Оберіть свою мову

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

 1 2019

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 12, № 1, 2019
С. 75-80, бібліогр. 13, англ.
УДК: 579.222
https://doi.org/10.15407/biotech12.01.075

 БІОМАСА РІПАКУ (Brassica napus) ЯК СИРОВИНА ДЛЯ ОТРИМАННЯ БІОБУТАНОЛУ

 О. О. Тігунова1, Г. С. Андріяш1, Н. Є. Бейко1, О. Г. Захарова2, С. Г. Прийомов1, С. М. Шульга1

1ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України, Київ
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

Метою роботи було дослідити накопичення бутанолу штамами-продуцентами роду Clostridium з використанням подрібненої зеленої біомаси ріпаку як субстрату. Для вивчення накопичення бутанолу штамами-продуцентами наважку біомаси відбирали ваговим методом у діапазоні 5–30 г/л. Клітини осаджували за допомогою ультрацентрифугування, супернатант переганяли та визначали продукти бродіння. Наявність розчинників у культуральній рідині визначали за допомогою газової хроматографії. Найбільше накопичення бутанолу спостерігали за використання штаму Clostridium sp. ІМВ В-7570 та подрібненої біомаси ріпаку (2,3 г/л) як субстрату. Показано, що оптимальна концентрація посівного матеріалу для максимального накопичення бутанолу з використанням біомаси ріпаку становила 10% від об’єму ферментаційної рідини. Виявлено, що найбільше накопичення бутанолу (2,9 г/л) було за оптимізації умов культивування та концентрації 10 г/л сухої біомаси ріпаку у ферментаційному середовищі. Таким чином, проведені дослідження показали, що подрібнена біомаса ріпаку асимілювалась штамами Clostridium sp., накопичення бутанолу залежало від штаму, кількості посівного матеріалу, концентрації та ступеня подрібнення субстрату.

Ключові слова: біобутанол, Clostridium, рослинна біомаса, ріпак.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2019