інфікованому стаді. Рекомендації, розроблені на підставі цього дослідження, були реалізовані на практиці у господарстві Чернігівської області.

Ключові слова: субклінічний мастит, лактатдегідрогеназа, молочна залоза корів.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2017