Оберіть свою мову

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

 

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 13, № 6, 2020
С. 13-23, бібліогр. 34, англ.
УДК: 628.161
https://doi.org/10.15407/biotech13.06.013

РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ НА БІОЕТАНОЛ ТА ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ

 О. М. Ободович, В. В. Сидоренко

Інститут технічної теплофізики НАН України, Київ

Використання  рослинної біомаси як первинного джерела енергії на сьогодні є неприйнятним ні з економічного, ні з екологічного погляду. Досвід низки виробництв, зокрема гідролізного, дає змогу вирішити проблему рентабельності оброблення органічної біомаси шляхом глибокої її комплексної переробки з отриманням складових, вартість яких перевищує вартість вихідної органічної сировини як палива. Наразі головними результатами комплексної переробки органічної сировини залишаються енерговмісні продукти ? біоетанол та гідролізний лігнін, які мають енергетичні характеристики, сумірні з викопними паливами. Отримання біоетанолу з крохмалевмісної, цукровмісної або лігноцелюлозовмісної сировини потребує застосування різних технологічних стадій і, відповідно, собівартість біоетанолу для кожного виду сировини є різною. Порівняно з біоетанолом і цукровмісною та крохмалевмісною сировиною біоетанол з лігноцелюлозовмісної сировини є дорожчим. Найенерговитратнішою в технології отримання біоетанолу з лігноцелюлозовмісної сировини є стадія попередньої підготовки сировини до гідролізу, оскільки цей процес і гідроліз розведеними кислотами відбувається за високих температури та тиску. Під час ензиматичного гідролізу температура процесу підтримується протягом тривалого часу (до кількох діб). Для забезпечення глибокої комплексної переробки рослинної сировини, а також з метою зменшення загальних витрат запропоновано вдосконалення технології та обладнання, що уможливить збільшення ступеня конверсії вихідної сировини в основні та побічні продукти.

Ключові слова: біоетанол, біомаса, попередня підготовка, гідроліз, лігнін, роторно-пульсаційний апарат.

© Palladin Institute of Biochemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, 2020